Ботанічний заказник «Шурхи»
У «Шурхах» немає водойм, тому як зону для відпочинку його майже не використовують. А дарма. Тут зберігся природний степ з багатою флорою, і сюди варто приїжджати, наприклад, влітку, для того, щоб слухати тишу і вдихати гіркий пряний запах безсмертника.
«Шурхи́» — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Статус заказника, який має природоохоронне і наукове значення, присвоєно у 1994 році. Площа становить 34,3760 га.
Заказник розташований на схилах балки, що впадає в річку Кам’янку. Середня частина балки представлена скупченням великих каменів, у деяких місцях кам’яні брили піднімаються до 3-5 метрів.
Балка має добре збережений рослинний покрив із переважанням степової рослинності. Тут зростають види, занесені до Червоної книги України: астрагал шерстистоквітковий, півники понтійські, ковила волосиста, ковила Лессінга, волошка руська. Росте чимало лікарських рослин: горицвіт весняний, цмин пісковий, звіробій стрункий, парило звичайне. Серед малопоширених видів привертають увагу астрагал борозенчастий з блідо-фіолетовими квітами, льон австрійський з квітами блакитного кольору. Поруч можна побачити юринею верболисту, сизувато-зелений гоніолімон татарський і мигдаль низький, у розщілинах каміння трапляється аспленій північний — папороть з ніжним розсіченим листям. На освітлених місцях відмічений своєрідний комплекс чагарникового степу. Тут можна побачити такі малопоширені види, як шипшина найколючіша, кизильник чорноплідний, спірея звіробоєлиста. З чагарників також трапляються крушина, терен, шипшина яблучна, вишня магалебська.
Характерними жителями урочища є одуд, сорокопуд-жулан, горобець польовий, ластівка сільська, жайворонки малий та степовий. З хижих птахів трапляються шуліка чорний і червонокнижний вид — лунь степовий. Серед високого травостою та чагарників по схилу балки живуть куріпка сіра та перепілка. Безхребетні представлені в основному комахами. У межах балки виявлені комахи, занесені до Червоної книги України, такі як подурілій та махаон.
У заказнику не можна порушувати екосистему: розорювати землю, випасати худобу, рвати на заготівлю лікарські трави тощо.
ЦІКАВІ ФАКТИ
За однією версією, назва заказника походить від діалектного слова «шурх», що означає яр. Справді, заказник знаходиться у балці. Інша версія говорить, що шурх — це видозмінене слово «шурф» — вертикальна, рідше похила гірнича виробка (переважно невеликої глибини), прокладена з поверхні землі для
розвідування та добування корисних копалин. І дійсно, у балці, окрім породи, що виходить на поверхню, є неглибокі — 3-5 метрів — виїмки. Це місця, з яких були видобуті природні мінеральні утворення рудого кольору з вмістом заліза, яке потім виплавляли у кузнях.
Новомиколаївка — село молоде, засноване у 1886 році. Відомо, що видобуток каменю тут відбувався і припинився ще до заснування села. Бо цей процес був важливим, коли залізо було в дефіциті і його не можна було вільно купити. А з розвитком Єлисаветграда (сучасного Кропивницького), до якого можна було поїхати на ярмарок і купити готові сокиру чи рало, потреба у трудомісткому процесі — плавленні металу в домашніх умовах — відпала.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Розташування: на північний схід від
с.Новомиколаївка; між Новгородкою і Новомиколаївкою.
Координати GPS: 48.325487, 32.564599.
Добратися до Новомиколаївки можна автобусом
Кропивницький – Інгуло-Кам’янка або власним транспортом.
Тетяна Юганова
У матеріалі використані дані з вікіпедії.
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу сільському голові
Володимирові Орлу
Фото: Богдан Дроздов