Село Митрофанівка Новгородківського району
Шкільний музей
18 травня відзначають Міжнародний день музеїв. З 2003 року до великої мережі цих закладів додався Митрофанівський шкільний музей. Розпочинався він з двох експозицій, зараз їх шість, а оскільки нові експонати продовжують надходити, то організатори задумалися над розширенням площі своєї історичної скарбниці.
Село Митрофанівка Новгородківського району,
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Музей розмістився у старому корпусі школи. Він хоч і не невеликий, але сертифікований (2012 рік).
Ідея створити музей з’явилася у 2001 році, коли у селі розпочали підготовку до святкування 100-річчя школи. Активна робота стартувала у 2003 році, утворення музею затверджене наказом у 2006 році.
Організаторами створення та відкриття стали вчителька історії Зоя Шевченко, вчителька української мови та літератури Валентина Коритько, тодішня заступниця директора з навчально-виховної роботи Жанна Скринько і директор Павло Коритько. Але і всі тодішні вчителі та учні і їхні батьки зробили значний внесок у його оформлення та збір експонатів, та й усі митрофанівці активно відгукнулися на заклик наповнити музей. До школи приносили фотографії, старі речі, які зберігалися по горищах та коморах. Експонати усі виключно з Митрофанівки, окрім вишитого рушника, який вішали в кутку над образами, що приїхав у посазі нареченої з Чернігівщини, яка вийшла заміж за митрофанівця.
Діють шість експозицій: «З історії села Митрофанівки» (рік відкриття — 2006), «З історії Митрофанівської школи» (2006 рік), «Митрофанівка й митрофанівці в роки Другої світової війни» (2007 рік), «Видатні земляки» (2008 рік), «Митрофанівські таланти» (2009 рік), «Митрофанівці — наші захисники» (2015 — 2016 роки).
В експозиціях більше трьохсот експонатів. Серед них повідомлення про заснування села та основні етапи його розвитку, вирізки з газет, фотографії, медалі, нагороди, кубки за спортивні досягнення учнів різних років.
Радують око різнобарв’ям кольорів вишивки місцевих умілиць. Із найдавніших — рушники 30-х років. Їх дуже мало, адже в роки голоду такі речі вимінювали на їжу. Також є вишиті картини на церковну тематику, є й наволочка в люльку немовляти. Передали в музей і живописні картини місцевих художників-аматорів Михайла Кіблика, Павла Сумарокова. Серед предметів побуту зберігаються човники від ткацького верстата. Тут же й домоткані доріжки, які ткали перебірками. Можна побачити старовинну пральну машину — пральну дошку і старовинну праску — рубель та качалку. Зібрані зразки граніту, який добували в околицях Митрофанівки. Є й фрагменти оздоби панського маєтку пана Даниловича, який проживав у селі до початку минулого століття. З цих фрагментів можна зрозуміти, що хата була тинькована — глянцева з візерунком, як чашка. Також вцілів фрагмент керамічного ізолятора, що свідчить, що в будинку була електрика. Односельці — учасники АТО, які приходили у школу на зустрічі з дітьми, передали до музею прапори тих частин, де вони воювали, термоодяг тощо.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У музеї зберігається прапор, який у 2015 році на повітряних кульках запустили із Сходу України, а сів він на полі поблизу Митрофанівки.
СЬОГОДЕННЯ
У музеї проводять уроки, присвячені рідному краю, для учнів початкових класів, уроки історії, а також уроки української літератури, на яких учителі знайомлять з творчістю уродженців Митрофанівки Павла Сумарокова (збірка «Весела Січ») та Тимофія Андрійковича, розповідаючи про його книги «Село моє — біль мій» та «Подвиг митрофанівців» про події, що відбувалися у Митрофанівці у 1943 році.
У музеї побувало багато відвідувачів, адже на зустріч випускників Митрофанівської школи, що відбувається раз на п’ять років, з’їжджаються з різних куточків України і закордону, і першим номером програми таких зустрічей є відвідування музею, адже там зберігаються випускні альбоми та віньєтки учнів різних випусків, які гості завжди розглядають із цікавістю.
Поповнюється музей і зараз. Віднедавна тут з’явилися керогаз, стара друкарська машинка, старі телефони.
На сьогодні матеріали й експонати вже не вміщаються у кімнаті, бо щороку експозиції поповнюються, тож у планах є розширення музею.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Митрофанівки можна автобусами Кропивницький – Митрофанівка, Олександрія – Митрофанівка. Адреса музею: Кіровоградська область, Новгородківський район, с.Митрофанівка, вул.Центральна, 1.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Зої Шевченко
Музей розмістився у старому корпусі школи. Він хоч і не невеликий, але сертифікований (2012 рік).
Ідея створити музей з’явилася у 2001 році, коли у селі розпочали підготовку до святкування 100-річчя школи. Активна робота стартувала у 2003 році, утворення музею затверджене наказом у 2006 році.
Організаторами створення та відкриття стали вчителька історії Зоя Шевченко, вчителька української мови та літератури Валентина Коритько, тодішня заступниця директора з навчально-виховної роботи Жанна Скринько і директор Павло Коритько. Але і всі тодішні вчителі та учні і їхні батьки зробили значний внесок у його оформлення та збір експонатів, та й усі митрофанівці активно відгукнулися на заклик наповнити музей. До школи приносили фотографії, старі речі, які зберігалися по горищах та коморах. Експонати усі виключно з Митрофанівки, окрім вишитого рушника, який вішали в кутку над образами, що приїхав у посазі нареченої з Чернігівщини, яка вийшла заміж за митрофанівця.
Діють шість експозицій: «З історії села Митрофанівки» (рік відкриття — 2006), «З історії Митрофанівської школи» (2006 рік), «Митрофанівка й митрофанівці в роки Другої світової війни» (2007 рік), «Видатні земляки» (2008 рік), «Митрофанівські таланти» (2009 рік), «Митрофанівці — наші захисники» (2015 — 2016 роки).
В експозиціях більше трьохсот експонатів. Серед них повідомлення про заснування села та основні етапи його розвитку, вирізки з газет, фотографії, медалі, нагороди, кубки за спортивні досягнення учнів різних років.
Радують око різнобарв’ям кольорів вишивки місцевих умілиць. Із найдавніших — рушники 30-х років. Їх дуже мало, адже в роки голоду такі речі вимінювали на їжу. Також є вишиті картини на церковну тематику, є й наволочка в люльку немовляти. Передали в музей і живописні картини місцевих художників-аматорів Михайла Кіблика, Павла Сумарокова. Серед предметів побуту зберігаються човники від ткацького верстата. Тут же й домоткані доріжки, які ткали перебірками. Можна побачити старовинну пральну машину — пральну дошку і старовинну праску — рубель та качалку. Зібрані зразки граніту, який добували в околицях Митрофанівки. Є й фрагменти оздоби панського маєтку пана Даниловича, який проживав у селі до початку минулого століття. З цих фрагментів можна зрозуміти, що хата була тинькована — глянцева з візерунком, як чашка. Також вцілів фрагмент керамічного ізолятора, що свідчить, що в будинку була електрика. Односельці — учасники АТО, які приходили у школу на зустрічі з дітьми, передали до музею прапори тих частин, де вони воювали, термоодяг тощо.
ЦІКАВІ ФАКТИ
У музеї зберігається прапор, який у 2015 році на повітряних кульках запустили із Сходу України, а сів він на полі поблизу Митрофанівки.
СЬОГОДЕННЯ
У музеї проводять уроки, присвячені рідному краю, для учнів початкових класів, уроки історії, а також уроки української літератури, на яких учителі знайомлять з творчістю уродженців Митрофанівки Павла Сумарокова (збірка «Весела Січ») та Тимофія Андрійковича, розповідаючи про його книги «Село моє — біль мій» та «Подвиг митрофанівців» про події, що відбувалися у Митрофанівці у 1943 році.
У музеї побувало багато відвідувачів, адже на зустріч випускників Митрофанівської школи, що відбувається раз на п’ять років, з’їжджаються з різних куточків України і закордону, і першим номером програми таких зустрічей є відвідування музею, адже там зберігаються випускні альбоми та віньєтки учнів різних випусків, які гості завжди розглядають із цікавістю.
Поповнюється музей і зараз. Віднедавна тут з’явилися керогаз, стара друкарська машинка, старі телефони.
На сьогодні матеріали й експонати вже не вміщаються у кімнаті, бо щороку експозиції поповнюються, тож у планах є розширення музею.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Митрофанівки можна автобусами Кропивницький – Митрофанівка, Олександрія – Митрофанівка. Адреса музею: Кіровоградська область, Новгородківський район, с.Митрофанівка, вул.Центральна, 1.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Зої Шевченко
