с.Кримки Голиківської сільської ради, Олександрівський район Кіровоградської області
Свято-Параскевська церква
Свято-Параскевська церква — пам’ятка архітектури місцевого значення. Ця мурована церква початку ХХ століття — один з двох цегляних давніх православних храмів, що збереглися в Олександрівському районі і їх, попри всі намагання, не вдалося зруйнувати атеїстам.
с.Кримки Голиківської сільської ради, Олександрівський район Кіровоградської області,
(05242) 3-27-39 (районний краєзнавчий музей), (096) 755-18-44 (староста церкви).
(05242) 3-27-39 (районний краєзнавчий музей), (096) 755-18-44 (староста церкви).
Церква збудована з червоної цегли. Особливо гарно вона виглядає при заході сонця. Хрести на куполах здаються срібними. Не намилуватись красою храму!
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
У Кримках спочатку була дерев’яна Троїцька церква. Її збудував у 1787 році колишній комісар польського князя Ксаверія Любомирського Іван Дембовський. 1820 року церква відремонтована поміщицею Пеньковською.
На початку ХХ століття замість дерев’яної спорудили красиву цегляну церкву. Заклали храм в 1906 році на кошти місцевої поміщиці Марії Чорнолуської. Церкву будували вісім років і освятили в 1914 році.
Напередодні німецько-фашистської окупації церква у Кримках була єдиною діючою на теренах Олександрівського району, хоча 1937 року з неї скинули дзвони.
Та в 1963 році храм таки закрили і перетворили на комору. Була в красуні-церкві й забігайлівка для любителів оковитої. А біля храму пасли кіз…
Без дерев’яних куполів і хрестів, які за відро колгоспного вина зірвали місцеві хлопці-«молодці», церква простояла до кінця 1990-років. Уже в роки перебудови районна влада вирішила підірвати цегляний храм, збудований, як тоді водилось, на розчині з додаванням свіжих курячих яєць. Підривники прибули з Одеси, оглянули церкву, зробили підрахунки і …відмовились виконувати роботу, бо потрібно було стільки вибухівки, що з церквою могли впасти і школа, і дитячий садок, і клуб, і магазин, а, можливо, ще й половина хат у селі.
З 1989 року місцеві віруючі почали їздити по стольних градах у пошуках дозволу на ремонт храму Божого і передачу його для потреб духовних. В 1991 році кошти на ремонт храму виділили ігуменя Покровського монастиря Маргарита, районне відділення Фонду милосердя і здоров’я, колгосп «Зоря комунізму» (голова Володимир Савченко). Не залишились осторонь і жителі Кримок.
У 2014 році парафіяни Свято-Параскевської церкви відзначили сторіччя свого храму. Службу Божу разом із священиками з усього благочиння відправив єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Свято-Параскевська церква збудована за проектом, що є аналогом храму в Харкові.
Освячував церкву в 1914 році Григорій Миколайович Грушевський — один з представників роду Грушевських. Отець Григорій доводився троюрідним братом першому керівникові нашої держави, видатному українському історику Михайлу Грушевському, був його приятелем і кумом. Служити у Кримках він розпочав 1899 року. Григорій Грушевський писав невеличкі оповідання з життя українського села, а також твори для дітей, які друкував у галицьких виданнях. Про долю Григорія Грушевського у радянський час дізнаємось із анкети, складеної в 1925 році головою Кримківської сільради Л.П.Цупренком (зберігається у Державному архіві Кіровоградської області). Там міститься інформація, що батюшка «в роки громадянської війни вів агітацію за незалежну Україну, розповсюджував літературу». Потім отець Григорій був розкуркулений і виселений з села. Згодом отця Григорія ще й репресували, розстрілявши у 1938 році в Омській області.
Біля церкви поховані мирні жителі Кримок, розстріляні німецько-фашистськими окупантами наприкінці грудня 1943 року.
В 60-х роках минулого століття на металобрухт здали чавунний надгробок, як тоді сказали, «одного царського генерала». А то був батько засновниці церкви Марії Чорнолуської Павло Парфенович Заблоцький-Десятовський (1814-1882 рр.) — учень видатного хірурга М.І.Пирогова і перший голова Хірургічного товариства імені М.І.Пирогова, доктор наук, професор Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії, основоположник російської судмедекспертизи, гоф-медик російського імператора, ботанік, етнограф, музейник, автор багатьох праць із хірургії та стоматології, анастезіолог-новатор. Згідно заповіту вченого, який володів землями у Кримках, його поховали за алтарем церкви. Сама ж засновниця храму, Марія Чорнолуська, закінчила земний шлях у Санкт-Петербурзі. Після революції вона померла з голоду.
На храм у Кримки потрібно їхати 10 листопада — у день великомучениці Параскеви.
СЬОГОДЕННЯ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ:
Незабаром біля Свято-Параскевської церкви почне працювати жіночий монастир. Він розміститься зовсім поруч із храмом у приміщенні старої колгоспної контори, відбудованому зусиллями парафіян та доброчинців.
Нині у церкві немає свого батюшки. Службу Божу в окремі дні тут за сумісництвом править настоятель церкви з Несваткового отець Василь.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
До села Кримки з райцентру Олександрівки у вівторок, четвер, п’ятницю і неділю курсує автобус Олександрівка-Родниківка. Відстань Кримок від Олександрівки — 22 км. До села власним автотранспортом можна доїхати з Олександрівки від автомагістралі Н-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв по автомобільному шляху територіального значення Т-1209 Новомиргород-Олександрівка до Голикового, а далі — автомобільною дорогою районного значення С-121520 Голикове-Кримки.
Інформацію про Свято-Параскевську церкву можна отримати в Олександрівському районному краєзнавчому музеї та у старости церкви Олександри Миколаївни Сугак.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:
У Кримках спочатку була дерев’яна Троїцька церква. Її збудував у 1787 році колишній комісар польського князя Ксаверія Любомирського Іван Дембовський. 1820 року церква відремонтована поміщицею Пеньковською.
На початку ХХ століття замість дерев’яної спорудили красиву цегляну церкву. Заклали храм в 1906 році на кошти місцевої поміщиці Марії Чорнолуської. Церкву будували вісім років і освятили в 1914 році.
Напередодні німецько-фашистської окупації церква у Кримках була єдиною діючою на теренах Олександрівського району, хоча 1937 року з неї скинули дзвони.
Та в 1963 році храм таки закрили і перетворили на комору. Була в красуні-церкві й забігайлівка для любителів оковитої. А біля храму пасли кіз…
Без дерев’яних куполів і хрестів, які за відро колгоспного вина зірвали місцеві хлопці-«молодці», церква простояла до кінця 1990-років. Уже в роки перебудови районна влада вирішила підірвати цегляний храм, збудований, як тоді водилось, на розчині з додаванням свіжих курячих яєць. Підривники прибули з Одеси, оглянули церкву, зробили підрахунки і …відмовились виконувати роботу, бо потрібно було стільки вибухівки, що з церквою могли впасти і школа, і дитячий садок, і клуб, і магазин, а, можливо, ще й половина хат у селі.
З 1989 року місцеві віруючі почали їздити по стольних градах у пошуках дозволу на ремонт храму Божого і передачу його для потреб духовних. В 1991 році кошти на ремонт храму виділили ігуменя Покровського монастиря Маргарита, районне відділення Фонду милосердя і здоров’я, колгосп «Зоря комунізму» (голова Володимир Савченко). Не залишились осторонь і жителі Кримок.
У 2014 році парафіяни Свято-Параскевської церкви відзначили сторіччя свого храму. Службу Божу разом із священиками з усього благочиння відправив єпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Свято-Параскевська церква збудована за проектом, що є аналогом храму в Харкові.
Освячував церкву в 1914 році Григорій Миколайович Грушевський — один з представників роду Грушевських. Отець Григорій доводився троюрідним братом першому керівникові нашої держави, видатному українському історику Михайлу Грушевському, був його приятелем і кумом. Служити у Кримках він розпочав 1899 року. Григорій Грушевський писав невеличкі оповідання з життя українського села, а також твори для дітей, які друкував у галицьких виданнях. Про долю Григорія Грушевського у радянський час дізнаємось із анкети, складеної в 1925 році головою Кримківської сільради Л.П.Цупренком (зберігається у Державному архіві Кіровоградської області). Там міститься інформація, що батюшка «в роки громадянської війни вів агітацію за незалежну Україну, розповсюджував літературу». Потім отець Григорій був розкуркулений і виселений з села. Згодом отця Григорія ще й репресували, розстрілявши у 1938 році в Омській області.
Біля церкви поховані мирні жителі Кримок, розстріляні німецько-фашистськими окупантами наприкінці грудня 1943 року.
В 60-х роках минулого століття на металобрухт здали чавунний надгробок, як тоді сказали, «одного царського генерала». А то був батько засновниці церкви Марії Чорнолуської Павло Парфенович Заблоцький-Десятовський (1814-1882 рр.) — учень видатного хірурга М.І.Пирогова і перший голова Хірургічного товариства імені М.І.Пирогова, доктор наук, професор Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії, основоположник російської судмедекспертизи, гоф-медик російського імператора, ботанік, етнограф, музейник, автор багатьох праць із хірургії та стоматології, анастезіолог-новатор. Згідно заповіту вченого, який володів землями у Кримках, його поховали за алтарем церкви. Сама ж засновниця храму, Марія Чорнолуська, закінчила земний шлях у Санкт-Петербурзі. Після революції вона померла з голоду.
На храм у Кримки потрібно їхати 10 листопада — у день великомучениці Параскеви.
СЬОГОДЕННЯ ПАМ’ЯТКИ АРХІТЕКТУРИ:
Незабаром біля Свято-Параскевської церкви почне працювати жіночий монастир. Він розміститься зовсім поруч із храмом у приміщенні старої колгоспної контори, відбудованому зусиллями парафіян та доброчинців.
Нині у церкві немає свого батюшки. Службу Божу в окремі дні тут за сумісництвом править настоятель церкви з Несваткового отець Василь.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
До села Кримки з райцентру Олександрівки у вівторок, четвер, п’ятницю і неділю курсує автобус Олександрівка-Родниківка. Відстань Кримок від Олександрівки — 22 км. До села власним автотранспортом можна доїхати з Олександрівки від автомагістралі Н-14 Олександрівка-Кіровоград-Миколаїв по автомобільному шляху територіального значення Т-1209 Новомиргород-Олександрівка до Голикового, а далі — автомобільною дорогою районного значення С-121520 Голикове-Кримки.
Інформацію про Свято-Параскевську церкву можна отримати в Олександрівському районному краєзнавчому музеї та у старости церкви Олександри Миколаївни Сугак.
Василь Білошапка,
директор Олександрівського районного краєзнавчого музею
директор Олександрівського районного краєзнавчого музею