Андрій Кочерга: «Минуле не стане майбутнім»
- 17 листопада 2016, 10:20
Сьогодні в країні активно триває процес децентралізації. Є прихильники, є противники цих реформ, а є свідомі люди, які розуміють, що децентралізація —єдиний шлях для успішного розвитку територій. Один з таких активних прихильників об’єднання громад — голова Новгородківської райдержадміністрації Андрій Кочерга.
Цей ініціативний, енергійний, молодий чоловік уперше був призначений керівником району не так давно — навесні 2014 року, але за ці два з половиною роки Новгородківщина, за основними рейтинговими показниками, піднялася з числа останніх районів Кіровоградської області на 6-7 місце. До району залучені чималі інвестиції, реалізуються великі проекти і за рахунок державних коштів, і за підтримки міжнародних програм.
Але у такому прориві Андрій Кочерга вбачає не особисту заслугу, а результат спільних зусиль великої кількості однодумців: колег, товаровиробників, пересічних мешканців району.
Ми зустрілися з Андрієм Леонідовичем по закінченні робочого дня у п’ятницю, 11 листопада. Та незважаючи на напружений графік і насичений тиждень, наш співрозмовник був сповнений сил та оптимізму, і залюбки погодився відповісти на наші запитання.
— За той час, що Ви працюєте на посаді голови райдержадміністрації, Ви, напевне, вивчили проблеми району, і знаєте, що треба зробити першочергово, аби їх вирішити.
— Так, звісно, я знаю проблематику району, і вважаю, перше, що треба зробити — це вирішити питання об’єднання громад. Об’єднана територіальна громада — це єдиний вихід у нинішній кризовій ситуації у тому правовому полі, який нам обіцяють. Це моя виважена точка зору навіть не як керівника, а як громадянина України.
— Тобто, Ви «за» реформування?
— Так, я стою на тих засадах, що ті реформи, які нині тривають, нам потрібні. Саме в них я вбачаю перспективи розвитку наших територій, адже ані Міжнародний валютний фонд, ані інші міжнародні організації нічого за нас не вирішать, і за нас нашу справу не зроблять.
Наведу реальні приклади. На кожній зустрічі мене запитують: чому вартість молока 4 гривні, а мінералки 8? Я не знаю, чому це так нині, але я знаю, як можна підняти вартість молока: об’єднана територіальна громада, завдяки спільному бюджету, в змозі створити комунальне підприємство з переробки молока — молочний міні-завод.
Йдемо далі: зарослі узбіччя доріг. Жодна сільська громада сьогодні неспроможна придбати техніку, яка б переробляла гілки дерев, що заважають руху. А от об’єднавшись ми можемо винайняти необхідну техніку і людей, які будуть зрізати і переробляти гілки дерев на щепу, з якої виготовляються паливні брикети та пелети.
Це сучасний підхід до енергозбереження, і це актуально. До того ж, реалізуючи ці проекти, ми створюємо нові робочі місця, вирішуємо проблеми, що накопичилися відносно стану узбіч доріг, і, що не менш важливо, вирішуємо проблему з енергоносіями. Ми ж кричимо, що газ дорогий, і в той же час чекаємо, хто б нам спиляв ці гілки, а потім ще й вивіз, а самі продовжуємо дивитися, як гниє наш енергетичний ресурс. Але навіщо нам купувати дорогий газ та вугілля, якщо у нас пропадає такий енергоресурс? Згодом можна ці самі пелети продавати мешканцям району за собівартістю, а юридичним організаціям та комерційним структурам за конкурентоспроможними цінами.
Отже, все просто: продали сміття, заробили гроші, створили робочі місця, закрили соціальну програму. Можливо це? Так, можливо. Як, втім, і гуртом винайняти снігоприбиральну техніку і вирішити питання з очищенням доріг від снігу.
Ще одна проблема — транспортне сполучення між населеними пунктами району. Приміром, Тарасівка знаходиться осторонь і туди не хочуть заїжджати перевізники. Але хто заважає при об’єднанні громад придбати два мікроавтобуси місткістю 16-20 місць, створити комунальне підприємство, і взяти туди двох працівників, які будуть здійснювати перевезення пасажирів у межах району?
— Вважаєте, коштів вистачить для реалізації цих проектів?
— Так, я думаю, що коштів буде достатньо, але якщо їх не бездумно витрачати, а по-господарчому: пускати в товарообіг, аби кошти приносили кошти, і витрачати з розумом.
Приміром, вже зараз є змога реалізувати важливі проекти з енергозбереження лише за 10% вартості на умовах співфінансування в межах міжнародних проектів. І ми використовуємо таку можливість. Лише в цьому році в межах прооонівського проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду — 3», ми зробили 4 об’єкта: реалізували проекти з енергозбереження в Новгородківській та Білоозерській школах, в НВК №1 та Верблюжському НВК. І ми не зупиняємося. Ми готуємо проектно-кошторисні документації на інші соціальні об’єкти і заклади. У райдержадміністрації є спеціалісти, які конкретно займаються цим питанням.
Налагоджений зв’язок безпосередньо з представником прооонівської організації.
— А з народним депутатом, який опікується Новгородківським районом, вдалося налагодити співпрацю?
— Так, вдалося. І станом на сьогодні народним депутатом Олесем Довгим проведена велика робота у Новгородківському районі. Саме завдяки його особистому сприянню здійснюється капітальний ремонт покрівель у Тарасівському та Верблюжському НВК, на що з державного бюджету було виділено 940 тисяч і 1 мільйон 100 тисяч гривень відповідно. Якщо б народний депутат не посприяв — ми б фізично не отримали ці кошти і проблема ремонту покрівель навчальних закладів так і не була б вирішена. Крім того, завдяки йому забезпечено автомобілем ВАЗ 2107 первинну медичну ланку Новгородківської лікарні.
Взагалі, хочу сказати, що сьогодні ми робимо все, що можемо, в межах наших повноважень, і маємо результати. Але я впевнений, що коли громади матимуть реальні важелі впливу, ситуація буде зовсім іншою.
— Якими Ви вбачаєте межі об’єднаної громади?
— Я вважаю, що район повинен залишатися таким, який він є зараз, у тих межах, до яких ми звикли. І це не лише моя суб’єктивна точка зору. Ще рік тому була прийнята програма: «Один район — одна громада», завдяки якій у нас є реальний шанс залишити район у такому вигляді, як він є. Якщо наш район будуть ділити примусово — він буде розділений на дві громади.
Усе, що мають зараз зробити сільські ради — це прийняти запрошення Новгородки, яка прийняла рішення про об’єднання, і рік тому розіслала листи сільським головам. Фактично ми втратили цілий рік, за який могли б багато зробити для громади. Новгородківський район має розкішне географічне розташування і величезний сільськогосподарський потенціал як для розвитку тваринництва, так і для вирощування сільгоспкультур. Маємо потенціал і для розвитку «зеленого туризму». А головне — тут мешкають розумні, працьовиті люди.
Але що ми зараз робимо? Латаємо дірки. А що повинні робити? Прогресувати! А для цього необхідно діяти. Тому давайте завершувати розмови і починати працювати.
Біографічна довідка:
Андрій Леонідович Кочерга народився 5 вересня 1982 року в м. Олександрія Кіровоградської області. Має вищу освіту: у 2002 році закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства, у 2008 році — Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство», у 2013 році — Запорізький «Класичний приватний університет» за спеціальністю «Державна служба».
У послужному списку очільника Новгородківського району — підприємницька діяльність, робота на посаді начальника відділу погашення податкової заборгованості Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, керівника сектору боротьби з безхазяйним майном у Кропивницькому.
На посаду голови Новгородківської райдержадміністрації Андрій Кочерга був призначений двічі: 17 квітня 2014 року за розпорядженням виконуючого обов’язки Президента України Олександра Турчинова, а 4 лютого 2015 року — указом Президента України Петра Порошенка. Безпартійний. Одружений, виховує двох синів 7 і 14 років.
Але у такому прориві Андрій Кочерга вбачає не особисту заслугу, а результат спільних зусиль великої кількості однодумців: колег, товаровиробників, пересічних мешканців району.
Ми зустрілися з Андрієм Леонідовичем по закінченні робочого дня у п’ятницю, 11 листопада. Та незважаючи на напружений графік і насичений тиждень, наш співрозмовник був сповнений сил та оптимізму, і залюбки погодився відповісти на наші запитання.
— За той час, що Ви працюєте на посаді голови райдержадміністрації, Ви, напевне, вивчили проблеми району, і знаєте, що треба зробити першочергово, аби їх вирішити.
— Так, звісно, я знаю проблематику району, і вважаю, перше, що треба зробити — це вирішити питання об’єднання громад. Об’єднана територіальна громада — це єдиний вихід у нинішній кризовій ситуації у тому правовому полі, який нам обіцяють. Це моя виважена точка зору навіть не як керівника, а як громадянина України.
— Тобто, Ви «за» реформування?
— Так, я стою на тих засадах, що ті реформи, які нині тривають, нам потрібні. Саме в них я вбачаю перспективи розвитку наших територій, адже ані Міжнародний валютний фонд, ані інші міжнародні організації нічого за нас не вирішать, і за нас нашу справу не зроблять.
Наведу реальні приклади. На кожній зустрічі мене запитують: чому вартість молока 4 гривні, а мінералки 8? Я не знаю, чому це так нині, але я знаю, як можна підняти вартість молока: об’єднана територіальна громада, завдяки спільному бюджету, в змозі створити комунальне підприємство з переробки молока — молочний міні-завод.
Йдемо далі: зарослі узбіччя доріг. Жодна сільська громада сьогодні неспроможна придбати техніку, яка б переробляла гілки дерев, що заважають руху. А от об’єднавшись ми можемо винайняти необхідну техніку і людей, які будуть зрізати і переробляти гілки дерев на щепу, з якої виготовляються паливні брикети та пелети.
Це сучасний підхід до енергозбереження, і це актуально. До того ж, реалізуючи ці проекти, ми створюємо нові робочі місця, вирішуємо проблеми, що накопичилися відносно стану узбіч доріг, і, що не менш важливо, вирішуємо проблему з енергоносіями. Ми ж кричимо, що газ дорогий, і в той же час чекаємо, хто б нам спиляв ці гілки, а потім ще й вивіз, а самі продовжуємо дивитися, як гниє наш енергетичний ресурс. Але навіщо нам купувати дорогий газ та вугілля, якщо у нас пропадає такий енергоресурс? Згодом можна ці самі пелети продавати мешканцям району за собівартістю, а юридичним організаціям та комерційним структурам за конкурентоспроможними цінами.
Отже, все просто: продали сміття, заробили гроші, створили робочі місця, закрили соціальну програму. Можливо це? Так, можливо. Як, втім, і гуртом винайняти снігоприбиральну техніку і вирішити питання з очищенням доріг від снігу.
Ще одна проблема — транспортне сполучення між населеними пунктами району. Приміром, Тарасівка знаходиться осторонь і туди не хочуть заїжджати перевізники. Але хто заважає при об’єднанні громад придбати два мікроавтобуси місткістю 16-20 місць, створити комунальне підприємство, і взяти туди двох працівників, які будуть здійснювати перевезення пасажирів у межах району?
— Вважаєте, коштів вистачить для реалізації цих проектів?
— Так, я думаю, що коштів буде достатньо, але якщо їх не бездумно витрачати, а по-господарчому: пускати в товарообіг, аби кошти приносили кошти, і витрачати з розумом.
Приміром, вже зараз є змога реалізувати важливі проекти з енергозбереження лише за 10% вартості на умовах співфінансування в межах міжнародних проектів. І ми використовуємо таку можливість. Лише в цьому році в межах прооонівського проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду — 3», ми зробили 4 об’єкта: реалізували проекти з енергозбереження в Новгородківській та Білоозерській школах, в НВК №1 та Верблюжському НВК. І ми не зупиняємося. Ми готуємо проектно-кошторисні документації на інші соціальні об’єкти і заклади. У райдержадміністрації є спеціалісти, які конкретно займаються цим питанням.
Налагоджений зв’язок безпосередньо з представником прооонівської організації.
— А з народним депутатом, який опікується Новгородківським районом, вдалося налагодити співпрацю?
— Так, вдалося. І станом на сьогодні народним депутатом Олесем Довгим проведена велика робота у Новгородківському районі. Саме завдяки його особистому сприянню здійснюється капітальний ремонт покрівель у Тарасівському та Верблюжському НВК, на що з державного бюджету було виділено 940 тисяч і 1 мільйон 100 тисяч гривень відповідно. Якщо б народний депутат не посприяв — ми б фізично не отримали ці кошти і проблема ремонту покрівель навчальних закладів так і не була б вирішена. Крім того, завдяки йому забезпечено автомобілем ВАЗ 2107 первинну медичну ланку Новгородківської лікарні.
Взагалі, хочу сказати, що сьогодні ми робимо все, що можемо, в межах наших повноважень, і маємо результати. Але я впевнений, що коли громади матимуть реальні важелі впливу, ситуація буде зовсім іншою.
— Якими Ви вбачаєте межі об’єднаної громади?
— Я вважаю, що район повинен залишатися таким, який він є зараз, у тих межах, до яких ми звикли. І це не лише моя суб’єктивна точка зору. Ще рік тому була прийнята програма: «Один район — одна громада», завдяки якій у нас є реальний шанс залишити район у такому вигляді, як він є. Якщо наш район будуть ділити примусово — він буде розділений на дві громади.
Усе, що мають зараз зробити сільські ради — це прийняти запрошення Новгородки, яка прийняла рішення про об’єднання, і рік тому розіслала листи сільським головам. Фактично ми втратили цілий рік, за який могли б багато зробити для громади. Новгородківський район має розкішне географічне розташування і величезний сільськогосподарський потенціал як для розвитку тваринництва, так і для вирощування сільгоспкультур. Маємо потенціал і для розвитку «зеленого туризму». А головне — тут мешкають розумні, працьовиті люди.
Але що ми зараз робимо? Латаємо дірки. А що повинні робити? Прогресувати! А для цього необхідно діяти. Тому давайте завершувати розмови і починати працювати.
Біографічна довідка:
Андрій Леонідович Кочерга народився 5 вересня 1982 року в м. Олександрія Кіровоградської області. Має вищу освіту: у 2002 році закінчив Кіровоградський технікум механізації сільського господарства, у 2008 році — Харківський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство», у 2013 році — Запорізький «Класичний приватний університет» за спеціальністю «Державна служба».
У послужному списку очільника Новгородківського району — підприємницька діяльність, робота на посаді начальника відділу погашення податкової заборгованості Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції, керівника сектору боротьби з безхазяйним майном у Кропивницькому.
На посаду голови Новгородківської райдержадміністрації Андрій Кочерга був призначений двічі: 17 квітня 2014 року за розпорядженням виконуючого обов’язки Президента України Олександра Турчинова, а 4 лютого 2015 року — указом Президента України Петра Порошенка. Безпартійний. Одружений, виховує двох синів 7 і 14 років.
