с. Іванівка Староосотської сільської ради, Олександрівський район Кіровоградської області
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці — пам’ятка архітектури місцевого значення. Вона споруджена в середині ХІХ століття. Храм — однин з п’яти найдавніших православних храмів, що збереглися в Олександрівському районі після часів радянської влади.
с. Іванівка Староосотської сільської ради, Олександрівський район Кіровоградської області,
Церква височить в центрі Іванівки і до неї сходяться вулиці з різних куточків села. З усіх боків біля церкви ростуть старезні дерева білої акації, немов оберігаючи храм-красень.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
Церква Різдва Богородиці, що й нині стоїть в Іванівці (раніше — Янівка), споруджена на кошти тодішнього власника села, київського цивільного губернатора Івана Івановича Фундуклія в 1855 році. Церква ця з’явилась на місці ще давнішої, збудованої в середині ХVІІІ століття.
Найдавніша метрична книга церкви, що збереглась до нашого часу в архівах, датована 1786 роком.
У середині ХІХ століття церква належала до 5-го класу і мала 37 десятин землі.
У 1930-х роках радянська влада храм закрила. Окупаційна влада в 1941 році знову дозволила вести службу у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
На початок 1980-х рр. іванівський храм залишився одним з двох діючих в Олександрівському районі. До церкви Різдва Пресвятої Богородиці з’їжджались і сходились віруючі з усіх навколишніх сіл Кіровоградщини і Черкащини.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Засновник іванівського храму Іван Іванович Фундуклій (1804-1880 рр.) залишив добрий слід на землі. У період свого губернаторства він чимало зробив для перетворення Києва у великий губернський центр. При ньому було завершено будівництво корпусів університету Святого Володимира, закладено ботанічний сад, засновано обсерваторію, створено за його кошти першу в Росії жіночу гімназію, що отримала назву Фундукліївської, зведено Ланцюговий міст, завершено будівництво костьолу.
Це була працьовита людина, уважна в ставленні до підлеглих. Чиновники губернської канцелярії понад передбачену їм за штатом платню отримували гроші ще й з приватної каси Фундуклія. Сам губернатор платні не одержував.
Іван Фундуклій щедро жертвував на потреби дитячих притулків, лікарень, училищ, допомагав малозабезпеченим, сприяв поліпшенню побуту ув’язнених у в’язницях. За свої кошти Іван Іванович вимостив Андріївський узвіз. Після великої повені 1845 року, коли в Києві вода піднялась у Дніпрі на 779 сантиметрів вище звичного рівня, постраждало багато киян. Кілька місяців Фундуклій утримував їх, допоміг з будівництвом нового житла.
На території Чигиринського повіту Київської губернії Івану Фундуклію належало 16916 десятин землі з 3000 ревізьких душ. Його володіння складалися з містечка Медведівка, сіл Головківка, Мельники (тепер територія Чигиринського району Черкаської області), Янівка (тепер Іванівка), Стара Осота, Нова Осота (тепер територія Олександрівського району Кіровоградської області). Південним рубежем його маєтку була річка Тясмин на території сучасної Олександрівки. Крім церкви в Іванівці за його кошти були зведені храми в Новій Осоті (1839 р.), Старій Осоті (1844 р.), Медведівці (1861 р.) та багатьох інших населених пунктах нинішньої Кіровоградщини і Черкащини. Ім’я мецената — київського цивільного губернатора в 1876 році увіковічене в назві залізничної станції Фундукліївка в Олександрівці.
У травні 2007 року на кошти відомого доброчинця сучасності Бориса Миколайовича Кузика розпочався ремонт церкви в Іванівці.
Будівельники на чолі з бригадиром Віктором Миколайовичем Готькіним з міста Кропивницького спромоглися максимально зберегти архітектурне оздоблення церкви. Навіть дах вкрили таким же способом, як це робили колись. Замінили майстри і дерев’яні хрести, що стояли на куполах і перегнили від негоди, пофарбували храм.
На одному з куполів Іванівського храму будівельники знайшли напис «1851», що може вказувати на рік початку будівництва церкви.
Майстри, які колись фарбували храм Різдва Пресвятої Богородиці, завели традицію: залишати на стінах у приміщенні дзвіниці написи про час фарбування. Піднявшись на дзвіницю, автор цих рядків побачив ті записи. Найдавніша дата — 1855 рік — рік освячення храму. Фарбували церкву в 1909 та 1926 роках. Навіть після голодного 1933 року вже наступного, 1934 року, знову оновлювали храм. Далі церкву фарбували в 1951, 1954 та 1984 роках.
Кілька кованих цвяхів, що використовувались при будівництві церкви, після її реставрації 2007 року передані в Олександрівський районний краєзнавчий музей.
У день Різдва Пресвятої Богородиці в Іванівці відзначають «храм». Храмове свято припадає на 21 вересня.
СЬОГОДЕННЯ ЦЕРКВИ:
Нині церквою Різдва Пресвятої Богородиці опікується настоятель храму отець Юрій Малетич. Батюшка, крім давнього храму, обслуговує ще й нові церкви в Старій Осоті та Поселянівці. Священик мріє і молиться Богу, щоб знайшлась добра людина і допомогла замінити старі вікна у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
До села Іванівки з Олександрівки у вівторок, четвер і неділю відправляється автобус Олександрівка-Іванівка. Це 17 км від районного центру. До села власним автотранспортом можна доїхати з Олександрівки від посту ДАІ на автомагістралі Н-01 Київ-Знам’янка по автомобільній дорозі обласного значення О-121501 Олександрiвка-Медведiвка до села Поселянівка. Там, біля клубу, звернути направо і проїхати 3 км прямо до церкви.
Інформацію про церкву Різдва Пресвятої Богородиці можна отримати в Олександрівському районному краєзнавчому музеї та безпосередньо у настоятеля храму.
Контактні телефони: (05242) 3-27-39 (районний краєзнавчий музей), (098) 937-21-98 (настоятель церкви).
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
Церква Різдва Богородиці, що й нині стоїть в Іванівці (раніше — Янівка), споруджена на кошти тодішнього власника села, київського цивільного губернатора Івана Івановича Фундуклія в 1855 році. Церква ця з’явилась на місці ще давнішої, збудованої в середині ХVІІІ століття.
Найдавніша метрична книга церкви, що збереглась до нашого часу в архівах, датована 1786 роком.
У середині ХІХ століття церква належала до 5-го класу і мала 37 десятин землі.
У 1930-х роках радянська влада храм закрила. Окупаційна влада в 1941 році знову дозволила вести службу у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
На початок 1980-х рр. іванівський храм залишився одним з двох діючих в Олександрівському районі. До церкви Різдва Пресвятої Богородиці з’їжджались і сходились віруючі з усіх навколишніх сіл Кіровоградщини і Черкащини.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Засновник іванівського храму Іван Іванович Фундуклій (1804-1880 рр.) залишив добрий слід на землі. У період свого губернаторства він чимало зробив для перетворення Києва у великий губернський центр. При ньому було завершено будівництво корпусів університету Святого Володимира, закладено ботанічний сад, засновано обсерваторію, створено за його кошти першу в Росії жіночу гімназію, що отримала назву Фундукліївської, зведено Ланцюговий міст, завершено будівництво костьолу.
Це була працьовита людина, уважна в ставленні до підлеглих. Чиновники губернської канцелярії понад передбачену їм за штатом платню отримували гроші ще й з приватної каси Фундуклія. Сам губернатор платні не одержував.
Іван Фундуклій щедро жертвував на потреби дитячих притулків, лікарень, училищ, допомагав малозабезпеченим, сприяв поліпшенню побуту ув’язнених у в’язницях. За свої кошти Іван Іванович вимостив Андріївський узвіз. Після великої повені 1845 року, коли в Києві вода піднялась у Дніпрі на 779 сантиметрів вище звичного рівня, постраждало багато киян. Кілька місяців Фундуклій утримував їх, допоміг з будівництвом нового житла.
На території Чигиринського повіту Київської губернії Івану Фундуклію належало 16916 десятин землі з 3000 ревізьких душ. Його володіння складалися з містечка Медведівка, сіл Головківка, Мельники (тепер територія Чигиринського району Черкаської області), Янівка (тепер Іванівка), Стара Осота, Нова Осота (тепер територія Олександрівського району Кіровоградської області). Південним рубежем його маєтку була річка Тясмин на території сучасної Олександрівки. Крім церкви в Іванівці за його кошти були зведені храми в Новій Осоті (1839 р.), Старій Осоті (1844 р.), Медведівці (1861 р.) та багатьох інших населених пунктах нинішньої Кіровоградщини і Черкащини. Ім’я мецената — київського цивільного губернатора в 1876 році увіковічене в назві залізничної станції Фундукліївка в Олександрівці.
У травні 2007 року на кошти відомого доброчинця сучасності Бориса Миколайовича Кузика розпочався ремонт церкви в Іванівці.
Будівельники на чолі з бригадиром Віктором Миколайовичем Готькіним з міста Кропивницького спромоглися максимально зберегти архітектурне оздоблення церкви. Навіть дах вкрили таким же способом, як це робили колись. Замінили майстри і дерев’яні хрести, що стояли на куполах і перегнили від негоди, пофарбували храм.
На одному з куполів Іванівського храму будівельники знайшли напис «1851», що може вказувати на рік початку будівництва церкви.
Майстри, які колись фарбували храм Різдва Пресвятої Богородиці, завели традицію: залишати на стінах у приміщенні дзвіниці написи про час фарбування. Піднявшись на дзвіницю, автор цих рядків побачив ті записи. Найдавніша дата — 1855 рік — рік освячення храму. Фарбували церкву в 1909 та 1926 роках. Навіть після голодного 1933 року вже наступного, 1934 року, знову оновлювали храм. Далі церкву фарбували в 1951, 1954 та 1984 роках.
Кілька кованих цвяхів, що використовувались при будівництві церкви, після її реставрації 2007 року передані в Олександрівський районний краєзнавчий музей.
У день Різдва Пресвятої Богородиці в Іванівці відзначають «храм». Храмове свято припадає на 21 вересня.
СЬОГОДЕННЯ ЦЕРКВИ:
Нині церквою Різдва Пресвятої Богородиці опікується настоятель храму отець Юрій Малетич. Батюшка, крім давнього храму, обслуговує ще й нові церкви в Старій Осоті та Поселянівці. Священик мріє і молиться Богу, щоб знайшлась добра людина і допомогла замінити старі вікна у церкві Різдва Пресвятої Богородиці.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
До села Іванівки з Олександрівки у вівторок, четвер і неділю відправляється автобус Олександрівка-Іванівка. Це 17 км від районного центру. До села власним автотранспортом можна доїхати з Олександрівки від посту ДАІ на автомагістралі Н-01 Київ-Знам’янка по автомобільній дорозі обласного значення О-121501 Олександрiвка-Медведiвка до села Поселянівка. Там, біля клубу, звернути направо і проїхати 3 км прямо до церкви.
Інформацію про церкву Різдва Пресвятої Богородиці можна отримати в Олександрівському районному краєзнавчому музеї та безпосередньо у настоятеля храму.
Контактні телефони: (05242) 3-27-39 (районний краєзнавчий музей), (098) 937-21-98 (настоятель церкви).
Василь Білошапка,
директор Олександрівського районного краєзнавчого музею.
директор Олександрівського районного краєзнавчого музею.
