– Сергію Сергійовичу, Світловодщина – аграрний край, і надходження до бюджетів усіх рівнів у великій мірі залежать від того, як спрацює аграрний сектор. 2015 рік для сільгоспвиробників був успішним?

– Я можу говорити про те, що аграрії району, враховуючи минулорічні погодні умови, спрацювали непогано. З року в рік, у аграрному секторі спостерігається збільшення показників і в рослинництві, і в тваринництві. Хочу відмітити підприємства ТОВ "Мас-Агро", ФГ "Дживан-Дарвін", ФГ "ВК і К", СФГ "Гвіса", ПП "Поліна", СУББ ТОВ "НАК", АВПП "Украгротехнологія", СС "Лан" ФГ "Федірське" та інші, які успішно розвиваються на теренах нашого району.

В кінці минулого року керівнику ТОВ "Мас-Агро", депутату районної ради Івану Середі присвоєно високе звання "Заслужений працівник сільського господарства" – до своєї славної історії Світловодщина вписала ще одну сторінку.

Щоб збільшити надходження до бюджетів, районна державна адміністрація і в минулому, і в цьому році працює над тим, аби сільгоспвиробники переуклали договорів оренди в частині орендної плати, адже наразі у переважній більшості сільських рад оплата за оренду землі становить 3%. Наша позиція: орендна плата за використання земель державної власності повинна складати не менше 6% від її грошової оцінки, оренда за паї – не менше 5%. Це дасть можливість суттєво збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів, і в першу чергу – до сільських бюджетів, навантаження на які зростає все більше і більше. Районна державна адміністрація також проводить роботу із сільгоспвиробниками щодо укладання соціальних угод з метою покращення умов розвитку сільських громад.

Крім того, у 2016 році Світловодська РДА спільно із СБУ та місцевим відділом поліції проведе інвентаризацію земель району на предмет їх використання.

Якщо говорити про інвестиційні проекти в аграрному секторі, то в районі успішно завершуються уже розпочаті, а райдержадміністрація, сільські ради працюють над тим, аби залучити в район нових інвесторів. Пріоритетними інвестиційними проектами будуть ті, які мають на меті відкриття підприємств переробки сільськогосппродукції.

– Для сільських жителів є важливим те, які послуги вони можуть отримати безпосередньо за місцем проживання. Одна з найважливіших послуг – це медичне обслуговування. Матеріально-технічне забезпечення сільських лікувально-профілактичних закладів дозволяє це зробити?

– У січні 2014 року в районі було створений комунальний заклад "Центр первинної медико-санітарної допомоги Світловодської районної ради Кіровоградської області", до структури якого увійшли 6 амбулаторій загальної практики сімейної медицини, 1 ФАП (с. Григо­рів­ка) та 13 ФП. Щоб покращити медичне обслуговування жителів району, у 2015 році для Великоандрусівської, Подорожненської амбулаторій, Калантаївського, Великоскельовського, Серебрянського та Золотарівського ФПів придбані опромінювачі бактерицидні, у Подорожньому з'явився електрокардіо­граф, в Озерській АЗПСМ відремонтовано опалювальну систему. Для Глинської АЗПСМ придбано ростомір, офісні меблі, проведено ремонт огорожі; у Павлівську АЗПСМ придбали водяний насос; у Григорівському ФАПі з'явився стіл медичний, крісло гінекологіч­не, ростомір, апарат Дарсонваль, газонокосарка, встановлено огорожу. Для Нагірнянського ФП ми придбали стіл медичний, штатив медичний, провели заміну вікон, здійснили поточний ремонт; у Свердлівському ФПі відтепер є холодильник; у Яремівському ФП проведено поточний ремонт, встановлено огорожу. У грудні 2015 року завершено капітальний ремонт Іванівського фельдшерського пункту за рахунок коштів субвенції Іванівської сільської раді на суму 470 тис. грн. Тут жителі району зможуть отримувати не лише медичну допомогу, а й оздоровитися.

Всього у минулому році для покращення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів району витрачено 695,1 тис. грн. Все це було зроблено за кошти сільських рад та місцевих сільгоспвиробників, за що їм велика вдячність. І це лише початок. У планах на 2016 рік є ремонти Подорожненської та Микільської медамбулаторій, інших лікувально-профілактичних закладів.

– На Вашу думку, в чому полягає перспектива подальшого розвитку нашої території?

– Особисто я вважаю, що головними напрямками економічного зростання нашого краю є розвиток сільського господарства, переробної промисловості та туризму. Зазначу, що Світловодський район володіє великим туристичним потенціалом: має зручне географічне розташування, сприятливі природно-ландшафтні умови, відповідну інфраструктуру. Проте, рівень координації діяльності суб'єктів туристичного бізнесу ра­йо­ну є вкрай недостатнім. Аби виправити ситуацію, з грудня 2015 року в районі працює комунальне підприємства "Туристично-інформаційний центр Світловодщини" Світловодської районної ради Кіровоградської області".

В районі започатковано проведення туристично-інформаційного форуму "Світловодщина – край нашої мрії", створено Громадську раду при районній державній адміністрації з питань розвитку туризму, ведеться підготовка про­фільного сайту, розроблено туристичну мапу краю, інформаційні дошки та туристичні дороговкази, тематичні буклети, флаєри тощо. Є й перші успіхи. Так, на Центральноукраїнському музейно-туристичному фестивалі наш район здобув Гран-прі в презентації туристичних маршрутів. Сьогодні вже можна говорити про започаткування таких традиційних масових заходів, як туристичний фестиваль "Світле місто", фольклорно-етнографічний фестиваль "Свято різдвяної зорі", історично-туристичний фестиваль "Легенда древнього Крилова" та інші.

Нині усі туристичні об'єкти Світловодщини вже об'єднані в комбіновані туристичні маршрути: "Велич Подніпров'я", "Світловодщина – архітектурна перлина" та "Шляхами козацької слави". Наприкінці травня-початку червня, за підтримки народного депутата України Олеся Довгого, у районі планується провес­ти Всеукраїнські змагання серед юнаків і дівчат "Вітрила надій" та Чемпіонат України серед крейсерсько-перегонових яхт, де, за нашими розрахунками, має взяти участь близько 150 вітрильників. Погодьтесь, це має привернути увагу потенційних туристів до нашого регіону та позитивно вплине на розвиток туристичної галузі.

– В країні сьогодні фактично іде війна, і в районі є загиблі, є жителі, які мають статус учасника бойових дій під час проведення антитерористичної операції, є поранені. Який соціальний захист та со­ціальні гарантії мають сім'ї загиблих та учасники АТО, окрім тих, що задекларовані на державному рівні?

– Усіма питаннями соціального захисту наших бійців та їхніх сімей займається управління соціального захисту населення РДА та районний територіальний центр соціального обслуговування. У районі також створено Центр надання допомоги учасникам АТО, який очолює радник голови Світловодської РДА, волонтер, депутат обласної ради, мати загиблого героя Андрія Ільїна, директор територіального центру со­ціального обслуговування (надання соціальних послуг) району Дарія Ільїна. Метою його створення було надання допомоги учасникам АТО, які безпосередньо перебувають на передовій, учасникам АТО, які зазнали поранень під час бойових дій у зоні АТО, їхнім сім'ям та сім'ям загиблих. Центр координує роботу всіх служб і громадських організацій, які займаються питаннями учасників АТО, веде реєстрацію всіх мобілізованих та демобілізованих військовослужбовців, їх сімей; на кожного учасника бойових дій сформовані особові справи. Ми постійно надаємо адресну натуральну, грошову та гуманітарну допомогу.

У цьому році Центр допоміг сім'ям учасників АТО Л.Муравського, С. Стояновського, Г.Ходака, М.Хижняка, А.Безуса заготовити дрова на зиму, тверде паливо отримали сім'ї мобілізованих учасників АТО Г, Кулика, А. Безуса, В. Єслікова; гуманітарну допомогу надали демобілізованим учасникам АТО В. Єслікову та Є. Скоренцову. Наразі в районі 57 учасників АТО отримали статус учасника бойових дій. Усі наші захисники пройшли медичний огляд. Хочу зазначити, що нашим воїнам, і мобілізованим, і демобілізованим, велику допомогу надають сільські ради, жителі району. З початку антитерористичної операції сільські ради надали допомогу 47 сім'ям демобілізованих та учасників АТО, тридцять вісім сімей отримали дрова. За допомогою жителів Світловодщини, підприємців та спонсорів наші солдати, які нині знаходяться в зоні АТО, постійно отримують продукти харчування, предмети особистої гігієни, маск-сітки, маск-халати, натільну білизну, шкарпетки, медикаменти, тютюнові вироби та інше.

У минулому році на одній із сесій районної ради була прийнята ра­йонна комплексна програма со­ціальної підтримки сімей загиблих учасників антитерористичної операції, військовослужбовців і поранених учасників АТО та вшанування пам'яті загиблих на 2014-2020, якою передбачено одноразову виплату матеріальної допомоги сім'ям загиблих та поранених учасників АТО в розмірі 4 тис. грн. та пораненим учасникам АТО – 2 тис. грн. У нашому районі є троє бійців, які загинули на Сході України. У районному бюджеті ми передбачили кошти в сумі 30 тис. грн. на встановлення надгробків загиблим героям. Наразі вони вже виплачені. Діти загиблого у зоні АТО Віталія Іскандарова, за сприяння одного із міжнародних фондів, минулого літа мали змогу оздоровитися у Франції та Німеччині. За рахунок коштів державного бюджету проведено ремонт будинку сім'ї загиблого учасника АТО Сергія Бузейнікова на загальну суму 31 тис. грн. Всі діти учасників АТО у школах та дитячих садках харчуються безкоштовно.

Рішенням четвертої сесії сьомого скликання районної ради від 14 січня 2016 року прийнято доповнення до вищезгаданої Програми, які дають нам можливість у 2016 році за рахунок коштів районного бюджету виплатити одноразову матеріальну допомогу учасникам бойових дій по 1500 грн. До УСЗН вже звернулося вісім осіб з числа учасників бойових дій, які брали участь в АТО, із заявами про надання зазначеної допомоги.

– Ми живемо у час змін. Нині багато розмов точиться навколо освітньої реформи. Остання новизна, яку ми обговорюємо, це створення освітніх округів і об'єднань. За вашими прогнозами, які зміни чекають нашу освітню галузь?

– Перш за все, хочу сказати, що і районна державна адміністрація, і сільські ради роблять все можливе, аби зберегти ту мережу освітніх закладів, яку ми маємо сьогодні. Для цього в районі активно відкриваються навчально-виховні комплекси, що нам дає можливість збільшити наповнюваність шкіл за рахунок вихованців дошкільного віку. Наприкінці минулого року ми відкрили черговий НВК у Подорожньому. Хочу подякувати за це сільській раді, місцевим сільгоспвиробникам. Аби 20 дош­кільнят мало змогу готуватися до школи у новому, затишному приміщенні, було витрачено 418 тис. грн., на придбання меблів та 150 тис.грн. – на обладнання.

Райдержадміністрація дітлахам подарувала телевізор.

Велику роль у підготовці малят до шкільної освіти відіграють дитячі садки. У цьому році Григорівська сільська рада планує у своєму дошкільному закладі відкрити другу групу. До збільшення кількості дошкільнят готуються з минулого року: за рахунок коштів сільгосп­виробників, які працюють на території Григорівської сільської ради, у дитсадку встановлено бетонну огорожу, придбано столи.
У Миронівському ДНЗ реконструювали систему опалення, встановили металопластикові вікна, утеплили будівлю.

У Глинському ДНЗ вже не один рік працює дві групи. Для покращення умов перебування діток сільська рада придбала для свого ДНЗ електричну плиту, замінила вхідні двері у 2-х групах.

Поновлюється матеріально-технічна база і наших шкіл. Так, за кошти спонсорів було встановлено сучасний інтерактивний кабінет у Григорівській школі, придбано проектор для Подорожненського НВК, для Микільської школи придбано новий модем для Інтернет-зв'язку.

Аби створити учням комфортні умови перебування у школи, в минулому році на харчування учнів 1-4 класів з районного бюджету та за рахунок субвенцій сільських рад було виділено 170 тис. грн. – по 17 грн. на одну дитину в день. Згідно зі змінами у законодавстві, у 2016 році держава виділила кошти на харчування лише для дітей пільгових категорій. Харчування учнів 1-4-х класів здійснюватиметься виключно за рахунок сільських рад, сільгоспвиробників та батьків. Нині сільські ради на ці цілі вже виділили 415 тис. грн. Але райдержадміністрація робить усе можливе, аби у школі мали змогу харчуватися всі без винятку учні, як цього вдалося досягти у Григорівській школі – за сприяння сільського голови та місцевих сільгосп­виробників харчування отримуватимуть усі школярі. Попіклувалися сільські ради і про підвезення школярів – виділили 144, 1 тис. грн. на пально-мастильні матеріали.

Цей рік для освітньої галузі буде визначальним, бо ж нині активно впроваджується освітня реформа. Наразі в стадії обговорення перебуває питання створення Світловодського районного освітнього округу та освітніх об'єд­нань. Це робиться для того, аби кожен учень мав можливість отримати повну та більш якіс­ну середню освіту. Як буде організований навчально-виховний процес – покаже час, та ми вже зараз готуємося до змін, працюємо над матеріально-технічним забезпеченням освітніх закладів. Минулого року у Подорожненському НВК та у Григорівській школі замінено вікна на енергозберігаючі, частково відремонтували дах у Великоскельовській школі. Все це здійснено за рахунок спонсорських коштів. В Іванівській школі ми вивели котельню із підвального приміщення; на сьогодні вже 12 закладів освіти переведено на альтернативні види палива.

– Ми наразі говоримо про успіхи та про плани на майбутнє. Та зрозуміло, що нічого не вдалося б зробити, аби казна району, сільських рад була пустою?

– Звичайно, ми можемо розраховувати на якісь зміни за умови, що на ці зміни будуть кошти. У минулому році бюджет району було виконано на 145%. Це дало можливість успішно завершити рік. Та щоб ремонтувати дороги, розвивати інфраструктуру, треба всім: і райдержадміністрації, і сільсь­ким радам працювати над збільшенням дохідної частини бюджетів. А це стане можливим, перш за все, при умові виведення із тіні робочих місць і заробітної плати, сплати реального податку на доходи громадян від оренди земельних паїв, сплати податків за реалізацію підакцизних товарів; це розвиток малого та середнього бізнесу в районі. Нам треба усвідомити, що ніхто не прийде і не зробить нам блага – ми це маємо зробити для себе, і для своїх дітей. Саме така форма господарювання задекларована і в змінах до Конституції України, і до основних реформ, які нині тривають – децентралізація та добровільне об'єднання громад.

– До речі, про об'єднання громад… Як, на Вашу думку, проходить процес об'єднання на Світловодщині?

– З цього приводу я маю сказати, що процес добровільного об'єднання громад не може тривати безкінечно. Є конкретні терміни, визначені законодавством, а це кінець 2017 року. До цього часу сільським радам слід визначитися, як відбуватиметься це об'єднання.

Об'єднання громад проходить з метою укрупнення територій і збільшення фінансових надходжень. Ми живемо в час, коли велику частку повноважень, разом із коштами, отримують органи місцевого самоврядування. Тож об'єднання повинно пройти таким чином, аби новостворена громада була, перш за все, спроможною, самодостатньою, не лише "проїдала" бюджет, а мала можливість розвивати свою інфра­структуру, будувати дороги тощо. Це мають зрозуміти жителі Світловодщини. Не зможе громада бути успішною, коли вона не буде активною, сама не дбатиме про свій добробут. Наразі подальший розвиток нашої території я бачу у тісній співпраці між районною владою та органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями. Я завжди кажу сільським головам: у нас немає районного та сільських бюджетів, у нас є спільний бюджет, і лише разом ми зможемо успішно працювати на покращити життя наших жителів.