Новоархангельський краєзнавчий музей
- 13 квітня 2021, 12:34
Музеї завжди будуть хранителями історичної пам’яті краю. Таким є і Новоархангельський краєзнавчий музей. Заснований він у 2003 році, але свою діяльність розпочав у 2005. Незважаючи на те, що це один із наймолодших музеїв Новоархангельщини, він активно розвивається і має достатньо унікальних експонатів та цікавих матеріалів.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Знаходиться скарбничка історії Новоархангельщини у будівлі колишнього кінотеатру «Україна». Музей має дві великі виставкові зали. У першій розміщена експозиція про історію краю від появи перших поселенців — мисливців на північного оленя і до сьогодення. Друга зала знайомить відвідувачів з мистецькою спадщиною краю — картинами, виробами декоративно-прикладного мистецтва.
Музейна збірка складається з більше 5,5 тисяч експонатів, які відображають географічне положення та історію краю. Серед них колекції гірських порід і мінералів, монет і банкнот. Зібрання музею мають значний документальний фонд у письмовому та електронному вигляді.
Збагаченню історичної спадщини сприяють не лише працівники музею, а й жителі Новоархангельщини. На території краю постійно проводять різноманітні археологічні та пошукові дослідження. Тільки нещодавно закінчилася спільна україно-британська археологічна експедиція, яка працювала над вивченням прадавнього поселення-гіганту трипільської культури в с.Небелівка. Дослідники зробили чимало унікальних відкриттів, які розширили уявлення про життя цих прадавніх жителів території України. Це величне поселення, датоване IV тисячоліттям до нашої ери, займало площу більше 200 га, мало захисний рів з дерев’яним частоколом і було справжнім мегаполісом тих часів. Так, зокрема, до музею було передано фрагмент подіуму з трипільського храму. Ця двоповерхова культова споруда мала десятки стовпів, що підтримували перекриття другого поверху й утворювали колонний зал із сімома вівтарями хрестоподібної форми для принесення жертв трипільським божествам.
Легендарна битва на Синіх Водах (як у той час називалася річка Синюха) 1362 року щороку кличе пошуковців Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка. Завдяки їхній роботі вдалося відкрити унікальне золотоординське місто на території с.Торговиця. Визначною археологічною пам’яткою цього поселення є типова східна лазня-хамам. Її залишки виявлені безпосередньо на березі річки Синюхи. Разом з нею печі-тандири, стародавній водогін, майстерню по виготовленню кераміки, ґрунтовий могильник. Частина речових знахідок зберігається в краєзнавчому музеї, і вони доступні для огляду відвідувачів: шабля кочівника, срезень — наконечник монгольської стріли, фрагменти оздоблення сагайдаку для стріл, бойова сокира, різноманітні вістря стріл, монети Золотої Орди. Секція керамічної труби водогону середньовічного міста, цегла середньовічної лазні-хамаму, фрагменти посуду — все це приємно вражає гостей музею.
Знайшли своє відображення в експозиції і часи козаччини та гайдамаччина. Тут і уламки козацької шаблі, ядра гармат, кулі рушниць, огниво кременевої рушниці, ножі, кінське спорядження, а також шлак від залізної руди, знайдений у лісі біля села Кам’янечого, де містилися козацькі, а пізніше гайдамацькі кузні. Не оминули Новоархангельщину і події Коліївщини з її ватажками — полковником Максимом Залізняком та сотником уманського козацького надвірного війська Іваном Гонтою. Наявні фотокопії «Коденської книги судових справ» є підтвердженням тому, що на теренах Новоархангельського району активно діяли гайдамацькі загони з відомими постатями: Гнатом Голубом, Василем Ковалем, Пилипом Шаповалом.
Про Новоархангельськ, заснований як військовий шанець Архангельський городок в 1743 році, розповідає розділ музею — «Під владою імперії». Цікавим фактом є те, що у розпал Першої світової війни, восени 1916 року, місцеві меценати відкрили Новоархангельську гімназію «На пути к свету». Її директором став колишній директор гімназії №2 м.Одеси Василь Добровський, частину викладачів також було запрошено з цього міста.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Унікальним експонатом музейної колекції є грамофон початку ХХ ст., який, за переказами місцевих жителів, належав відомому селянському ватажку Несторові Махну. Цей артефакт складає частину музейної колекції, присвяченої Українській революції 1917-1921 років, 100-річчя якої відзначається у наш час.
В експозиції музею відображено масштабну битву в урочищі «Зелена брама», коли терени Новоархангельщини стали ареною протистояння нацистських та радянських військ. З 31 липня до 7 серпня 1941 року включно тривали запеклі бої, учасниками яких стало більше 200 тисяч чоловік з обох сторін. Лише за приблизними підрахунками, в результаті розгрому радянських 6-ї та 12-ї армій до полону потрапило більше 100 тисяч чоловік, до 20 тисяч загинуло. Тому щорічно на місці боїв проводяться пошукові роботи по віднайденню останків загиблих воїнів. З військовими артефактами, знайденими під час цих досліджень, можна ознайомитися, відвідавши Новоархангельський краєзнавчий музей.
У музеї постійно проводяться різноманітні виставки, які покликані познайомити відвідувачів з чисельними артефактами, які зберігаються у його фондах. Також працівники музею займаються розробкою туристичних маршрутів краю, завдяки яким всі охочі можуть збагатити свої знання про Новоархангельщину та поринути у вир подорожніх емоцій.
СЬОГОДЕННЯ
Новоархангельський краєзнавчий музей динамічно розвивається. У планах на майбутнє його подальша розбудова зі створенням окремої експозиції, яка буде повністю присвячена трипільському протомісту Небелівка. Продовжується і збір матеріалів для створення галереї видатних уродженців Новоархангельщини, серед яких поет Євген Маланюк, генерал-хорунжий армії УНР Андрій Гулий-Гуленко, художник Григорій Гнатюк, двічі Герой Соціалістичної Праці Йосип Шліфер та чимало інших.
ЯК ДІСТАТИСЯ
До Новоархангельська можна дістатися власним авто чи автобусом. З Києва: щоденно курсує автобус «Київ–Новоархангельськ» (250 км); приватним авто маршрут «Київ–Умань–Новоархангельськ» (250 км). З Кропивницького: щоденно курсує автобус «Кропивницький–Новоархангельськ» (125 км); приватним авто маршрут «Кропивницький–Хмельове–Новоархангельськ» (125 км).
Адреса музею: Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, сел.Новоархангельськ, вул. Слави, 45.
Знаходиться скарбничка історії Новоархангельщини у будівлі колишнього кінотеатру «Україна». Музей має дві великі виставкові зали. У першій розміщена експозиція про історію краю від появи перших поселенців — мисливців на північного оленя і до сьогодення. Друга зала знайомить відвідувачів з мистецькою спадщиною краю — картинами, виробами декоративно-прикладного мистецтва.
Музейна збірка складається з більше 5,5 тисяч експонатів, які відображають географічне положення та історію краю. Серед них колекції гірських порід і мінералів, монет і банкнот. Зібрання музею мають значний документальний фонд у письмовому та електронному вигляді.
Збагаченню історичної спадщини сприяють не лише працівники музею, а й жителі Новоархангельщини. На території краю постійно проводять різноманітні археологічні та пошукові дослідження. Тільки нещодавно закінчилася спільна україно-британська археологічна експедиція, яка працювала над вивченням прадавнього поселення-гіганту трипільської культури в с.Небелівка. Дослідники зробили чимало унікальних відкриттів, які розширили уявлення про життя цих прадавніх жителів території України. Це величне поселення, датоване IV тисячоліттям до нашої ери, займало площу більше 200 га, мало захисний рів з дерев’яним частоколом і було справжнім мегаполісом тих часів. Так, зокрема, до музею було передано фрагмент подіуму з трипільського храму. Ця двоповерхова культова споруда мала десятки стовпів, що підтримували перекриття другого поверху й утворювали колонний зал із сімома вівтарями хрестоподібної форми для принесення жертв трипільським божествам.
Легендарна битва на Синіх Водах (як у той час називалася річка Синюха) 1362 року щороку кличе пошуковців Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка. Завдяки їхній роботі вдалося відкрити унікальне золотоординське місто на території с.Торговиця. Визначною археологічною пам’яткою цього поселення є типова східна лазня-хамам. Її залишки виявлені безпосередньо на березі річки Синюхи. Разом з нею печі-тандири, стародавній водогін, майстерню по виготовленню кераміки, ґрунтовий могильник. Частина речових знахідок зберігається в краєзнавчому музеї, і вони доступні для огляду відвідувачів: шабля кочівника, срезень — наконечник монгольської стріли, фрагменти оздоблення сагайдаку для стріл, бойова сокира, різноманітні вістря стріл, монети Золотої Орди. Секція керамічної труби водогону середньовічного міста, цегла середньовічної лазні-хамаму, фрагменти посуду — все це приємно вражає гостей музею.
Знайшли своє відображення в експозиції і часи козаччини та гайдамаччина. Тут і уламки козацької шаблі, ядра гармат, кулі рушниць, огниво кременевої рушниці, ножі, кінське спорядження, а також шлак від залізної руди, знайдений у лісі біля села Кам’янечого, де містилися козацькі, а пізніше гайдамацькі кузні. Не оминули Новоархангельщину і події Коліївщини з її ватажками — полковником Максимом Залізняком та сотником уманського козацького надвірного війська Іваном Гонтою. Наявні фотокопії «Коденської книги судових справ» є підтвердженням тому, що на теренах Новоархангельського району активно діяли гайдамацькі загони з відомими постатями: Гнатом Голубом, Василем Ковалем, Пилипом Шаповалом.
Про Новоархангельськ, заснований як військовий шанець Архангельський городок в 1743 році, розповідає розділ музею — «Під владою імперії». Цікавим фактом є те, що у розпал Першої світової війни, восени 1916 року, місцеві меценати відкрили Новоархангельську гімназію «На пути к свету». Її директором став колишній директор гімназії №2 м.Одеси Василь Добровський, частину викладачів також було запрошено з цього міста.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Унікальним експонатом музейної колекції є грамофон початку ХХ ст., який, за переказами місцевих жителів, належав відомому селянському ватажку Несторові Махну. Цей артефакт складає частину музейної колекції, присвяченої Українській революції 1917-1921 років, 100-річчя якої відзначається у наш час.
В експозиції музею відображено масштабну битву в урочищі «Зелена брама», коли терени Новоархангельщини стали ареною протистояння нацистських та радянських військ. З 31 липня до 7 серпня 1941 року включно тривали запеклі бої, учасниками яких стало більше 200 тисяч чоловік з обох сторін. Лише за приблизними підрахунками, в результаті розгрому радянських 6-ї та 12-ї армій до полону потрапило більше 100 тисяч чоловік, до 20 тисяч загинуло. Тому щорічно на місці боїв проводяться пошукові роботи по віднайденню останків загиблих воїнів. З військовими артефактами, знайденими під час цих досліджень, можна ознайомитися, відвідавши Новоархангельський краєзнавчий музей.
У музеї постійно проводяться різноманітні виставки, які покликані познайомити відвідувачів з чисельними артефактами, які зберігаються у його фондах. Також працівники музею займаються розробкою туристичних маршрутів краю, завдяки яким всі охочі можуть збагатити свої знання про Новоархангельщину та поринути у вир подорожніх емоцій.
СЬОГОДЕННЯ
Новоархангельський краєзнавчий музей динамічно розвивається. У планах на майбутнє його подальша розбудова зі створенням окремої експозиції, яка буде повністю присвячена трипільському протомісту Небелівка. Продовжується і збір матеріалів для створення галереї видатних уродженців Новоархангельщини, серед яких поет Євген Маланюк, генерал-хорунжий армії УНР Андрій Гулий-Гуленко, художник Григорій Гнатюк, двічі Герой Соціалістичної Праці Йосип Шліфер та чимало інших.
ЯК ДІСТАТИСЯ
До Новоархангельська можна дістатися власним авто чи автобусом. З Києва: щоденно курсує автобус «Київ–Новоархангельськ» (250 км); приватним авто маршрут «Київ–Умань–Новоархангельськ» (250 км). З Кропивницького: щоденно курсує автобус «Кропивницький–Новоархангельськ» (125 км); приватним авто маршрут «Кропивницький–Хмельове–Новоархангельськ» (125 км).
Адреса музею: Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, сел.Новоархангельськ, вул. Слави, 45.
