М. Знам’янка, Кіровоградська область
Святе місце на карті Знам’янщини
Столітній залізний паркан, кований ковалями ще на початку ХХ століття, і сучасний кам’яний підмурок навколо Української православної церкви Святого Преподобного Сергія Радонежського з’єдналися воєдино, щоб зберегти для майбутніх поколінь святе місце на карті Знам’янщини.
М. Знам’янка, Кіровоградська область,
вул. Трудова, 14
Храми будували раніше, дотримуючись певних правил в архітектурі, ретельно обираючи місце для майбутньої релігійної споруди.Відповідно до цих вимог, духовна святиня Знам’янки збудована на найвищій географічній точці. Зацілована лагідним сонцем та безжальними вітрами, радувала церква своїми мелодійними передзвонами, сповіщала про свята, радість народження та біль від втрат.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Відповідно до документів, що зберігаються у Кіровоградському державному обласному архіві, а саме: «Книги опису майна Свято-Тетянинської церкви с. Хощевате Олександрійського повіту Херсонської області та Метричних книг реєстрації актів про народження, шлюбів та смертей»: «Церква в с. Хощевате при станції Знам’янка збудована власниками селища — вдовою статського радника Тетяною Павлівною Осиповою та підполковником у відставці Олексієм Гавриловичем Осиповим у 1902 році і освячена у тому ж році, 22 липня Благочинним протоієреєм о. Стеофаном Козачинським».
Далі у Книзі читаємо: «Вид церкви хрестовидний, будівля кам’яна, одноповерхова, під залізним дахом і залізною дзвіницею з двома боковими хрестапрами та зі скляним тамбуром». На жаль, розміри храму прочитати неможливо. «Церква мала територію, обмежену вулицями: на півночі Миколаївською, на півдні Церковною, на заході — Лісною, на сході Базарною. Збудована вона з одним престолом в ім’я Св.Мучениці Татіани. У церкві 12 вікон та троє дверей, у куполі чотири вікна.
Вартість всієї церкви з іконостасом та церковним начинням складає двадцять тисяч рублів.
Алтар має у довжину і ширину по шість аршин. Виконано внутрішнє оздоблення храму, прикрашено карнизами та пілястрами. Підлога алтаря та й усього храму дубова. Алтар має два вікна і двоє дверей, які виходять у ризницю та пономарню. Престол дубовий, один аршин та вісім вершків довжиною та один аршин і дев’ять вершків шириною.
Святий Антиміннс освячено Архієпископом Херсонським та Одеським Їустіним та виданий у 1902 році, липня 12 дня.
Іконостас виготовлений з липи, одноярусний, перелік ікон додається. Наприклад: ікона Св.Великомученика Пантелеймона, пожертвувана Сидором Симиренком, вартість 28 рублів».
Також додається перелік ікон в інших місцях храму.
Відповідно до метричних книг, Свято-Тетянівською церквою зареєстровано у 1902 році 85 народжень: 42 чоловічої статі та 43 жіночої; смертей 22: 12 чоловіків та 10 жінок.
З дня заснування храму, його священиком став Володимир Тімковський. Усі записи у метричних книгах зроблені за його прізвищем. Псаломщиками працювали: Євгеній Корнійчук, Петро Лимар, Костянтин Колодчура.
Відповідно до протоколу №9 засідання житлової комісії від 27.03.1923 «О национализации домовладений со всеми принадлежащими постройками», батюшка Тимковський мав 47 га землі в урочищі Яківці, пару коней, 20 вуликів. Цю землю люди називали «Попова земля». Старожили розповідали, що після руйнації церкви о.Володимир переїхав у Дніпропетровську область і працював там бухгалтером у Синельниковому.
Місцевий краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода часто розповідав про архітектурну будівлю церкви, про те, як на сонці блищали золотом її куполи, а звуки дзвонів розносилися у різні куточки міста. Територія навколо була впорядкована, тут зростало безліч різних квітів, кущів та дерев. А ще згадував, як руйнували церкву. Я завжди з захопленням та щемом у серці слухала ці його розповіді. «Це був 1937 рік — рік змін та руйнації, знищення і занепаду релігії . Пам’ятаю, як у спеціальному жолобі під ухилом на землю спускали ракушняк із розбитих стін. Храм зруйнували до фундаменту. Від падіння дзвонів луна покотилася містом, здавалося, що вони жалібно так плачуть, прощаючись. А де поділися дзвони — залишилося невідомим».
З Протолу №3 засідання президії Зінов’ївського Окружного виконавчого комітету від 3 лютого 1930 року: «Слухали: Клопотання працюючих пос. Знам’янка Знам’янського району про закриття Татьянівської церкви.
Ухвалили: Приймаючи до уваги, що «за» закриття Татьянівської церкви висловилося 75% виборців, переважно робітники залізничники, та враховуючи, що у 4-х км від даного місця у с. Знам’янка є другий молитовний будинок, який може цілком задовольнити потреби віруючих, клопотання працюючих віддати церкву під театр — задовольнити.
Дзвони на підставі Постанови секретаріату ВУЦВКУ зняти зараз».
Документ підписали: голова окрвиконкому (Голубятніков), секретар ОВК (Кліментовський), протоколіст (Флоренко).
Пройшли роки, і на місці зруйнованого храму з 1953 по 1991 рік знаходився дитячий садочок «Берізка», пізніше дитячо-юнацька спортивна школа, а з 2002 року база секції велосипедного спорту.
І лише наприкінці 2003 року дане приміщення передано у розпорядження Української Православної Церкви м. Знам’янка для подальшої діяльності духовного центру. У серпні 2004 року було зареєстровано релігійну громаду при церкві Сергія Радонежського.
СЬОГОДЕННЯ ХРАМУ
Оновлена вулиця Трудова у центрі міста Знам’янка, схожа на оазис спокою: нові тротуари, квітники та ліхтарі, впорядкована територія навколишніх будинків і сама церква, ніби закликають перехожих зупинитися та доторкнутися до духовних святинь.
І стоїть наш храм, як свідок людського безвір’я та початку духовного воскресіння нашого народу. Тут відбуваються усі церковні богослужіння, а ще це місце, де кожна людина може отримати пораду та допомогу у складних життєвих обставинах.
Настоятель храму благочинний Знам’янського округу митрофорний протоієрей Василь Мазурок та його дружина і помічниця матінка Катерина завжди радо зустрічають відвідувачів храму молитвою та добрим словом. У церковній тиші, під покровом і захистом ікон, ви завжди зможете знайти душевний спокій та тілесне зцілення.
Адреса: м. Знам’янка, вул. Трудова, 14.
Телефон: (099) 71 40 765 (настоятель).
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Відповідно до документів, що зберігаються у Кіровоградському державному обласному архіві, а саме: «Книги опису майна Свято-Тетянинської церкви с. Хощевате Олександрійського повіту Херсонської області та Метричних книг реєстрації актів про народження, шлюбів та смертей»: «Церква в с. Хощевате при станції Знам’янка збудована власниками селища — вдовою статського радника Тетяною Павлівною Осиповою та підполковником у відставці Олексієм Гавриловичем Осиповим у 1902 році і освячена у тому ж році, 22 липня Благочинним протоієреєм о. Стеофаном Козачинським».
Далі у Книзі читаємо: «Вид церкви хрестовидний, будівля кам’яна, одноповерхова, під залізним дахом і залізною дзвіницею з двома боковими хрестапрами та зі скляним тамбуром». На жаль, розміри храму прочитати неможливо. «Церква мала територію, обмежену вулицями: на півночі Миколаївською, на півдні Церковною, на заході — Лісною, на сході Базарною. Збудована вона з одним престолом в ім’я Св.Мучениці Татіани. У церкві 12 вікон та троє дверей, у куполі чотири вікна.
Вартість всієї церкви з іконостасом та церковним начинням складає двадцять тисяч рублів.
Алтар має у довжину і ширину по шість аршин. Виконано внутрішнє оздоблення храму, прикрашено карнизами та пілястрами. Підлога алтаря та й усього храму дубова. Алтар має два вікна і двоє дверей, які виходять у ризницю та пономарню. Престол дубовий, один аршин та вісім вершків довжиною та один аршин і дев’ять вершків шириною.
Святий Антиміннс освячено Архієпископом Херсонським та Одеським Їустіним та виданий у 1902 році, липня 12 дня.
Іконостас виготовлений з липи, одноярусний, перелік ікон додається. Наприклад: ікона Св.Великомученика Пантелеймона, пожертвувана Сидором Симиренком, вартість 28 рублів».
Також додається перелік ікон в інших місцях храму.
Відповідно до метричних книг, Свято-Тетянівською церквою зареєстровано у 1902 році 85 народжень: 42 чоловічої статі та 43 жіночої; смертей 22: 12 чоловіків та 10 жінок.
З дня заснування храму, його священиком став Володимир Тімковський. Усі записи у метричних книгах зроблені за його прізвищем. Псаломщиками працювали: Євгеній Корнійчук, Петро Лимар, Костянтин Колодчура.
Відповідно до протоколу №9 засідання житлової комісії від 27.03.1923 «О национализации домовладений со всеми принадлежащими постройками», батюшка Тимковський мав 47 га землі в урочищі Яківці, пару коней, 20 вуликів. Цю землю люди називали «Попова земля». Старожили розповідали, що після руйнації церкви о.Володимир переїхав у Дніпропетровську область і працював там бухгалтером у Синельниковому.
Місцевий краєзнавець В’ячеслав Євгенович Шкода часто розповідав про архітектурну будівлю церкви, про те, як на сонці блищали золотом її куполи, а звуки дзвонів розносилися у різні куточки міста. Територія навколо була впорядкована, тут зростало безліч різних квітів, кущів та дерев. А ще згадував, як руйнували церкву. Я завжди з захопленням та щемом у серці слухала ці його розповіді. «Це був 1937 рік — рік змін та руйнації, знищення і занепаду релігії . Пам’ятаю, як у спеціальному жолобі під ухилом на землю спускали ракушняк із розбитих стін. Храм зруйнували до фундаменту. Від падіння дзвонів луна покотилася містом, здавалося, що вони жалібно так плачуть, прощаючись. А де поділися дзвони — залишилося невідомим».
З Протолу №3 засідання президії Зінов’ївського Окружного виконавчого комітету від 3 лютого 1930 року: «Слухали: Клопотання працюючих пос. Знам’янка Знам’янського району про закриття Татьянівської церкви.
Ухвалили: Приймаючи до уваги, що «за» закриття Татьянівської церкви висловилося 75% виборців, переважно робітники залізничники, та враховуючи, що у 4-х км від даного місця у с. Знам’янка є другий молитовний будинок, який може цілком задовольнити потреби віруючих, клопотання працюючих віддати церкву під театр — задовольнити.
Дзвони на підставі Постанови секретаріату ВУЦВКУ зняти зараз».
Документ підписали: голова окрвиконкому (Голубятніков), секретар ОВК (Кліментовський), протоколіст (Флоренко).
Пройшли роки, і на місці зруйнованого храму з 1953 по 1991 рік знаходився дитячий садочок «Берізка», пізніше дитячо-юнацька спортивна школа, а з 2002 року база секції велосипедного спорту.
І лише наприкінці 2003 року дане приміщення передано у розпорядження Української Православної Церкви м. Знам’янка для подальшої діяльності духовного центру. У серпні 2004 року було зареєстровано релігійну громаду при церкві Сергія Радонежського.
СЬОГОДЕННЯ ХРАМУ
Оновлена вулиця Трудова у центрі міста Знам’янка, схожа на оазис спокою: нові тротуари, квітники та ліхтарі, впорядкована територія навколишніх будинків і сама церква, ніби закликають перехожих зупинитися та доторкнутися до духовних святинь.
І стоїть наш храм, як свідок людського безвір’я та початку духовного воскресіння нашого народу. Тут відбуваються усі церковні богослужіння, а ще це місце, де кожна людина може отримати пораду та допомогу у складних життєвих обставинах.
Настоятель храму благочинний Знам’янського округу митрофорний протоієрей Василь Мазурок та його дружина і помічниця матінка Катерина завжди радо зустрічають відвідувачів храму молитвою та добрим словом. У церковній тиші, під покровом і захистом ікон, ви завжди зможете знайти душевний спокій та тілесне зцілення.
Адреса: м. Знам’янка, вул. Трудова, 14.
Телефон: (099) 71 40 765 (настоятель).
Оксана Лутай
