На Кіровоградщині рецидивіста відпустили під домашній арешт
- 29 січня 2016, 12:52
18 листопада 2015 року у с. Новополяна Знам’янського району близько 21.30 на помешкання п. Інни відбувся озброєний напад двох невідомих у масках. Жінку побили і зв’язали, її співмешканця теж, дев’ятирічній син цими ж злочинцями був прив’язаний до дитячого ліжка.
Як розповіла журналістам газети сама постраждала: «Спочатку у сараї, де я господарювала, побили по голові палкою мене… зі зброєю біля спини завели мого співмешканця. Мене били до тої міри, доки не зламалася палка. У мене руки були у жахливих гематомах. Мене там у сараї зв’язали: руки, ноги, рота і викинули у ясла. Нападники викрали цінні речі з будинку і на моєму власному авто поїхали у невідомому напрямку».
Історія слідства
Протягом недовготривалого часу двох осіб, яких нині підозрюють у скоєнні злочину щодо громадянки Інни, було затримано. Відкрито кримінальну справу, і вже відбулося опитування свідків, слідчий експеримент на місці злочину, триває досудове розслідування, у якому беруть участь слідчий суддя Віталій Український, прокурор Олена Мороз, слідчий міського відділу поліції Андрій Лось, один із адвокатів – Анатолій Громко.
Події 28 січня 2016 року
Судовий процес по кримінальній справі: підозрюваний, котрого до зали суду доставлено у супроводі конвою поліції у наручниках, він сидить за гратами – таке ми побачили у залі суду. Лунає клопотання адвоката Анатолія Громка про зміну запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваного. Наголошуємо, що чоловіка звинувачують у двох статтях кримінального кодексу України (ст.187 ч.3 та ст.289 ч.3), а це до 12 років позбавлення волі, до того ж цей чоловік вже був раніше засуджений і відбував покарання протягом 2 років. Паралельно адвокат підозрюваного нагадує про схвальну характеристику, надану громадянину М. з останнього місця роботи, у якій лунає одна із рис «не боїться брати відповідальність». Після цього громадянин М. у залі суду зізнається, що він визнає свою провину у скоєнні злочину. Прокурор наводить декілька фактів того, що його не можна випускати під домашній арешт, бо це може вплинути на подальший хід розслідування. Сама постраждала п. Інна благає суддю не відпускати підозрюваного під домашній арешт, бо реально боїться за своє життя та безпеку свою та власної дитини. Вислухавши всіх, суд виходить для прийняття рішення.
Констатуємо – злочинець поїхав додому!
28 січня 2016 року у залі засідань під головуванням судді Віталія Українського було винесено ухвалу – задовільнити прохання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою громадянина М. на домашній арешт до 28 березня 2016 року.
Роз’яснюємо для всіх читачів, людина (громадянин М.), яка підозрювана у скоєнні злочину, яка особисто зізналася у вчиненні тяжкого злочину, вийшла із зали суду і поїхала додому за місцем реєстрації. Напевно, буде доречно пояснити, а що ж таке «домашній арешт» – це проживання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину, за місцем її реєстрації, тобто у звичайному будинку, де поряд на вулиці живуть звичайні люди і контроль дотримання цього перебування покладено на інспектора відділу поліції. Тут зауважимо, що місце реєстрації даного підозрюваного у скоєнні злочину громадянина М. не Знам’янський район, а зовсім інший район Кіровоградської області.
Крапки ставити зарано
П. Інна (постраждала) вийшовши із зали суду, повідомила пресі: «У мене залишається страх за свою дитину і моє життя. Дуже важко психологічно усвідомлювати, що ця людина на волі, і я не знаю, чи не повернеться він до мене завтра знову?»
Післямова
Підозрюваний поїхав додому за місцем реєстрації, а постраждала громадянка Інна чекатиме, чи не порушить цей злочинець вкотре закон і завітає до її домівки знову з якимись злочинними намірами. Виникає запитання – чому так? Чому наш гуманний суд звільняє з-під варти і обирає міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту злочинця, рецидивіста? Знехтувавши небезпекою для потерпілої сторони? Знехтувавши дуже високу ймовірність втечі злочинця від правосуддя? Невже, спираючись на слова «не боїться брати відповідальність»?! Так, він (підозрюваний) справді не боїться брати відповідальність у праві позбавити іншу людину майна, здоров’я, і зі зброєю в руках погрожувати його відняти! Цікавим для всіх, напевно, буде і той факт, що ухвала суду, про яку ми Вам розповіли, зі слів судді Віталія Українського у залі суду, оскарженню не підлягає! У кого тоді питати – чому із зали суду злочинці йдуть додому?
Історія слідства
Протягом недовготривалого часу двох осіб, яких нині підозрюють у скоєнні злочину щодо громадянки Інни, було затримано. Відкрито кримінальну справу, і вже відбулося опитування свідків, слідчий експеримент на місці злочину, триває досудове розслідування, у якому беруть участь слідчий суддя Віталій Український, прокурор Олена Мороз, слідчий міського відділу поліції Андрій Лось, один із адвокатів – Анатолій Громко.
Події 28 січня 2016 року
Судовий процес по кримінальній справі: підозрюваний, котрого до зали суду доставлено у супроводі конвою поліції у наручниках, він сидить за гратами – таке ми побачили у залі суду. Лунає клопотання адвоката Анатолія Громка про зміну запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваного. Наголошуємо, що чоловіка звинувачують у двох статтях кримінального кодексу України (ст.187 ч.3 та ст.289 ч.3), а це до 12 років позбавлення волі, до того ж цей чоловік вже був раніше засуджений і відбував покарання протягом 2 років. Паралельно адвокат підозрюваного нагадує про схвальну характеристику, надану громадянину М. з останнього місця роботи, у якій лунає одна із рис «не боїться брати відповідальність». Після цього громадянин М. у залі суду зізнається, що він визнає свою провину у скоєнні злочину. Прокурор наводить декілька фактів того, що його не можна випускати під домашній арешт, бо це може вплинути на подальший хід розслідування. Сама постраждала п. Інна благає суддю не відпускати підозрюваного під домашній арешт, бо реально боїться за своє життя та безпеку свою та власної дитини. Вислухавши всіх, суд виходить для прийняття рішення.
Констатуємо – злочинець поїхав додому!
28 січня 2016 року у залі засідань під головуванням судді Віталія Українського було винесено ухвалу – задовільнити прохання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою громадянина М. на домашній арешт до 28 березня 2016 року.
Роз’яснюємо для всіх читачів, людина (громадянин М.), яка підозрювана у скоєнні злочину, яка особисто зізналася у вчиненні тяжкого злочину, вийшла із зали суду і поїхала додому за місцем реєстрації. Напевно, буде доречно пояснити, а що ж таке «домашній арешт» – це проживання особи, яка підозрюється у скоєнні злочину, за місцем її реєстрації, тобто у звичайному будинку, де поряд на вулиці живуть звичайні люди і контроль дотримання цього перебування покладено на інспектора відділу поліції. Тут зауважимо, що місце реєстрації даного підозрюваного у скоєнні злочину громадянина М. не Знам’янський район, а зовсім інший район Кіровоградської області.
Крапки ставити зарано
П. Інна (постраждала) вийшовши із зали суду, повідомила пресі: «У мене залишається страх за свою дитину і моє життя. Дуже важко психологічно усвідомлювати, що ця людина на волі, і я не знаю, чи не повернеться він до мене завтра знову?»
Післямова
Підозрюваний поїхав додому за місцем реєстрації, а постраждала громадянка Інна чекатиме, чи не порушить цей злочинець вкотре закон і завітає до її домівки знову з якимись злочинними намірами. Виникає запитання – чому так? Чому наш гуманний суд звільняє з-під варти і обирає міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту злочинця, рецидивіста? Знехтувавши небезпекою для потерпілої сторони? Знехтувавши дуже високу ймовірність втечі злочинця від правосуддя? Невже, спираючись на слова «не боїться брати відповідальність»?! Так, він (підозрюваний) справді не боїться брати відповідальність у праві позбавити іншу людину майна, здоров’я, і зі зброєю в руках погрожувати його відняти! Цікавим для всіх, напевно, буде і той факт, що ухвала суду, про яку ми Вам розповіли, зі слів судді Віталія Українського у залі суду, оскарженню не підлягає! У кого тоді питати – чому із зали суду злочинці йдуть додому?
