Вершинокам’янка: чотири установи й заклади під одним новим дахом
- 19 квітня 2019, 12:02
Вершинокам’янська сільська рада Новгородківського району на чолі із сільським головою Ларисою Дяків працює задля забезпечення добробуту своїх жителів. Останні два роки основні зусилля тут спрямовували на капітальний ремонт адмінбудинку, до якого зі старої будівлі напередодні Нового 2019 року перейшли сільська рада, сільська амбулаторія загальної практики — сімейної медицини, стоматологічний кабінет та відділення зв’язку. У приміщеннях, тепло, світло, просторо. Задоволені і працівники установ, і відвідувачі.
Для сільського голови Лариси Дяків це скликання перше. Лариса Миколаївна була депутаткою районної ради. Роздумувала над пропозицією йти на вибори, врешті погодилася і перемогла, будучи однією з п’яти претендентів. На посаду сільського голови вона прийшла з посади голови фермерського господарства «Алінушка», на якій працювала п’ять років, адже за освітою — агроном. Працювала паралельно з чоловіком Миколою Зіновійовичем, який і зараз очолює фермерське господарство «Дяків» — продовжує роботу в агробізнесі і багато допомагає у розвитку села.
Станом на 1 січня 2019 року на території сільської ради, яка складається з однойменного населеного пункту, зареєстровано 930 жителів. Село газифіковане, вулиці освітлюються. Бюджет сільської ради в основному наповнюють кошти від оренди землі: на території сільської ради діють 17 фермерських господарств, 3 приватних господарства і 107 одноосібників, які займаються вирощуванням технічних та зернових культур. Тваринництвом займаються ФГ «Дяків» і ПСП «Вершинокам’янське» (Володимир Дімітрієв), де вирощують свиней. Чотири ставки, які є на території сільської ради, знаходяться в оренді. Їх орендують Володимир Кравченко, Олександр Литвин, Петро Брезинський, Віктор Іваник, Леонід Кляцький, які сумлінно доглядають і зариблюють водойми. Також ці господарі беруть активну участь у житті села, зокрема допомагають в організації сільських свят. Ця зима була дуже сніжною, але проблем з розчищенням доріг не було взагалі: на дорогах працювала техніка підприємств «Дяків» і «Вершинокам’янське».
Основний напрямок програми розвитку села Лариси Дяків — покращення життя жителів сільської ради. — Для цього, зокрема, ремонтуємо дороги місцевого значення, — розповідає Лариса Миколаївна. — Щоправда останні два роки проводили лише грейдерування, тому що усі кошти спрямовували на ремонт адмінбудинку. Установили автобусні зупинки, які облаштували урнами для сміття. Частково зробили ремонт у сільському Будинку культури. Допомагаємо коштами на оснащення школи та дитячого садка. До новорічних свят усім дітям закуповуємо солодкі подарунки. Проводимо свята, наприклад, День Незалежності та Івана Купала у нас — великі заходи, на які збирається усе село.
Відзначаємо День вшанування учасників бойових дій на території інших держав: завжди вшановуємо трьох наших воїнів-інтернаціоналістів, які і зараз проживають у селі, і пам’ять Олександра Гончара, який не повернувся живим. З 19 односельців-чорнобильців на сьогодні в живих залишилося чотири, пам’ятаємо завжди їхній славний подвиг. У наші дні в зону АТО/ООС відправилися 23 односельці, за життя і здоров’я яких молилися і молимося щодня. Усім людям названих категорій ми виплачуємо щорічну одноразову допомогу.
З людьми похилого віку працює три соціальних працівники — Наталія Станкевич, Сергій Ковалішин, Вікторія Удовиченко, із сім’ями у складних життєвих обставинах працює Микола Калиба. Хотілося, щоб у селі був свій лікар, але на сьогодні, на жаль, молодь не хоче йти працювати у сільську місцевість.
Постійно відчуваємо велику підтримку 12 депутатів сільської ради та 9 членів виконкому, які сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків: у нас якщо один депутат не прийшов на сесію — це вже біда (сміється).
Хочемо подякувати народному депутатові України Олесю Станіславовичу Довгому, який часто приїжджає до нас, спілкується з людьми. Жителі громади задоволені його роботою: завдяки йому село отримало стоматологічне крісло, мультимедійну дошку, дитячий ігровий майданчик, на черзі встановлення спортивного майданчика, також нардеп передав кошти на ремонт церкви.
У планах на цей рік — продовжити роботи в адмінбудинку (роботи тривають: ще треба доробити фасад і упорядкувати територію довкола будівлі) та у Будинку культури, провести відновлювальні роботи на братській могилі та відремонтувати декілька доріг по селу.
Того дня ми поспілкувалися з Тетяною Ковалішиною — секретарем сільської ради, яка працює у сільській раді вже шосте скликання і досконало володіє інформацією в усіх сферах життєдіяльності села. А також говорили з головною бухгалтеркою сільської ради Любов’ю Трикулою, яка працює на цій посаді 15 років, і хоч до її обов’язків входить здійснювати усі бюджетні обрахунки, але й до організації усіх масових заходів вона також долучається, як і інші працівники сільської ради.
27 років працює у селі медична сестра сільської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини Світлана Гавриляка, яка надає односельцям невідкладну медичну допомогу. У селі нема свого лікаря, але щомісяця до Вершинокам’янки приїздять проводити прийом терапевт та педіатр — Раїса Андрійчук і Катерина Тютюнник. Сільська рада придбала для амбулаторії тест-смужки для вимірювання рівня цукру в крові, тож люди можуть пройти обстеження на місці, а не їхати зранку до райцентру заради одного аналізу. За словами Світлани Гавриляки, багато жителів уклали угоди із сімейними лікарями, утім є такі, що вагаються у своєму виборі.
Відділення зв’язку працює двічі на тиждень — у четвер і суботу. Жителів обслуговують два працівники. Начальниця відділення Ірина Саламанич працювала тут, звільнялася, але знов повернулася на Укрпошту. — Виконую роботу і начальника, і листоноші, — розповідає Ірина. — Допомагати з обробкою кореспонденції приходить і моя мама — Катерина Гафич. Розносимо пресу (до речі, за показниками передплати маємо одні з найкращих показників у районі), пенсії, субсидії, знімаємо показники лічильників, приймаємо оплату за комунальні послуги, продаємо товари першої необхідності, за якими людям похилого віку важко ходити до магазину. З листоношою Миколою Мішуровським, який теж працював свого часу на пошті, перейшов на іншу роботу, а тепер ось рівно рік, як знову працює тут, проходимо за день 28 км, заходячи чи не в кожну оселю.
— Чули про нові стандарти, які серед іншого встановлюватимуть норму часу на кожне відвідування, — говорить Микола Мішуровський. — А як таке можна лімітувати, коли кожна людина хоче поговорити, розпитати, особливо, коли живе сама? Роботи дуже багато, часто вона триває до двадцятої години. Але працюємо. Кожна робота потребує віддачі.
Нехай робота усіх людей праці Вершинокам’янки буде вдячною, а усі жителі села щасливі від уваги та піклування про них.
Тетяна Юганова
Станом на 1 січня 2019 року на території сільської ради, яка складається з однойменного населеного пункту, зареєстровано 930 жителів. Село газифіковане, вулиці освітлюються. Бюджет сільської ради в основному наповнюють кошти від оренди землі: на території сільської ради діють 17 фермерських господарств, 3 приватних господарства і 107 одноосібників, які займаються вирощуванням технічних та зернових культур. Тваринництвом займаються ФГ «Дяків» і ПСП «Вершинокам’янське» (Володимир Дімітрієв), де вирощують свиней. Чотири ставки, які є на території сільської ради, знаходяться в оренді. Їх орендують Володимир Кравченко, Олександр Литвин, Петро Брезинський, Віктор Іваник, Леонід Кляцький, які сумлінно доглядають і зариблюють водойми. Також ці господарі беруть активну участь у житті села, зокрема допомагають в організації сільських свят. Ця зима була дуже сніжною, але проблем з розчищенням доріг не було взагалі: на дорогах працювала техніка підприємств «Дяків» і «Вершинокам’янське».
Основний напрямок програми розвитку села Лариси Дяків — покращення життя жителів сільської ради. — Для цього, зокрема, ремонтуємо дороги місцевого значення, — розповідає Лариса Миколаївна. — Щоправда останні два роки проводили лише грейдерування, тому що усі кошти спрямовували на ремонт адмінбудинку. Установили автобусні зупинки, які облаштували урнами для сміття. Частково зробили ремонт у сільському Будинку культури. Допомагаємо коштами на оснащення школи та дитячого садка. До новорічних свят усім дітям закуповуємо солодкі подарунки. Проводимо свята, наприклад, День Незалежності та Івана Купала у нас — великі заходи, на які збирається усе село.
Відзначаємо День вшанування учасників бойових дій на території інших держав: завжди вшановуємо трьох наших воїнів-інтернаціоналістів, які і зараз проживають у селі, і пам’ять Олександра Гончара, який не повернувся живим. З 19 односельців-чорнобильців на сьогодні в живих залишилося чотири, пам’ятаємо завжди їхній славний подвиг. У наші дні в зону АТО/ООС відправилися 23 односельці, за життя і здоров’я яких молилися і молимося щодня. Усім людям названих категорій ми виплачуємо щорічну одноразову допомогу.
З людьми похилого віку працює три соціальних працівники — Наталія Станкевич, Сергій Ковалішин, Вікторія Удовиченко, із сім’ями у складних життєвих обставинах працює Микола Калиба. Хотілося, щоб у селі був свій лікар, але на сьогодні, на жаль, молодь не хоче йти працювати у сільську місцевість.
Постійно відчуваємо велику підтримку 12 депутатів сільської ради та 9 членів виконкому, які сумлінно ставляться до виконання своїх обов’язків: у нас якщо один депутат не прийшов на сесію — це вже біда (сміється).
Хочемо подякувати народному депутатові України Олесю Станіславовичу Довгому, який часто приїжджає до нас, спілкується з людьми. Жителі громади задоволені його роботою: завдяки йому село отримало стоматологічне крісло, мультимедійну дошку, дитячий ігровий майданчик, на черзі встановлення спортивного майданчика, також нардеп передав кошти на ремонт церкви.
У планах на цей рік — продовжити роботи в адмінбудинку (роботи тривають: ще треба доробити фасад і упорядкувати територію довкола будівлі) та у Будинку культури, провести відновлювальні роботи на братській могилі та відремонтувати декілька доріг по селу.
Того дня ми поспілкувалися з Тетяною Ковалішиною — секретарем сільської ради, яка працює у сільській раді вже шосте скликання і досконало володіє інформацією в усіх сферах життєдіяльності села. А також говорили з головною бухгалтеркою сільської ради Любов’ю Трикулою, яка працює на цій посаді 15 років, і хоч до її обов’язків входить здійснювати усі бюджетні обрахунки, але й до організації усіх масових заходів вона також долучається, як і інші працівники сільської ради.
27 років працює у селі медична сестра сільської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини Світлана Гавриляка, яка надає односельцям невідкладну медичну допомогу. У селі нема свого лікаря, але щомісяця до Вершинокам’янки приїздять проводити прийом терапевт та педіатр — Раїса Андрійчук і Катерина Тютюнник. Сільська рада придбала для амбулаторії тест-смужки для вимірювання рівня цукру в крові, тож люди можуть пройти обстеження на місці, а не їхати зранку до райцентру заради одного аналізу. За словами Світлани Гавриляки, багато жителів уклали угоди із сімейними лікарями, утім є такі, що вагаються у своєму виборі.
Відділення зв’язку працює двічі на тиждень — у четвер і суботу. Жителів обслуговують два працівники. Начальниця відділення Ірина Саламанич працювала тут, звільнялася, але знов повернулася на Укрпошту. — Виконую роботу і начальника, і листоноші, — розповідає Ірина. — Допомагати з обробкою кореспонденції приходить і моя мама — Катерина Гафич. Розносимо пресу (до речі, за показниками передплати маємо одні з найкращих показників у районі), пенсії, субсидії, знімаємо показники лічильників, приймаємо оплату за комунальні послуги, продаємо товари першої необхідності, за якими людям похилого віку важко ходити до магазину. З листоношою Миколою Мішуровським, який теж працював свого часу на пошті, перейшов на іншу роботу, а тепер ось рівно рік, як знову працює тут, проходимо за день 28 км, заходячи чи не в кожну оселю.
— Чули про нові стандарти, які серед іншого встановлюватимуть норму часу на кожне відвідування, — говорить Микола Мішуровський. — А як таке можна лімітувати, коли кожна людина хоче поговорити, розпитати, особливо, коли живе сама? Роботи дуже багато, часто вона триває до двадцятої години. Але працюємо. Кожна робота потребує віддачі.
Нехай робота усіх людей праці Вершинокам’янки буде вдячною, а усі жителі села щасливі від уваги та піклування про них.
Тетяна Юганова
