Об 11:00 біля Власівського селищного Будинку культури зібралася рідні, близькі, друзі та жителі селища, аби попрощатися із Романом Пучковим.

Чин похорону звершив настоятель храму Апостола Андрія Первозванного міста Світловодська Сергій Панащук.

— Сьогодні ми зібралися тут, щоб у скорботі низько схилити голови перед героєм України Романом Пучковим, який у боротьбі за волі і кращу долю України віддав найдорожче, що мав — своє життя, — звернулася до присутніх в.о. директора комунального закладу "Власівський Будинок культури" Світлана Савченко. — Роман був щирим, чесним, небайдужим, порядним та сором'язливим, готовим підтримати у будь-якій ситуації. Він загинув як герой, до останньої миті виконуючи свій військовий обов’язок на передовій. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам Романа.

Заступник міського голови Максим Ільченко висловив слова вдячності та підтримки родині захисника України.



Слово мав побратим Романа Пучкова, якийі востаннє звернувся до нього:



Після чого у супроводі військового оркестру траурна процесія провела загиблого власівчанина до місця поховання.

Роман Пучков народився 2 травня 1984 року у селищі Власівка. Навчався у школі селища Власівки, здобув професію офіціанта-бармена у професійно-технічному училищі №29 міста Кременчука. Працював у сфері будівництва. Був порядною, сором’язливою людиною.

Загинув у бою 28 листопада на Донецькому напрямку.

У Романа залишилася дружина та неповнолітній син, який цього року пішов до першого класу школи.

(...)
Осиротіла ще одна сім'я,
Війна забрала батька у дитини.
Плита холодна, фото та ім'я —
Це все, що залишилось у дружини...

Сьогодні в Україні всюди плач,
На цвинтарях щодня ростуть могили.
Солдатські сльози і слова — "Пробач...
Ми помсимося тим, що тебе вбили!"

Заплаче небо і дощем впаде
На землю, що героя прихистила.
Він вже додому більше не прийде,
Бо замість ніг тепер у нього крила

Світла пам'ять…

У фоторепортажі обличчя військовослужбовців заблерені задля їхньої безпеки.