Село Крутеньке Перегонівської сільської ради Голованівського району
Церква Івана Богослова
У маленькому селі, куди не ходять рейсові автобуси, знаходиться пам’ятка загальнодержавного значення — храм на честь святого апостола і євангеліста Івана Богослова, побудований в 1908 році. У 1931 році храм був закритий і розграбований, а його настоятеля вбили на церковному подвір’ї. У 1992 році почалося відновлення культової споруди, яку освятили у 2011 році. А в 2017 році в церковному склепі знайшли нетлінні тіло вбитого настоятеля, якого в майбутньому хочуть канонізувати.
Село Крутеньке Перегонівської сільської ради Голованівського району,
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Перші писемні згадки про село Крутеньке датовані 1764 роком і пов’язані зі спорудженням церкви. Вона була дерев’яною, трикупольною. У 1848 році її розширили боковими прибудовами. А з часом розпочали збирати гроші для спорудження нової церкви. Місцева землевласниця княгиня Анна Абомалек виділила 10 десятин землі, котрі засівали її насінням щорічно, і дохід від землі віддавали у фонд на будівництво церкви. Через 20 років на зібрані кошти побудували нову церкву, яка зберегла назву старої і була освячена 9 жовтня 1908 року. Подібної споруди не було в окрузі: у давньоруському стилі, п’ятикупольна з дзвіницею на шість дзвонів.
У радянський час храм був значно пошкоджений, адже у ньому відкрили зерносховище: не було верхньої частини будівлі, не було вікон і дверей, тільки стіни, та й ті вже без розписів. Дивом вціліли кахлі на підлозі. Оскільки поруч з церквою звели школу, на церковному подвір’ї облаштували стадіон. В усипальні, що під храмом, облаштували шкільний погріб, де зберігали консервацію і квашенину, уся рідота з якої збігала на землю і утворювала бруд. Відродження храму розпочалося у 1992 році. З 2008 року тут вели активні роботи з відновлення споруди, якими опікувався уродженець Крутенького, а нині житель Києва Борис Петренко: власними силами й особистими коштами він відновив храм для своїх земляків. Розписували пам’ятку архітектури художники з усієї України. Цікаво, що попри те, що храм свідомо руйнували, у ньому зберігся автохтонний іконостас, який реставрували. У 2011 році церкву освятили.
У 2017 році настоятелем церкви призначили ієромонаха Афанасія Зубка, який продовжив роботи з благоустрою храму. Зайнявшись підвалинами будівлі, під мармуровою плитою церковного склепу він виявив останки священника Єрофея Кобилянського, який був настоятелем ще першої, дерев’яної церкви Івана Богослова. Коли ж продовжили упорядковувати усипальню і виносили землю, яка була там, під її півтораметровим шаром знайшли нетлінні мощі в священницьких одежах. Судово-медична експертиза та архівні документи показали, що це були останки священника Леонтія Горохолинського. Леонтій Горохолинський народився у селі Доброму Вільшанського району, закінчив Київську духовну академію і семінарію та був направлений у 1902 році у Крутеньке викладачем церковно-приходської школи і настоятелем церкви. У 1919 році був убитий чи то махновцями, чи то червоними на території церкви. Чоловік отримав ножове поранення в груди, а металевий прут пройшов крізь скроню і вийшов на тім’і. Знаряддя вбивства знаходилися у знайденому тілі. Братія храму вирішила зберегти ці свідчення нелюдського вбивства, і зараз знаряддя вбивства пришиті до облачення Горохолинського. За словами Афанасія Зубка, чотири роки тому він особисто омивав тіло Леонтія Горохоилинського від глини і обкутав його голову чистим білим простирадлом. А коли 14 червня 2020 року по благословенню митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа нетлінні
останки переоблачали, побачили, що плат був у мирі, — голова священника мироточила. Тоді ж нетлінні останки переклали у раку
для мощей, яку пожертвував благодійник.
Перебування мощей у храмі є досить рідкісним. Церква Івана Богослова у Крутенькому — єдиний храм на Кіровоградщині, в якому покоїться нетлінне тіло, а не його окремі збережені частини. У Кіровоградській єпархії Української православної церкви єпархії є багато прославлених святих, тому священники сподіваються, що скоро на загальноцерковному рівні утвориться собор Єлисаветградських святих. А в подальшому хочуть прославити ієрея Леонтія Горохолинського у лиці святих Української православної церкви та канонізувати.
СЬОГОДЕННЯ
Оскільки велика будівля церкви не опалюється, зараз її використовують як літній храм. Правий же приділ церкви утеплили й опалюють — це зимовий маленький храм, освячений на честь великомученика і цілителя Пантелеймона.
При церкві діє хор, в якому співають сім жінок-прихожанок, які брали уроки у регента в Голованівську. Недільної школи як такої немає, бо дітей небагато, але священник проводить окремі заняття на запитувані теми.
Богослужіння у церкві проводять щодня, а щосуботи служать заупокійні панахиди за спочилими отцями Єрофеєм Кобилянським і Леонтієм Горохолинським.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Храмове свято тут відзначають 9 жовтня — у день пам’яті апостола і євангеліста Івана Богослова. У селі знаходився панський двір княгині
Анни Абомалек. І зараз зберігся будинок прислуги, погріб, а от церковно-приходська школа зруйнована.
26 листопада 2020 року на території храму заклали фундамент чоловічого монастиря.
На подвір’ї церкви планується встановити пам’ятник жертвам Голодомору.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Крутенького можна власним авто.
Адреса: село Крутеньке Перегонівської сільської ради Голованівського району, вулиця Центральна, 19а.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці
матеріалу Афанасію Зубку
і Галині Криворучко
Перші писемні згадки про село Крутеньке датовані 1764 роком і пов’язані зі спорудженням церкви. Вона була дерев’яною, трикупольною. У 1848 році її розширили боковими прибудовами. А з часом розпочали збирати гроші для спорудження нової церкви. Місцева землевласниця княгиня Анна Абомалек виділила 10 десятин землі, котрі засівали її насінням щорічно, і дохід від землі віддавали у фонд на будівництво церкви. Через 20 років на зібрані кошти побудували нову церкву, яка зберегла назву старої і була освячена 9 жовтня 1908 року. Подібної споруди не було в окрузі: у давньоруському стилі, п’ятикупольна з дзвіницею на шість дзвонів.
У радянський час храм був значно пошкоджений, адже у ньому відкрили зерносховище: не було верхньої частини будівлі, не було вікон і дверей, тільки стіни, та й ті вже без розписів. Дивом вціліли кахлі на підлозі. Оскільки поруч з церквою звели школу, на церковному подвір’ї облаштували стадіон. В усипальні, що під храмом, облаштували шкільний погріб, де зберігали консервацію і квашенину, уся рідота з якої збігала на землю і утворювала бруд. Відродження храму розпочалося у 1992 році. З 2008 року тут вели активні роботи з відновлення споруди, якими опікувався уродженець Крутенького, а нині житель Києва Борис Петренко: власними силами й особистими коштами він відновив храм для своїх земляків. Розписували пам’ятку архітектури художники з усієї України. Цікаво, що попри те, що храм свідомо руйнували, у ньому зберігся автохтонний іконостас, який реставрували. У 2011 році церкву освятили.
У 2017 році настоятелем церкви призначили ієромонаха Афанасія Зубка, який продовжив роботи з благоустрою храму. Зайнявшись підвалинами будівлі, під мармуровою плитою церковного склепу він виявив останки священника Єрофея Кобилянського, який був настоятелем ще першої, дерев’яної церкви Івана Богослова. Коли ж продовжили упорядковувати усипальню і виносили землю, яка була там, під її півтораметровим шаром знайшли нетлінні мощі в священницьких одежах. Судово-медична експертиза та архівні документи показали, що це були останки священника Леонтія Горохолинського. Леонтій Горохолинський народився у селі Доброму Вільшанського району, закінчив Київську духовну академію і семінарію та був направлений у 1902 році у Крутеньке викладачем церковно-приходської школи і настоятелем церкви. У 1919 році був убитий чи то махновцями, чи то червоними на території церкви. Чоловік отримав ножове поранення в груди, а металевий прут пройшов крізь скроню і вийшов на тім’і. Знаряддя вбивства знаходилися у знайденому тілі. Братія храму вирішила зберегти ці свідчення нелюдського вбивства, і зараз знаряддя вбивства пришиті до облачення Горохолинського. За словами Афанасія Зубка, чотири роки тому він особисто омивав тіло Леонтія Горохоилинського від глини і обкутав його голову чистим білим простирадлом. А коли 14 червня 2020 року по благословенню митрополита Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа нетлінні
останки переоблачали, побачили, що плат був у мирі, — голова священника мироточила. Тоді ж нетлінні останки переклали у раку
для мощей, яку пожертвував благодійник.
Перебування мощей у храмі є досить рідкісним. Церква Івана Богослова у Крутенькому — єдиний храм на Кіровоградщині, в якому покоїться нетлінне тіло, а не його окремі збережені частини. У Кіровоградській єпархії Української православної церкви єпархії є багато прославлених святих, тому священники сподіваються, що скоро на загальноцерковному рівні утвориться собор Єлисаветградських святих. А в подальшому хочуть прославити ієрея Леонтія Горохолинського у лиці святих Української православної церкви та канонізувати.
СЬОГОДЕННЯ
Оскільки велика будівля церкви не опалюється, зараз її використовують як літній храм. Правий же приділ церкви утеплили й опалюють — це зимовий маленький храм, освячений на честь великомученика і цілителя Пантелеймона.
При церкві діє хор, в якому співають сім жінок-прихожанок, які брали уроки у регента в Голованівську. Недільної школи як такої немає, бо дітей небагато, але священник проводить окремі заняття на запитувані теми.
Богослужіння у церкві проводять щодня, а щосуботи служать заупокійні панахиди за спочилими отцями Єрофеєм Кобилянським і Леонтієм Горохолинським.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Храмове свято тут відзначають 9 жовтня — у день пам’яті апостола і євангеліста Івана Богослова. У селі знаходився панський двір княгині
Анни Абомалек. І зараз зберігся будинок прислуги, погріб, а от церковно-приходська школа зруйнована.
26 листопада 2020 року на території храму заклали фундамент чоловічого монастиря.
На подвір’ї церкви планується встановити пам’ятник жертвам Голодомору.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Крутенького можна власним авто.
Адреса: село Крутеньке Перегонівської сільської ради Голованівського району, вулиця Центральна, 19а.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці
матеріалу Афанасію Зубку
і Галині Криворучко