с.Бірки, Олександрівський район Кіровоградської області
Путівник Кіровоградщини / Туристичні об’єкти / Історичні

Пам’ятний знак на честь Богдана Хмельницького

Пам’ятний знак на честь Богдана Хмельницького
Пам’ятний знак на честь українського гетьмана Богдана Хмельницького встановлений у сквері біля Бірківської школи. Він змурований із каменю.
с.Бірки, Олександрівський район Кіровоградської області,
На його передньому боці гранітна плита з портретом Богдана Хмельницького і відповідний напис. Біля пам’ятного знаку знаходиться різьблена дерев’яна стела з написом: «Великому гетьману — вдячні нащадки», виготовлена місцевим майстром-різьбярем Іваном Кривенком.

Поява у районній газеті низки публікацій про перебування Богдана Хмельницького у Бірках призвела до виникнення ідеї встановити в козацькому селі пам’ятний знак на честь 400-річчя від дня народження видатного українського гетьмана (на фото). Чимало зусиль у справі реалізації проекту доклав тодішній заступник голови райдержадміністрації, історик за фахом Віктор Присяжнюк. 1996 року у сквері біля місцевої школи з’явився пам’ятний знак, що увіковічував перебування у селі в 1652 та 1653 роках Богдана Хмельницького та його володіння цим селом.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА:

Богдан Зіновій Михайлович Хмельницький (1596-1657 рр.) — шляхтич руський, реєстровий козак, військовий писар, з 1648 року — гетьман Війська Запорозького. Організатор повстання проти шляхти в Україні, яке переросло у Національно-визвольну війну українського народу проти Речі Посполитої. Засновник козацької держави на теренах Центральної України — Війська Запорозького, більш відомої як Гетьманщина. Через ненадійність кримських союзників та важку війну з Річчю Посполитою, у 1654 році в Переяславі уклав військовий союз з Московським царством. Наприкінці свого життя намагався переорієнтуватися на союз зі Швецією та Османською Портою, вбачаючи в амбіціях Москви небезпеку козацькому суверенітету.

У середині ХVІІ століття верхів’я Тясмину, Інгулу та Інгульця опинились у володіннях гетьмана Богдана Хмельницького. Польський король Ян-Казимир 1649 року подарував гетьману «местечка или городки: Медведовку, Жаботин, с слободкою Каменкою и с лесами Бовтышом й Нерубаем, замеряя по Чорной Ташлык».

Право на володіння цими землями 1654 року підтвердив своєю грамотою московський цар Олексій Михайлович, повелівши «маетностями своими Медведовкою и Борками и Каменкою, со всеми к ним принадлежностями, владеть во всем, по прежним королевским привилиям и по сей нашей государской жаловальной грамоте».

Відомий український історик, академік Іван Крип’якевич вважав, що Богдан Хмельницький «збільшив свої землі, займаючи великі простори «пустинь» у верхів’ях Тясмину, Інгулу та Інгульця, заснував нові села Кам’янку й Бірки і приєднав до своїх володінь».

ЦІКАВІ ФАКТИ:

Київський цивільний губернатор, краєзнавець Іван Фундуклій, іменем якого названо залізничну станцію в Олександрівці, в 1848 році наводить переказ, що Бірки колись були містом, з якого виходило 4 тисячі козаків. Звідкіля з’явився у народі цей переказ? Очевидно, пов’язаний він з перебуванням у Бірках (Борках) гетьмана Богдана Хмельницького в 1652-1653 роках.

Назва Борки, Борок досить часто зустрічається в документах тих часів. Адже в Бірках Богдан Хмельницький веде активну військову і політичну діяльність. У Бірках він написав три листи до Польщі: польському королеві Яну Казимиру, великому гетьману коронному Станіславу Потоцькому, коронному канцлеру Стефану Корицінському. На берегах Тясмину Богдан Хмельницький приймав послів Польщі, Московського царства, Османської імперії, Кримського ханства, шведського короля.

Під Бірками Богдан Хмельницький збирав військо для війни з Польщею. Про це свідчать у своїх листах московські посли Іван Фомін, Родіон Стрешнєв, Мартем’ян Бредихін.

Бірки згадуються навіть у рішенні Земського собору (1653 р.), де прийнято гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями в підданство царя Олексія Михайловича.

В обозі гетьмана Богдана Хмельницького у Бірках пере-бував і генеральний писар (пізніше гетьман) Іван Виговський. Про існування в Бірках козацького поселення часів гетьмана Богдана Хмельницького свідчать не тільки документи, а й археологічні знахідки (уламки пічних кахлів, люльок, ядра гармат, кулі від мушкетів і пістолів, фрагменти кераміки і гутного посуду, християнське розп’яття, замок та інші), що зберігаються в Олександрівському районному краєзнавчому музеї.

Існує кілька версій стосовно місця народження Богдана Хмельницького. У селі Нижчі Верещаки зберігся переказ, що Богдан Хмельницький народився саме тут.

Існують версії, що могила Богдана Хмельницького знаходиться не у Суботові, а десь в іншому місці. У Бірках можна почути легенду, що Богдан Хмельницький похований тут, на бірчанській землі. Старожили села Китайгорода Олександрівської селищної ради, що знаходиться неподалік Бірок, оповідали, що нібито в тунелі на сільському кладовищі козаки переховували від поляків тіло померлого гетьмана Богдана Хмельницького.

У гербі села Бірки використані мотиви символіки Богдана Хмельницького.

СЬОГОДЕННЯ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ:

Щороку в Бірках у сосновому бору на березі Тясмину, неподалік пам’ятного знаку на честь Богдана Хмельницького — пам’ятки історії та культури місцевого значення, на Покрову Пресвятої Богородиці з 2001 і до недавнього часу проходило обласне або районне свято козацької слави. Зараз, через війну на Сході України, свято козацької слави тимчасово не проводиться.

У Бірки існує кілька туристичних маршрутів. Зокрема туди пропонують їхати з Чигирина та Кропивницького. Всі поїздки у Бірки — з обов’язковим відвідуванням пам’ятного знака на честь гетьмана Богдана Хмельницького.

ЯК ДІСТАТИСЯ:

До Бірок можна доїхати як електропоїздом зі Знам’янки, так і рейсовим автобусом Кропивницький-Олександрівка (через Омельгород) з автовокзалу №2 обласного центру. Автобус прямує неподалік від школи.

Інформацію про село Бірки і перебування там гетьмана Богдана Хмельницького можна отримати в Олександрівському районному краєзнавчому музеї або у Бірківській сільській раді.

Контактні телефони: (05242)-3-27-39 (районний краєзнавчий музей), (05242)-63-3-42 (сільська рада).

Василь Білошапка,
директор Олександрівського
районного краєзнавчого музею