Село Василівка Онуфріївського району
Братська могила загиблих при визволенні села й обеліск Слави односельчанам, полеглим у Другій світовій війні
Братська могила у цьому селі знаходиться на території школи. Таке дещо дивне на перший погляд розташування пояснюється тим, що у роки війни у школі діяв госпіталь, отже ймовірно, що у братській були поховані важкопоранені, яких винесли з поля бою.
Село Василівка Онуфріївського району,
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
На початку війни для організації оборони за селом, з боку міста Олександрії, щоб перешкодити руху колон танків та іншої техніки від ріки Дніпра на Олександрію, було викопано протитанковий рів довжиною до трьох кілометрів. Його видно і зараз. У цих роботах брали участь не тільки жителі Василівки, а й жителі сусідніх сіл.
Третього серпня 1941 року була проведена мобілізація й евакуація населення у напрямку міста Дніпра. Через безперервний обстріл фашистськими бомбардувальниками переправи через Дніпро переправилося на лівий берег 50 осіб.
Василівка була окупована гітлерівцями з 6 серпня 1941 року до 23 листопада 1943 року включно.
Під час окупації школа як освітній заклад не працювала, її будівлю використовували як госпіталь, спочатку німецький, а після визволення села — радянський. У сільському клубі діяла пекарня, у школі — конюшня. 50% землі не оброблялося. Гостро відчувалася нестача продуктів харчування та одягу.
Окупанти жорстоко поводилися з жителями села: били нагаями, влаштовували розстріли. Фашисти чотири рази влаштовували облави на молодь для відправки в Німеччину.
У селі діяла підпільна група, яку очолював Семен Аврамович Заболотній. Група знищувала сільськогосподарські машини, утруднювала фашистам збирання врожаю.
23 листопада 1943 року Василівка була звільнена. При звільненні загинуло 23 воїни радянської армії, які поховані у братській могилі, що знаходиться на подвір’ї школи. Над братською могилою воїнам, загиблим при звільненні села від фашистських загарбників, встановили пам’ятник.
Понад 1000 жителів села брали активну участь у боротьбі з гітлерівцями. На фронтах Другої світової війни загинуло 356 василівців. 500 жителів нагороджено орденами і медалями. Уродженцю Василівки Миколі Савелійовичу Онопі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь загиблих в роки Другої світової війни земляків споруджено обеліск Слави у центрі Василівки.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Микола Савелійович Онопа народився 18 листопада 1913 року в селі Василівці в селянській родині. Здобув початкову освіту, працював у місцевому колгоспі.
До лав робочо-селянської радянської армії був призваний у серпні 1939 року. Після закінчення полкової школи проходив військову службу в складі 26-ї армії Київського особливого воєнного округу. Учасник німецько-радянської війни з 5 липня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Південному, Сталінградському, 4-у та 3-у Українських фронтах. Тричі був поранений.
Особливо відзначився під час боїв в Угорщині. 3 січня 1945 року, коли почався масований наступ супротивника при підтримці танків і штурмових гармат, 28 бійців 107-го гвардійського стрілецького полку на чолі з парторгом 7-ї роти старшим сержантом Михайлом Стариковим вибили супротивника з двоповерхового будинку на станції Банхида, поблизу міста Секешфегервар, і зайняли оборону. Протягом п’яти діб, перебуваючи в повному оточенні, група бійців відбила 40 ворожих атак, знищивши при цьому один важкий танк, три бронетранспортери, понад 70 солдатів і офіцерів ворога. Після виходу з оточення п’ять бійців, що найбільше відзначились: гвардії старшина Микола Савелійович Онопа, гвардії старші сержанти Михайло Семенович Стариков і Пилип Агафонович Столбов, гвардії рядові Іван Павлович Авдеєв і Василь Іларіонович Сорока, були представлені до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби із фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшині Онопі Миколі Савелійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№4972). Також він був нагороджений медалями, зокрема медаллю «За відвагу» (23 лютого 1945 року).
Після закінчення війни Микола Савелійович демобілізувався, жив у рідному селі. Працював у колгоспі імені Ілліча, згодом — на залізниці. Помер 17 лютого 1962 року. Похований у Василівці на центральному кладовищі. На його честь названа центральна вулиця села.
СЬОГОДЕННЯ
Ще 20-30 років тому до Василівки приїздили рідні тих, хто загинув, визволяючи це село на Онуфріївщині. Хтось знав про місце поховання, хтось дізнавався і приїздив вшанувати пам’ять вперше. Зараз такі візити припинилися. У планах василівців провести реконструкцію своїх святинь, бо ж вони бережуть пам’ять тих, хто поліг, визволяючи їхню малу батьківщину. І будуть раді, якщо нащадки все ж приїздитимуть до місця поховання своїх предків.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Добратися до Василівки можна рейсовим автобусом Онуфріївка – Василівка (через Павлиш), що курсує у понеділок, середу і п’ятницю.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Валерієві Пироженку
У матеріалі використані дані з вікіпедії
На початку війни для організації оборони за селом, з боку міста Олександрії, щоб перешкодити руху колон танків та іншої техніки від ріки Дніпра на Олександрію, було викопано протитанковий рів довжиною до трьох кілометрів. Його видно і зараз. У цих роботах брали участь не тільки жителі Василівки, а й жителі сусідніх сіл.
Третього серпня 1941 року була проведена мобілізація й евакуація населення у напрямку міста Дніпра. Через безперервний обстріл фашистськими бомбардувальниками переправи через Дніпро переправилося на лівий берег 50 осіб.
Василівка була окупована гітлерівцями з 6 серпня 1941 року до 23 листопада 1943 року включно.
Під час окупації школа як освітній заклад не працювала, її будівлю використовували як госпіталь, спочатку німецький, а після визволення села — радянський. У сільському клубі діяла пекарня, у школі — конюшня. 50% землі не оброблялося. Гостро відчувалася нестача продуктів харчування та одягу.
Окупанти жорстоко поводилися з жителями села: били нагаями, влаштовували розстріли. Фашисти чотири рази влаштовували облави на молодь для відправки в Німеччину.
У селі діяла підпільна група, яку очолював Семен Аврамович Заболотній. Група знищувала сільськогосподарські машини, утруднювала фашистам збирання врожаю.
23 листопада 1943 року Василівка була звільнена. При звільненні загинуло 23 воїни радянської армії, які поховані у братській могилі, що знаходиться на подвір’ї школи. Над братською могилою воїнам, загиблим при звільненні села від фашистських загарбників, встановили пам’ятник.
Понад 1000 жителів села брали активну участь у боротьбі з гітлерівцями. На фронтах Другої світової війни загинуло 356 василівців. 500 жителів нагороджено орденами і медалями. Уродженцю Василівки Миколі Савелійовичу Онопі було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. На честь загиблих в роки Другої світової війни земляків споруджено обеліск Слави у центрі Василівки.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Микола Савелійович Онопа народився 18 листопада 1913 року в селі Василівці в селянській родині. Здобув початкову освіту, працював у місцевому колгоспі.
До лав робочо-селянської радянської армії був призваний у серпні 1939 року. Після закінчення полкової школи проходив військову службу в складі 26-ї армії Київського особливого воєнного округу. Учасник німецько-радянської війни з 5 липня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Південному, Сталінградському, 4-у та 3-у Українських фронтах. Тричі був поранений.
Особливо відзначився під час боїв в Угорщині. 3 січня 1945 року, коли почався масований наступ супротивника при підтримці танків і штурмових гармат, 28 бійців 107-го гвардійського стрілецького полку на чолі з парторгом 7-ї роти старшим сержантом Михайлом Стариковим вибили супротивника з двоповерхового будинку на станції Банхида, поблизу міста Секешфегервар, і зайняли оборону. Протягом п’яти діб, перебуваючи в повному оточенні, група бійців відбила 40 ворожих атак, знищивши при цьому один важкий танк, три бронетранспортери, понад 70 солдатів і офіцерів ворога. Після виходу з оточення п’ять бійців, що найбільше відзначились: гвардії старшина Микола Савелійович Онопа, гвардії старші сержанти Михайло Семенович Стариков і Пилип Агафонович Столбов, гвардії рядові Іван Павлович Авдеєв і Василь Іларіонович Сорока, були представлені до присвоєння звання Героя Радянського Союзу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 29 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби із фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії старшині Онопі Миколі Савелійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№4972). Також він був нагороджений медалями, зокрема медаллю «За відвагу» (23 лютого 1945 року).
Після закінчення війни Микола Савелійович демобілізувався, жив у рідному селі. Працював у колгоспі імені Ілліча, згодом — на залізниці. Помер 17 лютого 1962 року. Похований у Василівці на центральному кладовищі. На його честь названа центральна вулиця села.
СЬОГОДЕННЯ
Ще 20-30 років тому до Василівки приїздили рідні тих, хто загинув, визволяючи це село на Онуфріївщині. Хтось знав про місце поховання, хтось дізнавався і приїздив вшанувати пам’ять вперше. Зараз такі візити припинилися. У планах василівців провести реконструкцію своїх святинь, бо ж вони бережуть пам’ять тих, хто поліг, визволяючи їхню малу батьківщину. І будуть раді, якщо нащадки все ж приїздитимуть до місця поховання своїх предків.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Добратися до Василівки можна рейсовим автобусом Онуфріївка – Василівка (через Павлиш), що курсує у понеділок, середу і п’ятницю.
Тетяна Юганова
Дякуємо за допомогу у підготовці матеріалу Валерієві Пироженку
У матеріалі використані дані з вікіпедії
