---
Інтерв’ю

Олег Рибальченко: «Медицина — це усе моє життя!»

Олег Рибальченко: «Медицина — це усе моє життя!»
З директором департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації Олегом Рибальченком ми зустрілися 11 червня в його кабінеті. Говорили про особисте чиновника, про стан медичних послуг на Кіровоградщині, про важливі проєкти, які вдалося реалізувати за час його роботи у департаменті. Сподіваємося, що інформація, якою він поділився з журналістами, буде корисною нашим читачам.
— Олегу Миколайовичу, що для вас медицина, скільки років свого життя ви їй присвятили?

— Так, я не завжди був чиновником, за фахом я лікар-невропатолог і перші три роки після закінчення медуніверситету, у 2000 році, лікував людей у поліклініці, у стаціонарному відділенні лікарні і досить швидко почав робити кар’єру як організатор медичних процесів. Був заступником головного лікаря, головним лікарем, тобто 12 років займався практичною медициною, а з 2012 року — я керівник департаменту. Загалом охороні здоров’я я присвятив понад 20 років, тому можу сказати, що медицина — це усе моє життя.


— Що таке медицина Кіровоградщини?

— Департамент охорони здоров’я адмініструє, тобто безпосередньо управляє тільки обласними медичними закладами, їх 40, а в галузі загалом 93 заклади, у яких працюють близько 20 тисяч людей. Оскільки наш департамент впроваджує державну політику у справі надання медичних послуг населенню в області, у цьому сенсі усі вони нам підпорядковані.


— Як би ви оцінили стан охорони здоров’я на Кіровоградщині? Чому, на ваш погляд, багато жителів Кіровоградщини їдуть лікуватися у Кременчук, Дніпро, Київ?

— Безперечно, у великих містах краще розвинута інфраструктура, там є кращі умови для лікування, краща апаратура. Але наразі спостерігається тенденція розвитку охорони здоров’я в області, ми активно змінюємося.


— Яким чином? Розкажіть детальніше.

— За період моєї діяльності ми реалізували кілька великих проєктів, що однозначно сприяють покращенню стану охорони здоров’я на Кіровоградщині. Наприклад, з метою поліпшення стану репродуктивного здоров’я жіночого населення, зниження рівня материнської та дитячої смертності, ускладнень вагітності і пологів наприкінці 2012 року ми відкрили Кіровоградський перинатальний центр.

У 2012 році ми створили мережу діагностичних центрів. У кожному районі функціонували такі центри ранньої діагностики. Була така державна програма, за рахунок коштів з державного бюджету (близько 100 млн грн) кожна ЦРЛ отримала рентгенапарат. Ці центри стали підґрунтям медичної реформи — первинна медична допомога стала працювати окремо, а діагностична служба та стаціонарні відділення виокремилися. Це зручно для пацієнта.

Потім ми звернули увагу на виклики, пов’язані з тим, що на Кіровоградщині показники cерцево-судинних та онкологічних захворювань значно вищі, ніж в інших областях. Ми вирішили напрямки роботи — кардіологічний та протипухлинний — зробити пріоритетними. І нам це вдалося: ми створили потужні кардіологічний та онкологічний центри.

Ми створили потужний онкологічний центр. Коштів на вартісне обладнання в обласному бюджеті не вистачало, тож ми скористалися форматом приватно-державного партнерства між європейськими інвесторами й областю. На прикладі TomoClinic можна побачити реально працюючу модель розвитку медицини, в якій враховуються інтереси пацієнта, держави та інвестора. На сьогодні це один з найкращих онкологічних центрів в Україні. Завдяки радикальним методам лікування фахівці центру доводять, що онкологія — виліковна хвороба, але результат, на жаль, можна підтвердити лише після п’яти років.


— Як вам працюється у період пандемії коронавірусної інфекції?

— Кіровоградщина гідно впоралася з цим найважчим викликом. У нас найнижчий рівень захворюваності і краща матеріальна забезпеченість медзакладів. Ми вчасно створили сім госпітальних баз, і усі вони досить швидко були повністю забезпечені киснем та апаратами ШВЛ. Обласна лікарня, госпіталь, ЦРЛ Кропивницького, Олександрії, Малої Виски, Добровеличківки — заклади, які були визначені для лікування коронавірусної хвороби. Слід відзначити самовіддану роботу медичного персоналу, люди не рахувалися з часом, працювали без вихідних і будь-якого відпочинку. Ми реально відбили три хвилі пандемії. У нас не було катастрофи у системі організації надання медичної допомоги.


— Але ж ця жертовність призвела до втрат…

— Так, ми втратили 19 медичних працівників. Кільком сім’ям вже підтверджені виплати від держави, але ж це не поверне людей. Багато колег хворіли й одужали. Я — з їх числа. Слава Богу — живий!


— Тепер у вас новий виклик — вакцинація. Є проблеми?

— Понад 40 тис. осіб в області вакциновані. На сьогодні близько 1,5 тис. людей на день вакцинуємо, є можливості збільшити кількість у декілька разів.
— Якщо буде вакцина?


— Якщо будуть охочі. На першому етапі були проблеми з обмеженим доступом до вакцинації, ми цього не приховували. Але зараз у нас є вакцини від трьох виробників. Ми відкриваємо центр вакцинації у Кропивницькому, готові їхати у райони і міста, якщо там зможуть організувати 50 і більше осіб на вакцинацію. Оптимальний варіант — понад 150 осіб. На усій території області підготували бригади вакцинації, усе це реально працює. Ми готові розгорнути центри у приміщеннях немедичного призначення. Треба, щоб міські голови переймалися цим питанням.


— Скажіть відверто, які проєкти не вдалось реалізувати?

— Для прикладу наведу місто Світловодськ. Держава виділила гроші на будівництво — 8 млн грн, на комп’ютерний томограф — 11970,0 тис. грн, на апарат УЗД з набором датчиків (система ультразвукова діагностична) — 1900,0 тис. грн; апарат рентгенівський діагностичний стаціонарний — 4850,0 тис. грн. На сьогодні є проблеми із завершенням робіт, але це вже справа міської влади.


— Оскільки ми заговорили про Світловодськ, скажіть, будь ласка, чи буде завершено реконструкцію інфекційного відділення? Це ж так важливо у період пандемії коронавірусу.

— Інфекційне відділення будуватимуть у цьому році. Кошти з державного бюджету свого часу були виділені, але міська влада їх не використала, вони повернулися до держбюджету. Ви цю історію добре знаєте. З того часу відбулося здорожчання проєкту, довелося перераховувати кошторис.

Нагадаємо, у 2016 році народному депутату України Олесю Довгому вдалося спрямувати 4,8 млн грн на капітальний ремонт інфекційного відділення, проте через недбалість місцевої влади освоєно було всього 2 млн, а 2.8 млн повернулись назад до держбюджету. Тоді ремонт завершити не вдалось. Цього року Олесь Довгий добився чергового фінансування на реконструкцію цього об'єкту у розмірі 3 млн 550 тис. грн. — Ред.



— А яка ситуація з кадрами в цілому по області?

— Загалом по області кадрова проблема є і дуже велика. 30% лікарського складу не вистачає, а 30% через три роки стануть пенсіонерами. Відновлюємо ми кадровий потенціал на 10-15%. Біда з Донецьким медичним інститутом, який перемістився до Кропивницького на період війни (а це теж наш проєкт). Рік залишився до того, щоб інститут став повноцінним навчальним закладом, але його керівництво раптово, без оголошення війни, вирішило перевести його до Краматорська. Це нам дуже не подобається, але це рішення медичної ради…


— З яким настроєм цього року зустрічаєте професійне свято, що хочете побажати колегам?

— З почуттям великої вдячності до усіх медичних працівників області. Дякую за роботу без вихідних, бажаю здоров’я, перш за все, бо це найголовніше!

Календар

«    Липень 2021    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031 

Архів

Липень 2021 (45)
Червень 2021 (42)
Травень 2021 (5)
Квітень 2021 (40)
Березень 2021 (55)
Лютий 2021 (30)