Пам’ятна дошка та хрест пам’яті добровольця, воїна-героя Віктора Голого (Місто Знам’янка; село Плоске Знам’янського району)
5 вересня 2014 року Знам’янка попрощалася з другом і колегою, воїном-патріотом, люблячим чоловіком, турботливим татусем і сином — Віктором Анатолійовичем Голим. Це була перша болісна втрата знам’янської землі, скільки їх українських героїв загине там, на Сході, тоді ще ніхто не знав.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Його всі звали просто: Вітя-козак. Не через зачіску чи характер, а зважаючи на ті життєві принципи, за якими жив цей молодий українець. Віктор був справжнім патріотом, для якого слова ніколи не розходилися з ділом. Він часто говорив: «Україна понад усе!»
Віктор Анатолійович Голий (Голіков) народився 28 вересня 1981 року у Знам’янці. Його родовід сягає своїм корінням ще у славні козацькі часи. Прадід, Костянтин Прокопович Голий, учасник національно-визвольних змагань періоду Холодноярської республіки, у серпні 1920 року 15-річним юнаком брав участь у Знам’янському повстанні проти більшовиків та їхніх продзагонів. Батько, Анатолій Миколайович Голіков, офіцер карного розшуку Знам’янського МРВ УМВС України у Кіровоградській області. Мати, Олена Григорівна, вчителька початкових класів Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Т.Шевченка.
Протягом 1987-1991 років Віктор навчався у Знам’янській школі №1, потім у Знам’янській школі №3. У 1999 році він закінчив Знам’янське ПТУ №3 за спеціальністю столяр-будівельник. Одночасно навчався на заочному відділенні Кіровоградського державного педінституту ім. В.К.Винниченка, яке закінчив у 2003 році, здобувши кваліфікацію «Вчитель історії та географії». У 2007 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув кваліфікацію магістра державного управління.
Протягом 2007-2009 років працював службовцем Дніпропетровської облдержадміністрації та вчителем історії, географії і народознавства у Знам’янській школі №1. З лютого 2010 року до травня 2013 року включно працював у міському краєзнавчому музеї м.Знам’янка, обіймав посаду методиста з питань туризму. Віктор започаткував більше десяти туристичних маршрутів по Знам’янському району, Кіровоградській та Черкаській областях. Молодий краєзнавець створив низку рекламно-туристичних буклетів, присвячених археології Знам’янського району, Чорного лісу, пам’ятці природи Чорному озеру, героїчним подіям Холодноярської республіки, партизанському рухові Чорного лісу періоду Другої світової війни. Провів паспортизацію туристичних об’єктів міста, від імені музею координував створення міської громадської організації «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся»», був членом правління клубу, організатором та учасником туристичних змагань і заходів, завжди погоджувався помандрувати у подорож з групами туристів. Неодноразово був відзначений грамотами і дипломами міського й обласного рівнів у галузі культури і краєзнавства. Також був нагороджений Почесною грамотою Знам’янського МРВ УМВС в Кіровоградській області за сумлінне виконання покладених на нього обов’язків по охороні громадського порядку.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Віктор був товариський, відкритий у спілкуванні, завжди заряджав оточуючих позитивною енергією. Він був знавцем і дослідником історії, етнографії, фольклористики. У захоплюючій формі з артистизмом проводив екскурсії до дива природи Монастирище (Устинівський район), до Холодного Яру, до Чигирина. Він повідомляв екскурсантам такі факти і легенди, якими оперує лише знавець найдавнішої сакральної історії. Захопленням Віктора була археологія. Він достеменно знав історію давніх цивілізацій на теренах Знам’янського району, суспільну і технічну еволюцію стародавніх народів у нашому краї. Він мріяв створити археологічну мапу Знам’янського району і системний нарис археологічних досліджень Знам’янщини. Свої знахідки Віктор передавав до місцевих музеїв. Його робота «Археологічна спадщина Знам’янщини» допомагає і сьогодні готувати музейні уроки історії рідного краю.
У музеї відбулася доленосна зустріч: до закладу прийшла дівчина з дипломом фахівця по туризму — Юлія Тукало. Мила, добра, щира і порядна, вона запала чоловіку у серце і назавжди залишилася у його душі. На перший погляд, такі різні, вони мали спільні життєві цінності і погляди. У квітні 2012 року молодята стали на весільний рушник — це було справжнє українське козацьке весілля. Вітя-козак і маленька тендітна дівчина Юлія, їхні очі світилися таким безмежним щастям і любов’ю. Заради своєї Юленьки він міг і гори звернути, і будь-яку справу здолати. Юля ж завжди підтримувала коханого і допомагала у всіх його задумах та справах. А коли у січні 2013 року народився синочок, усі знайомі раділи поповненню у їхній родині.
Віктор завжди поєднував сімейні обов’язки з громадськими. Він був одним із співзасновників окремого Чорноліського полку Українського козацтва імені Козака Мамая та міського осередку ВО «Свобода». У лавах козацтва Віктор був бунчужним.
Він брав участь у подіях лютневої Революції гідності у місті Знам’янці. Також Віктор став одним з засновників Знам’янської сотні самооборони, координував заходи громадських організацій із недопущення проникнення до міста «тітушок».
У червні 2014 року Віктор вступив добровольцем до Збройних сил України, здобув військову спеціальність стрільця зенітно-артилерійської установки. Його зачислили у 42-й Кіровоградський батальйон територіальної оборони України. Два з половиною місяці Віктор служив у лавах Української армії, у складі частин охорони аеродрому у Краматорську.
Свій останній бій прийняв в районі міста Дебальцевого Донецької області 28 серпня 2014 року. Зенітно-артилерійська установка замикала військову колону. Потрапили у засідку сепаратистів. Водій установки був вбитий снайпером. Віктор з товаришами відкрили відсічний вогонь і випустили по ворогу більше 200 снарядів. Цим вони дали можливість колоні відступити і залишити небезпечний ра-
йон. Ціною власного життя вони врятували своїх побратимів.
СЬОГОДЕННЯ
27 лютого 2015 року в селі Плоскому Знам’янського району на родовому будинку сім’ї Віктора Голого при підтримці міського осередку ВО «Свобода» відкрили меморіальну дошку на його честь.
6 травня 2015 року в ЗШ І-ІІІ ступенів №1 ім.Т.Г. Шевченка відбувся концерт-реквієм та мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускнику школи, колишньому вчителю історії Віктору Голому.
27 серпня 2015 року у Знам’янці за сприяння козаків окремого Чорноліського полку імені Козака Мамая відкрили пам’ятну дошку на будинку, де мешкав Віктор. А вулиця носить його ім’я.
У квітні 2016 на будівлі Володимирівської ЗОШ відкрито меморіальні дошки Вікторові Ярмошевичу (учню цієї школи, загиблому в зоні АТО) та Вікторові Голому. 13 жовтня 2017 року у Кропивницькому в приміщенні облдержадміністрації було відкрито виставку, присвячену воїнові і краєзнавцю Вікторові Голому. У міському та районному краєзнавчих музеях проводяться уроки пам’яті, присвячені герою-земляку.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Щоб вклонитися пам’яті хорошої людини, справжнього патріота — Віктора Голого —потрібно власним транспортом або ж на рейсовому автобусі приїхати до села Плоского Знам’янського району або прийти на вулицю Віктора Голого у місті Знам’янці.
Оксана Лутай
Фото: Богдан Дроздов
Його всі звали просто: Вітя-козак. Не через зачіску чи характер, а зважаючи на ті життєві принципи, за якими жив цей молодий українець. Віктор був справжнім патріотом, для якого слова ніколи не розходилися з ділом. Він часто говорив: «Україна понад усе!»
Віктор Анатолійович Голий (Голіков) народився 28 вересня 1981 року у Знам’янці. Його родовід сягає своїм корінням ще у славні козацькі часи. Прадід, Костянтин Прокопович Голий, учасник національно-визвольних змагань періоду Холодноярської республіки, у серпні 1920 року 15-річним юнаком брав участь у Знам’янському повстанні проти більшовиків та їхніх продзагонів. Батько, Анатолій Миколайович Голіков, офіцер карного розшуку Знам’янського МРВ УМВС України у Кіровоградській області. Мати, Олена Григорівна, вчителька початкових класів Знам’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім. Т.Шевченка.
Протягом 1987-1991 років Віктор навчався у Знам’янській школі №1, потім у Знам’янській школі №3. У 1999 році він закінчив Знам’янське ПТУ №3 за спеціальністю столяр-будівельник. Одночасно навчався на заочному відділенні Кіровоградського державного педінституту ім. В.К.Винниченка, яке закінчив у 2003 році, здобувши кваліфікацію «Вчитель історії та географії». У 2007 році закінчив Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України та отримав другу вищу освіту за спеціальністю «Державне управління» та здобув кваліфікацію магістра державного управління.
Протягом 2007-2009 років працював службовцем Дніпропетровської облдержадміністрації та вчителем історії, географії і народознавства у Знам’янській школі №1. З лютого 2010 року до травня 2013 року включно працював у міському краєзнавчому музеї м.Знам’янка, обіймав посаду методиста з питань туризму. Віктор започаткував більше десяти туристичних маршрутів по Знам’янському району, Кіровоградській та Черкаській областях. Молодий краєзнавець створив низку рекламно-туристичних буклетів, присвячених археології Знам’янського району, Чорного лісу, пам’ятці природи Чорному озеру, героїчним подіям Холодноярської республіки, партизанському рухові Чорного лісу періоду Другої світової війни. Провів паспортизацію туристичних об’єктів міста, від імені музею координував створення міської громадської організації «Туристично-краєзнавчий клуб «Чорнолісся»», був членом правління клубу, організатором та учасником туристичних змагань і заходів, завжди погоджувався помандрувати у подорож з групами туристів. Неодноразово був відзначений грамотами і дипломами міського й обласного рівнів у галузі культури і краєзнавства. Також був нагороджений Почесною грамотою Знам’янського МРВ УМВС в Кіровоградській області за сумлінне виконання покладених на нього обов’язків по охороні громадського порядку.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Віктор був товариський, відкритий у спілкуванні, завжди заряджав оточуючих позитивною енергією. Він був знавцем і дослідником історії, етнографії, фольклористики. У захоплюючій формі з артистизмом проводив екскурсії до дива природи Монастирище (Устинівський район), до Холодного Яру, до Чигирина. Він повідомляв екскурсантам такі факти і легенди, якими оперує лише знавець найдавнішої сакральної історії. Захопленням Віктора була археологія. Він достеменно знав історію давніх цивілізацій на теренах Знам’янського району, суспільну і технічну еволюцію стародавніх народів у нашому краї. Він мріяв створити археологічну мапу Знам’янського району і системний нарис археологічних досліджень Знам’янщини. Свої знахідки Віктор передавав до місцевих музеїв. Його робота «Археологічна спадщина Знам’янщини» допомагає і сьогодні готувати музейні уроки історії рідного краю.
У музеї відбулася доленосна зустріч: до закладу прийшла дівчина з дипломом фахівця по туризму — Юлія Тукало. Мила, добра, щира і порядна, вона запала чоловіку у серце і назавжди залишилася у його душі. На перший погляд, такі різні, вони мали спільні життєві цінності і погляди. У квітні 2012 року молодята стали на весільний рушник — це було справжнє українське козацьке весілля. Вітя-козак і маленька тендітна дівчина Юлія, їхні очі світилися таким безмежним щастям і любов’ю. Заради своєї Юленьки він міг і гори звернути, і будь-яку справу здолати. Юля ж завжди підтримувала коханого і допомагала у всіх його задумах та справах. А коли у січні 2013 року народився синочок, усі знайомі раділи поповненню у їхній родині.
Віктор завжди поєднував сімейні обов’язки з громадськими. Він був одним із співзасновників окремого Чорноліського полку Українського козацтва імені Козака Мамая та міського осередку ВО «Свобода». У лавах козацтва Віктор був бунчужним.
Він брав участь у подіях лютневої Революції гідності у місті Знам’янці. Також Віктор став одним з засновників Знам’янської сотні самооборони, координував заходи громадських організацій із недопущення проникнення до міста «тітушок».
У червні 2014 року Віктор вступив добровольцем до Збройних сил України, здобув військову спеціальність стрільця зенітно-артилерійської установки. Його зачислили у 42-й Кіровоградський батальйон територіальної оборони України. Два з половиною місяці Віктор служив у лавах Української армії, у складі частин охорони аеродрому у Краматорську.
Свій останній бій прийняв в районі міста Дебальцевого Донецької області 28 серпня 2014 року. Зенітно-артилерійська установка замикала військову колону. Потрапили у засідку сепаратистів. Водій установки був вбитий снайпером. Віктор з товаришами відкрили відсічний вогонь і випустили по ворогу більше 200 снарядів. Цим вони дали можливість колоні відступити і залишити небезпечний ра-
йон. Ціною власного життя вони врятували своїх побратимів.
СЬОГОДЕННЯ
27 лютого 2015 року в селі Плоскому Знам’янського району на родовому будинку сім’ї Віктора Голого при підтримці міського осередку ВО «Свобода» відкрили меморіальну дошку на його честь.
6 травня 2015 року в ЗШ І-ІІІ ступенів №1 ім.Т.Г. Шевченка відбувся концерт-реквієм та мітинг, присвячений відкриттю меморіальної дошки випускнику школи, колишньому вчителю історії Віктору Голому.
27 серпня 2015 року у Знам’янці за сприяння козаків окремого Чорноліського полку імені Козака Мамая відкрили пам’ятну дошку на будинку, де мешкав Віктор. А вулиця носить його ім’я.
У квітні 2016 на будівлі Володимирівської ЗОШ відкрито меморіальні дошки Вікторові Ярмошевичу (учню цієї школи, загиблому в зоні АТО) та Вікторові Голому. 13 жовтня 2017 року у Кропивницькому в приміщенні облдержадміністрації було відкрито виставку, присвячену воїнові і краєзнавцю Вікторові Голому. У міському та районному краєзнавчих музеях проводяться уроки пам’яті, присвячені герою-земляку.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Щоб вклонитися пам’яті хорошої людини, справжнього патріота — Віктора Голого —потрібно власним транспортом або ж на рейсовому автобусі приїхати до села Плоского Знам’янського району або прийти на вулицю Віктора Голого у місті Знам’янці.
Оксана Лутай
Фото: Богдан Дроздов