Село Хмельове Смолінської селищної ради Новоукраїнського району
Путівник Кіровоградщини / Туристичні об’єкти / Історичні

Пам’ятний знак жертвам Голокосту ─ «єврейська криниця»

Пам’ятний знак жертвам Голокосту ─ «єврейська криниця»
Цей білий скромний надгробок на околиці Хмельового (нещодавно Маловисківського, а нині Новоукраїнського району) — невеликий. Великою була трагедія, яку він вінчає: він стоїть на колишньому колодязі, в якому знайшли свій спочинок 137 жителів села єврейської національності, яких скинули туди, перед цим жорстоко катувавши.
Село Хмельове Смолінської селищної ради Новоукраїнського району,
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

З архівних матеріалів знаємо, що на початку ХХ століття у Хмельовому етнічна група євреїв становила близько 10% від усього населення. У 1902 році вони займалися тор-гівлею, шинкарством, промислами та сільським господарством.

Нацисти захопили Малу Виску у перших числах серпня 1941 року. З перших днів окупації для виявлення небезпечних для рейху осіб нова адміністрація розпочала перереєстрацію населення міст і сіл. Реєстрація євреїв переслідувала конкретну мету: підготовку повного знищення. У містах від повної ліквідації євреїв утримувалися на підставі висновку про те, що варто зробити виняток для фахівців: кравців, столярів, лікарів тощо. Щодо євреїв, які проживали в сільській місцевості, то будь-яких заходів одразу ж після окупації Кіровоградщини, крім реєстрації, нова адміністрація не здійснювала — потрібно було зібрати багатий урожай 1941 року, тому кожні робочі руки були на вагу золота. Тож колгоспники-євреї у селах, зокрема і в Хмельовому, не відчуваючи жодної загрози, нарівні з іншим населенням збирали врожай. Тільки поліцаї, що приїжджали з районних центрів, ображали працьовитих євреїв і натякали, що скоро їх усіх приберуть з України... у далеку «Палестину». Але з осені 1941 року були створені гето. Євреї з населених пунктів, що знаходилися навколо Малої Виски, були вивезені в табір-гето, розташований у стайнях місцевого цукрового заводу. Там були вибиті вікна, опалення не було. З настанням морозів у стайні були страшні протяги, а її мешканці залишалися у літньому одязі. Санітарний стан був жахливим, вода для пиття була відсутня. На кожного в’язня видавали 150 грамів хліба і пів літра бруквяного соку. Люди були доведені до виснаження. Працездатних під конвоєм виводили з табору розчищати дороги. Тих, хто через слабкість не міг працювати, розстрілювали на місці.

З матеріалів Державного архіву Кіровоградської області та архіву управління СБУ в Кіровоградській області про звірства нацистів під час Другої світової війни у Маловисківському районі: «У листопаді 1941 року місцевою поліцією Хмелівського району було зігнано в село Хмельове 137 осіб єврейської національності, яких під посиленою охороною, без їжі і води протримали п’ять днів. На шостий день під конвоєм вони всі були доставлені на територію Хмелівської машинно-тракторної станції. З 12-ї години дня до 3-ї години ночі над людьми жорстоко знущалися. У них були виколоті очі, відрізані вуха й носи, розпороті животи. Після цієї жорстокої розправи всі трупи були скинуті в колодязь глибиною 35 метрів, а потім закидані камінням».

СЬОГОДЕННЯ

Після вигнання нацистів з української землі місце масового знищення мирних мешканців у Хмельовому перетворилося на місце пам’яті та вшанування загиблих, яке отримало власноіменну назву-топонім — «єврейська криниця». У повоєнний час працівники Хмелівської МТС звели на місці масового поховання жертв Голокосту надгробок та багато років доглядали за ним. Щороку учні двох міс-цевих шкіл приносили сюди квіти та слухали розповіді своїх вчителів про трагічні події у часи Другої світової війни. Після війни до місця розстрілу постійно приїздили родичі загиблих, але з часом ця традиція зникла. Зараз місцеві жителі ініціюють питання про те, щоб місце масового поховання жертв Голокосту як пам’ятка історії було занесене до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та паспортизоване як об’єкт історичної спадщини.

ЯК ДІСТАТИСЯ

На надгробку ніколи не було ні прізвищ, ні інших написів чи знаків — просто біла сте-ла. А нещодавно з ініціативи місцевого фер-мера Сергія Сопілка на могильному камені була викарбувана зірка Давида.

ЯК ДІСТАТИСЯ


Дістатися до Хмельового можна автобусом Світловодськ–Вінниця.

Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці
матеріалу Зінаїді Шевченко.
У матеріалі використані дані з книги Василя Даценка
«За те, що євреї...» (з дозволу автора)
Фото: Богдан Дроздов

Пам’ятний знак жертвам Голокосту ─ «єврейська криниця»