Ірина Антонова: «Павлиська громада — самодостатня»
- 21 липня 2017, 09:48
У жовтні 2015 року на посаду Павлиського селищного голови претендувало 9 кадидатів, серед них — 2 жінки. Пройшовши спочатку голосування, а потім судові рішення, Павлиську селищну раду Онуфріївського району очолила Ірина Антонова (на фото). З нею ми спілкувалися про щоденну роботу громади та особистий внесок у розвиток селища.
— Ірино Станіславівно, життя кожного населеного пункту має багато векторів. Які стали пріоритетними для Вас?
— Пропрацювавши 21 рік в органах внутрішніх справ (на посаду селищного голови я прийшла з посади начальника штабу Онуфріївського райвідділу УМВС у званні майора міліції), звикла до чіткості та конкретики. Тож моя передвиборча програма, з якою я виступала на дебатах, розмістилася на одній сторінці. На робочому столі вона завжди знаходиться перед очима, і я її невідступно дотримуюся. Зупинюся на основних робочих блоках та відразу подякую за тісну співпрацю секретареві селищної ради Валерію Терещенку, який 10 років пропрацював селищним головою та має великий досвід роботи, яким конструктивно ділиться при вирішенні будь-яких задач.
Уже цього року здійснили освітлення вулиці Рідодубської, встановивши 20 сучасних ліхтарів світлодіодного освітлення. Жителі жартують, що нині на їхній вулиці освітлення не гірше, ніж у Лос-Анджелесі. Цього року освітлимо Центральну, Сухомлинського, Ягідну і Поштову, наступного — ще 3 вулиці у проєкті.
2016 року на 430 тис. грн відремонтовано вулиці Калинову та частину Поштової, останню продовжили ремонтувати і цього року, виділивши для цього 199 тис. грн, та готуємося до ямкового ремонту вулиці Чкалова. Стратегічною для Павлиша є вулиця Станіслава Кохна, яка визначається як основна траса Павлиш-Шевченка, що веде до промзони, тож нею рухаються важковози. І хоча дорога знаходиться на балансі служби автомобільних доріг, селищна рада взяла на себе місію допомогти у її ремонті, адже проблема неналежного стану цієї дороги існує більше 20 років через відсутність коштів у зазначеної вище служби. Тож наразі виготовляємо проєктно-кошторисну документацію на капітальний ремонт, а саме укладання аеродромними плитами відтинку дороги довжиною 1200 м. Плити плануємо закупити цього року (уже провели перемови з Іваном Мароном, керівником ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром»), а самі роботи розпочати наступного. Увесь проєкт вартує 7-8 млн грн. Але у нього входить не тільки укладення дорожнього полотна, а й відновлення тротуарів та встановлення освітлення. Селищна рада йтиме у співфінансуванні з громадською організацією «Сакура», ми заручилися підтримкою підприємців, сільгоспвиробників, останні, зокрема, розпочнуть фінансування по врожаю.
У березні 2016 року створили КП «Господар», яке у листопаді очолила колишня підприємиця Людмила Зайва. Складно було підібрати кандидатуру, не кожен чоловік тут впорається. Втім за короткий термін було придбано трактор, косарки, бензопили, зібрано колектив. На даний час укладено більше 700 угод з подвір’ями на вивезення сміття, що відбувається двічі на тиждень. Тариф — 8 грн. з дорослої людини на місяць. Зараз готується генеральний план, щоб ввести територію сміттєзвалища у межі смт Павлиш, ведуться роботи по дооформленню його паспорта, аби воно стало санкціонованим і цивілізованим. На даний час проблемою є те, що у КП немає бульдозера, який би зачищав сміттєзвалище, тож техніку доводиться замовляти у великих господарств. Також не вистачає технічних засобів і для прибирання снігу.
Серед таких об’ємних завдань нібито несерйозним виглядало моє потаємне бажання, хоча що тут дивного — ми усі родом із дитинства, встановити загальноселищну новорічну ялинку, якої у Павлиші не було близько 20 років. За декілька днів знайшли підприємство-виробника у Тернополі, домовилися про доставку і встановлення штучного дерева. З місцевими службами домовилися про електрообладнання, протягли дроти, встановили лічильник, прикрасили гірляндами — і 25 грудня 2016 наша красуня засяяла. Щоночі біля неї було організовано чергування, тож новорічні свята пройшли без будь-яких інцидентів.
32 роки у селищі не проводилося Водохреща. Разом з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви Іваном Кішем організували ходу від церкви, а потім з волонтерами — купання з трав’яним чаєм. Не продумали облаштовану роздягальню, але наступного року виправимося. Уже плануємо заходи до дня святого Миколая.
Навесні висадили близько 900 дерев і кущів, восени продовжимо озеленення. Плануємо обладнати волейбольний і футбольний майданчики, організувати паркову зону біля Будинку культури, де вже встановили лавочки. Хочу відродити художні колективи Будинку культури, щоб вони стали окрасою наших концертів. Я не скажу, що ми скучно живемо, але хочеться частіше збиратися разом. Колись у селищі проводився День вулиці. Тут мали змогу проявити свої організаторські здібності депутати. Досі цього не вийшло, та мрію, що і це невдовзі станеться.
Дивно складається, та капітальні ремонти соціально значущих об’єктів не полишають мене з найпершого дня перебування на посаді. Розпочала я з перекриття у 2015 році даху Будинку культури (зведений 1957 року) зараз продовжили роботи вже всередині, бо порушилися стеля у глядацькій залі та провисла у бібліотеці. Не встигли завершити дах, як минулого року масово почали надходити справедливі нарікання батьків на санітарний стан дитячого дошкільного закладу «Оленка», стінами якого розійшлися грибок і пліснява. Вони були занесені ще 1977 року при будівництві із будівельними матеріалами. На значну частину ремонтних робіт: перекриття даху, заміну підлоги у 2-х приміщеннях, оздоблювальний ремонт та закупівлю двох- та трьох’ярусних ліжок (того року до 60 дітей стояло на черзі) минулого року пішло більше 700 тис., з них 170 тис. державних коштів нам допоміг отримати народний депутат України Олесь Довгий. Зараз триває утеплення основного корпусу, за ним на черзі харчоблок та пральня. Також зробили ремонт зали для урочистостей ДРАЦС.
У лютому цього року було прийняте рішення про те, що смт Павлиш разом із селами Шевченка і Браїлівка є самодостатньою громадою. Наша сила у концентрації великих промислових об’єктів, серед яких ТОВ «Верес», ТОВ ТВФ «Промтехснаб», представництво ТОВ «Люксус-С», філія «Павлиський елеватор» ТОВ «Нікопольська зернова компанія», ТОВ «Павлиський комбікормовий завод» — їх віддача велика. І павлишани забезпечені роботою.
Минулого року на розвиток та утримання смт Павлиш разом із селами Браїлівка та Шевченка, загальна кількість населення яких складає близько 5 тис. жителів, з бюджетів різних рівнів використано 6 млн грн. Вважаю цю цифру вагомим показником і в той же час спохвачуюся: скільки ж усього ще треба зробити!
— Пропрацювавши 21 рік в органах внутрішніх справ (на посаду селищного голови я прийшла з посади начальника штабу Онуфріївського райвідділу УМВС у званні майора міліції), звикла до чіткості та конкретики. Тож моя передвиборча програма, з якою я виступала на дебатах, розмістилася на одній сторінці. На робочому столі вона завжди знаходиться перед очима, і я її невідступно дотримуюся. Зупинюся на основних робочих блоках та відразу подякую за тісну співпрацю секретареві селищної ради Валерію Терещенку, який 10 років пропрацював селищним головою та має великий досвід роботи, яким конструктивно ділиться при вирішенні будь-яких задач.
ОСВІТЛЕННЯ ВУЛИЦЬ ТА РЕМОНТ ДОРІГ
Уже цього року здійснили освітлення вулиці Рідодубської, встановивши 20 сучасних ліхтарів світлодіодного освітлення. Жителі жартують, що нині на їхній вулиці освітлення не гірше, ніж у Лос-Анджелесі. Цього року освітлимо Центральну, Сухомлинського, Ягідну і Поштову, наступного — ще 3 вулиці у проєкті.
2016 року на 430 тис. грн відремонтовано вулиці Калинову та частину Поштової, останню продовжили ремонтувати і цього року, виділивши для цього 199 тис. грн, та готуємося до ямкового ремонту вулиці Чкалова. Стратегічною для Павлиша є вулиця Станіслава Кохна, яка визначається як основна траса Павлиш-Шевченка, що веде до промзони, тож нею рухаються важковози. І хоча дорога знаходиться на балансі служби автомобільних доріг, селищна рада взяла на себе місію допомогти у її ремонті, адже проблема неналежного стану цієї дороги існує більше 20 років через відсутність коштів у зазначеної вище служби. Тож наразі виготовляємо проєктно-кошторисну документацію на капітальний ремонт, а саме укладання аеродромними плитами відтинку дороги довжиною 1200 м. Плити плануємо закупити цього року (уже провели перемови з Іваном Мароном, керівником ТДВ «Об’єднання Дніпроенергобудпром»), а самі роботи розпочати наступного. Увесь проєкт вартує 7-8 млн грн. Але у нього входить не тільки укладення дорожнього полотна, а й відновлення тротуарів та встановлення освітлення. Селищна рада йтиме у співфінансуванні з громадською організацією «Сакура», ми заручилися підтримкою підприємців, сільгоспвиробників, останні, зокрема, розпочнуть фінансування по врожаю.
БЛАГОУСТРІЙ СЕЛИЩА, ВИВЕЗЕННЯ СМІТТЯ
У березні 2016 року створили КП «Господар», яке у листопаді очолила колишня підприємиця Людмила Зайва. Складно було підібрати кандидатуру, не кожен чоловік тут впорається. Втім за короткий термін було придбано трактор, косарки, бензопили, зібрано колектив. На даний час укладено більше 700 угод з подвір’ями на вивезення сміття, що відбувається двічі на тиждень. Тариф — 8 грн. з дорослої людини на місяць. Зараз готується генеральний план, щоб ввести територію сміттєзвалища у межі смт Павлиш, ведуться роботи по дооформленню його паспорта, аби воно стало санкціонованим і цивілізованим. На даний час проблемою є те, що у КП немає бульдозера, який би зачищав сміттєзвалище, тож техніку доводиться замовляти у великих господарств. Також не вистачає технічних засобів і для прибирання снігу.
Серед таких об’ємних завдань нібито несерйозним виглядало моє потаємне бажання, хоча що тут дивного — ми усі родом із дитинства, встановити загальноселищну новорічну ялинку, якої у Павлиші не було близько 20 років. За декілька днів знайшли підприємство-виробника у Тернополі, домовилися про доставку і встановлення штучного дерева. З місцевими службами домовилися про електрообладнання, протягли дроти, встановили лічильник, прикрасили гірляндами — і 25 грудня 2016 наша красуня засяяла. Щоночі біля неї було організовано чергування, тож новорічні свята пройшли без будь-яких інцидентів.
32 роки у селищі не проводилося Водохреща. Разом з протоієреєм Свято-Вознесенської церкви Іваном Кішем організували ходу від церкви, а потім з волонтерами — купання з трав’яним чаєм. Не продумали облаштовану роздягальню, але наступного року виправимося. Уже плануємо заходи до дня святого Миколая.
Навесні висадили близько 900 дерев і кущів, восени продовжимо озеленення. Плануємо обладнати волейбольний і футбольний майданчики, організувати паркову зону біля Будинку культури, де вже встановили лавочки. Хочу відродити художні колективи Будинку культури, щоб вони стали окрасою наших концертів. Я не скажу, що ми скучно живемо, але хочеться частіше збиратися разом. Колись у селищі проводився День вулиці. Тут мали змогу проявити свої організаторські здібності депутати. Досі цього не вийшло, та мрію, що і це невдовзі станеться.
КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПРИМІЩЕНЬ
Дивно складається, та капітальні ремонти соціально значущих об’єктів не полишають мене з найпершого дня перебування на посаді. Розпочала я з перекриття у 2015 році даху Будинку культури (зведений 1957 року) зараз продовжили роботи вже всередині, бо порушилися стеля у глядацькій залі та провисла у бібліотеці. Не встигли завершити дах, як минулого року масово почали надходити справедливі нарікання батьків на санітарний стан дитячого дошкільного закладу «Оленка», стінами якого розійшлися грибок і пліснява. Вони були занесені ще 1977 року при будівництві із будівельними матеріалами. На значну частину ремонтних робіт: перекриття даху, заміну підлоги у 2-х приміщеннях, оздоблювальний ремонт та закупівлю двох- та трьох’ярусних ліжок (того року до 60 дітей стояло на черзі) минулого року пішло більше 700 тис., з них 170 тис. державних коштів нам допоміг отримати народний депутат України Олесь Довгий. Зараз триває утеплення основного корпусу, за ним на черзі харчоблок та пральня. Також зробили ремонт зали для урочистостей ДРАЦС.
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ
У лютому цього року було прийняте рішення про те, що смт Павлиш разом із селами Шевченка і Браїлівка є самодостатньою громадою. Наша сила у концентрації великих промислових об’єктів, серед яких ТОВ «Верес», ТОВ ТВФ «Промтехснаб», представництво ТОВ «Люксус-С», філія «Павлиський елеватор» ТОВ «Нікопольська зернова компанія», ТОВ «Павлиський комбікормовий завод» — їх віддача велика. І павлишани забезпечені роботою.
Минулого року на розвиток та утримання смт Павлиш разом із селами Браїлівка та Шевченка, загальна кількість населення яких складає близько 5 тис. жителів, з бюджетів різних рівнів використано 6 млн грн. Вважаю цю цифру вагомим показником і в той же час спохвачуюся: скільки ж усього ще треба зробити!
