смт Новгородка
Казковий дивокрай у Новгородці
З давніх-давен декоративно-прикладне мистецтво увійшло в життя нашого народу, втілюючи в собі ідеал краси та добра, а село споконвіку було носієм народної культури. Кожен народ, кожна нація, кожне місто чи село пишається своїми здобутками, своєю історією, природою, традиціями і, звісно ж, найталановитішими людьми, які відроджують традиції і народні мистецтва, збагачують духовні надбання та здобутки краю.
смт Новгородка,
вул. Миру, 10
098-812-94-06
098-812-94-06
Багата на таланти і Новгородківська земля. Творчість самобутньої майстрині Галини Іванівни Гопак вражає всіх своєю неповторною фантазією. Кожен витвір майстрині несе в собі тепло її серця, щедрість душі та майстерність її невтомних рук.
У дворі поселилася казка
Майже на краю Новгородки, у розкішній степовій низині розташувалася ошатна садиба пані Галини, яку без перебільшення можна назвати музеєм казки під відкритим небом. Увесь двір, галявина, що поруч з двором через дорогу, хата та й в хаті — суцільна красива казка, виплекана талановитою майстринею. Свої дива вона створює переважно з природних матеріалів. У роботі використовує: корчі, коріння, кору, рогозу, очерет і навіть старий посуд. А іноді, для довершеності образу, доводиться одягати мешканців двору і у власний одяг.
Галина Іванівна вважає, що найкращий скульптор — сама природа, важливо лише побачити її чудернацькі витвори, а далі — вже діло техніки: щось прибрати, а щось трішечки додати.
На її казковому обійсті поселилися персонажі різноманітних казок та народних оповідок. Тут можна побачити хатинки Баби- Яги та трьох поросят, диво-квіти, що розквітли у квітнику, різноманітних дивовижних химер та птахів, лісовика та дідуся Ау, північного оленя та пінгвіна, лебідку на гнізді та золоте теля із зеленими блискучими очима, яке спостерігає за всім, що діється довкола. У центрі двору — дивовижно і колоритно оформлена криниця у вигляді хатини з очеретяним дахом та сплетений з лози тин з глечиками і макітрами на кілочках. А далі, у глиб двору, маленьке озерце з містком, в якому влітку селиться царівна-жаба…
У хаті пані Галини теж казкова дивина. Посеред кімнати підпирає стелю загадковий індіанець Джо з великою люлькою, з якої ось-ось так і пихне димок. Своє дуже плече йому підставив Чорномор, який впіймав золоту рибку. А довкола на стінах — картини, споглядаючи сюжети яких миттєво переносишся в різні історичні епохи. Майже всю стіну займає репродукція картини Нікола Пуссена «Танкред і Ермінія», поруч — юні закохані «Ромео і Джульєта» (ілюстрація до трагедії Вільяма Шекспіра), біля них пробігає «Іван-царевич на сірому вовку» (репродукція картини Віктора Васнецова), а навпроти вхідних дверей загадково посміхається красуня з «Портрету невідомої» (репродукція картини Івана Крамського). Усі ці картини — це витвір Галини Іванівни, які вона написала олійними фарбами та створила за допомогою аплікацій.
З чого все почалося
Народилася і все своє життя Галина Іванівна прожила у Новгородці, саме в тій хаті, де проживає і до сих пір. По закінченню школи вона прийшла працювати в художню майстерню художником оформлювачем. Мала неабиякий хист до малювання і тому почала малювати афіші до кінофільмів, що демонструвалися у місцевому кінотеатрі. У той же час почала створювати і картини, які сьогодні є окрасою її колекції.
Наприкінці 80-х – початку 90-х років вдома у пані Галини селяться перші казкові персонажі, виготовлені з природного матеріалу: одні — надворі, а інші — в хаті.
— Першим з’явився динозавр, —розповідає Галина. — У річці біля мосту плавала покручена гілляка. З першого погляду на неї я побачила динозаврика. Років зо два вона там пролежала, аж поки я попросила сина та сусідських хлопчаків, щоб ті притягли колоду до двору. Я розфарбувала її і поставила поперед хати на погребі. Вийшов дуже доброзичливий барвистий динозавр. Слід за ним з’явився пеньок-лісовичок, який років шість поглядав на мене з сусідського саду, поки я таки не наважилася попросити його у сусіда».
З тих пір на подвір’ї Галини Гопак почали з’являтися все нові і нові мешканці, яких стало так багато, що їм вже не вистачило місця у дворі, і вони почали селитись на галявині за двором.
Першою мешканкою галявини в хатинці-корчі стала Баба-Яга. «Привезли того корча до хати камазом з глинища, де брали глину для цегельного заводу, — розповідає далі господиня. — А допомагали перетягти з дороги на галявину піввулиці, такий він був великий і важкий».
Казковий дивосвіт запрошує на гостину
Без упину музейне обійстя Галини Гопак збагачується. З великих і малих коренів, сухих стовбурців, гілляк, лози, насіння, паперу, пластику, ниток руки майстрині творять, мудрують все нові й нові казкові образи, картини, панно, декорації.
Постійно цей зелений казковий світ на околиці селища приваблює, чарує й захоплює, і тому дуже часто її садиба наповнюється дзвінкими дитячими голосами, вигуками здивування та захоплення відвідувачів від побаченого дива, яке створила майстриня. Справді, є тут чим милуватися, захоплюватися і є чому дивуватися — Бог наділив Галину Іванівну різнобічним талантом, яким вона залюбки ділиться з людьми!
Майстриня каже, що як вийшла на пенсію, то часу для творчості стало більше, тільки трохи фінансів не вистачає, тому й мусить брати невелику символічну плату за відвідування свого музею: діти — 3,00 грн., дорослі — 6,00 грн.
Для всіх, хто зацікавився творчістю Галини Іванівни Гопак запрошуємо здійснити незабутню мандрівку у її казковий дивосвіт.Музей казки під відкритим небом чекає на своїх відвідувачів за адресою: Кіровоградська область, смт Новгородка, вул. Миру, 10. Телефон: 098-812-94-06 (Галина Гопак).
Музей історії Новгородківського району пропонує гостям селища відкрити для себе «Творчу Новгородківщину» та познайомитись з творчістю Галини Гопак, майстра народної творчості Лариси Зоріної, майстра з художньої ковки Сергія Ковальчука, художника Ігоря Вишніченка та багатьох інших митців нашого степового краю.
За довідками звертайтесь до музею історії Новгородківського району (директор — Оксана Кудіна) за адресою: Кіровоградська область, смт Новгородка, вул. Квітнева, 15. Контактні телефони: 068-313-77-88, 050-032-90-34. E-mail: muzeu_novg@ukr.net
Оксана Кудіна
У дворі поселилася казка
Майже на краю Новгородки, у розкішній степовій низині розташувалася ошатна садиба пані Галини, яку без перебільшення можна назвати музеєм казки під відкритим небом. Увесь двір, галявина, що поруч з двором через дорогу, хата та й в хаті — суцільна красива казка, виплекана талановитою майстринею. Свої дива вона створює переважно з природних матеріалів. У роботі використовує: корчі, коріння, кору, рогозу, очерет і навіть старий посуд. А іноді, для довершеності образу, доводиться одягати мешканців двору і у власний одяг.
Галина Іванівна вважає, що найкращий скульптор — сама природа, важливо лише побачити її чудернацькі витвори, а далі — вже діло техніки: щось прибрати, а щось трішечки додати.
На її казковому обійсті поселилися персонажі різноманітних казок та народних оповідок. Тут можна побачити хатинки Баби- Яги та трьох поросят, диво-квіти, що розквітли у квітнику, різноманітних дивовижних химер та птахів, лісовика та дідуся Ау, північного оленя та пінгвіна, лебідку на гнізді та золоте теля із зеленими блискучими очима, яке спостерігає за всім, що діється довкола. У центрі двору — дивовижно і колоритно оформлена криниця у вигляді хатини з очеретяним дахом та сплетений з лози тин з глечиками і макітрами на кілочках. А далі, у глиб двору, маленьке озерце з містком, в якому влітку селиться царівна-жаба…
У хаті пані Галини теж казкова дивина. Посеред кімнати підпирає стелю загадковий індіанець Джо з великою люлькою, з якої ось-ось так і пихне димок. Своє дуже плече йому підставив Чорномор, який впіймав золоту рибку. А довкола на стінах — картини, споглядаючи сюжети яких миттєво переносишся в різні історичні епохи. Майже всю стіну займає репродукція картини Нікола Пуссена «Танкред і Ермінія», поруч — юні закохані «Ромео і Джульєта» (ілюстрація до трагедії Вільяма Шекспіра), біля них пробігає «Іван-царевич на сірому вовку» (репродукція картини Віктора Васнецова), а навпроти вхідних дверей загадково посміхається красуня з «Портрету невідомої» (репродукція картини Івана Крамського). Усі ці картини — це витвір Галини Іванівни, які вона написала олійними фарбами та створила за допомогою аплікацій.
З чого все почалося
Народилася і все своє життя Галина Іванівна прожила у Новгородці, саме в тій хаті, де проживає і до сих пір. По закінченню школи вона прийшла працювати в художню майстерню художником оформлювачем. Мала неабиякий хист до малювання і тому почала малювати афіші до кінофільмів, що демонструвалися у місцевому кінотеатрі. У той же час почала створювати і картини, які сьогодні є окрасою її колекції.
Наприкінці 80-х – початку 90-х років вдома у пані Галини селяться перші казкові персонажі, виготовлені з природного матеріалу: одні — надворі, а інші — в хаті.
— Першим з’явився динозавр, —розповідає Галина. — У річці біля мосту плавала покручена гілляка. З першого погляду на неї я побачила динозаврика. Років зо два вона там пролежала, аж поки я попросила сина та сусідських хлопчаків, щоб ті притягли колоду до двору. Я розфарбувала її і поставила поперед хати на погребі. Вийшов дуже доброзичливий барвистий динозавр. Слід за ним з’явився пеньок-лісовичок, який років шість поглядав на мене з сусідського саду, поки я таки не наважилася попросити його у сусіда».
З тих пір на подвір’ї Галини Гопак почали з’являтися все нові і нові мешканці, яких стало так багато, що їм вже не вистачило місця у дворі, і вони почали селитись на галявині за двором.
Першою мешканкою галявини в хатинці-корчі стала Баба-Яга. «Привезли того корча до хати камазом з глинища, де брали глину для цегельного заводу, — розповідає далі господиня. — А допомагали перетягти з дороги на галявину піввулиці, такий він був великий і важкий».
Казковий дивосвіт запрошує на гостину
Без упину музейне обійстя Галини Гопак збагачується. З великих і малих коренів, сухих стовбурців, гілляк, лози, насіння, паперу, пластику, ниток руки майстрині творять, мудрують все нові й нові казкові образи, картини, панно, декорації.
Постійно цей зелений казковий світ на околиці селища приваблює, чарує й захоплює, і тому дуже часто її садиба наповнюється дзвінкими дитячими голосами, вигуками здивування та захоплення відвідувачів від побаченого дива, яке створила майстриня. Справді, є тут чим милуватися, захоплюватися і є чому дивуватися — Бог наділив Галину Іванівну різнобічним талантом, яким вона залюбки ділиться з людьми!
Майстриня каже, що як вийшла на пенсію, то часу для творчості стало більше, тільки трохи фінансів не вистачає, тому й мусить брати невелику символічну плату за відвідування свого музею: діти — 3,00 грн., дорослі — 6,00 грн.
Для всіх, хто зацікавився творчістю Галини Іванівни Гопак запрошуємо здійснити незабутню мандрівку у її казковий дивосвіт.Музей казки під відкритим небом чекає на своїх відвідувачів за адресою: Кіровоградська область, смт Новгородка, вул. Миру, 10. Телефон: 098-812-94-06 (Галина Гопак).
Музей історії Новгородківського району пропонує гостям селища відкрити для себе «Творчу Новгородківщину» та познайомитись з творчістю Галини Гопак, майстра народної творчості Лариси Зоріної, майстра з художньої ковки Сергія Ковальчука, художника Ігоря Вишніченка та багатьох інших митців нашого степового краю.
За довідками звертайтесь до музею історії Новгородківського району (директор — Оксана Кудіна) за адресою: Кіровоградська область, смт Новгородка, вул. Квітнева, 15. Контактні телефони: 068-313-77-88, 050-032-90-34. E-mail: muzeu_novg@ukr.net
Оксана Кудіна
