Пам’ятний знак «Географічний центр України»
Зараз в Україні можна побачити два пам’ятні знаки «Географічний центр України»: поблизу села Мар’янівки Шполянської міської ради Звенигородського району Черкаської області та поблизу селища Добровеличківки Новоукраїнського району Кіровоградської області. І хоч на сьогодні географічним центром вважається точка поблизу Мар’янівки, а точку поблизу Добровеличківки називають геометричним центром України, та жителі Добровеличківщини вважають географічним центром саме свою точку, оскільки вона була визначена першою хронологічно, про що свідчать офіційні документи.
Ініціаторами дослідження Кіровоградщини і зокрема Добровеличківщини як географічного центру України були перший директор Добровеличківського районного краєзнавчого музею Василь Якович Нога та відповідальний секретар районного товариства охорони пам’яток історії і культури, а згодом головний зберігач фондів музею Дмитро Дмитрович Проскаченко. Їх підтримав Віктор Олексійович Шевченко, доктор географічних наук, професор, який у 1989 році визначив точку географічного центру України — селище Добровеличківка Кіровоградської області. Про це зазначено в листі Українського географічного товариства: «Вчена рада Українського географічного товариства, вивчивши питання про точку географічного центру України і розглянувши всі можливі варіанти, вважає, що такою слід вважати північно-східну околицю смт Добровеличківка Кіровоградської області.
Ця точка, визначена доктором географічних наук Шевченком В.О. ще в 1989 році за його власною методикою, найбільш повно враховує конфігурацію території України, сферичність її поверхні, а також саму суть поняття «географічний центр».
Президент Українського географічного товариства, член-кореспондент Академії педагогічних наук України, доктор географічних наук, професор П.Г. Шищенко».
У липні 1991 року у точці географічного центру України встановили тимчасовий пам’ятний знак з написом «Тут буде встановлено пам’ятний знак «Географічний центр України». 24 серпня 2002 року, в День Незалежності України, на цьому місці урочисто відкрили пам’ятний знак: 24-тонна стелоподібна брила із сірого граніту, видобутого у місцевому кар’єрі, на лицевій стороні брили табличка з чорного граніту, на якій викарбовано Державний герб України (тризуб), нижче напис «Географічний центр України», ще нижче картографічне зображення: контури України в рамці з картографічною сіткою (позначені та підписані мередіани та паралелі); також позначено м.Київ, р.Дніпро та спеціальними значками і підписами крайні точки території України (мис Сарич, Петровське, Червона Зірка та Чоп), точка географічного центру — Добровеличківка та герб Добровеличківського району.
Задля справедливості необхідно зазначити про перебіг дискусій щодо точності визначення географічного центру України та крайніх точок території України. У 1993 році вперше було встановлено, що географічний центр України знаходиться на території Черкаської області — на північній околиці села Мар’янівки між колишнім райцентром Шпола і селом Матусів. Добровеличківку ж рекомендували називати геометричною серединою України. Уся справа в тому, що в 1989 році обрахунки щодо Добровеличківки здійснювали без допомоги комп’ютерної техніки, а вже обрахунки щодо Мар’янівки здійснювали за допомогою комп’ютерної техніки. Утім жителі Добровеличківщини вважають, що як географічний центр України Добровеличківка визначена хронологічно першою.
Велика група дійсних членів Українського географічного товариства, вчителів географії, викладачів географії різних навчальних закладів України здійснили у 2002 році науково-практичну експедицію «Географічний центр України» за маршрутом: Київ–Добровеличківка–Кіровоград–Олександрія–Кам’янка–Шпола–Ватутіне–Київ.
Одним з перших туристів, який цілеспрямовано відвідав географічний центр у Добровеличківці, є відомий український журналіст і мандрівник Микола Хрієнко, котрий реалізовував авторський проєкт і написав про подорож через Добровеличківку в газеті «Столиця» (№27 за 2002 рік) у статті «Три кроки через центр України». Микола Хрієнко зробив великий внесок у популяризацію географічного центру України в Добровеличківці. Під час реалізації чергового журналістського проєкту «Українці за Уралом» (2004-2010 роки) символічний старт брав саме від географічного центру України під час всіх трьох етапів виконання проєкту, кожного разу повертаючись в Добровеличківку зі звітом про подорож, картами, фото, сувенірами. Микола Іванович — справжній патріот (народився на Кіровоградщині), під час подорожі на вершинах 17-ти найвищих перевалів Колимської траси і на Чукотці, а також на мисі Дежньова та в бухті Командор на острові Беринга він розсипав землю, взяту біля пам’ятного знака «Географічний центр України» у Добровеличківці, а в листопаді 2010 року розсипав землю з мису Дежнєва (Чукотка) і селища Черський (Нижня Колима), з Норильська, Воркути, Архангельська, Соловецьких островів і Мурманська біля центру України. Це була остання крапка в маршрутній частині «Українці за Уралом».
У 2006 році в київському видавництві «Ніка-Центр» вийшла друком книга Віктора Олексійовича Шевченка «Центризм і центричність у географії», в якій розглядається комплекс питань, які стосуються географічних центрів, зокрема докладно висвітлено історію становлення поняття «Географічний центр України», проаналізовано методики його визначення. Один із розділів книги розповідає про Добровеличківщину та її географічний центр.
СЬОГОДЕННЯ
З метою популяризації центру України (Добровеличківка) виготовлено буклети, керамічні сувеніри, магніти із зображенням пам’ятного знака.
У 2009 році започатковано фестиваль «Співочі зорі в центрі України» (авторський проєкт Миколи Середенка, на той час начальника відділу культури і туризму), тепер це фестиваль «Ми — українці» (с.Скопіївка, Добровеличківська селищна рада).
Уже стало доброю традицією гостей у Добровеличківці зустрічати з хлібом-сіллю біля знака «Географічний центр України». Біля нього розпочинаються усі значні селищні, районні, міжрайонні та обласні заходи, що проводяться на Добровеличківщині.
Працівники краєзнавчого музею проводять екскурсії для школярів та всіх охочих відвідати центр України. Пам’ятний знак відвідують авто- та велотуристи. Тут зупиняються майже всі, хто проїздить через Добровеличківку. Жителі селища приходять до пам’ятного знака з рідними під час сімейних свят, організовують фотосесії.
Відвідування географічного центру України як одного з об’єктів для огляду туристів було включено до туристичного маршруту в межах Добровеличківського району, а тепер в туристичний маршрут по території Добровеличківської територіальної громади.
ЯК ДІСТАТИСЯ
До Добровеличківки з міста Кропивницького можна доїхати приватним транспортом або автобусами Кропивницький–Побузьке, «Кропивницький–Вільшанка», «Дніпро–Умань». З міста Умані Черкаської області до Добровеличківки автобусами «Умань–Дніпро» та «Умань–Помічна».
Директорка Добровеличківського краєзнавчого музею
Валентина Грінченко,
Тетяна Юганова