Як новий Трудовий кодекс змінить життя українців: скорочені вихідні, збільшення відпустки і сієста
- 17 серпня 2017, 15:37
За нову редакцію законопроекту будуть голосувати вже восени. Парламентський комітет із соціальної політики погодив для другого читання нову редакцію Кодексу законів України про працю (КЗпП). Рада приготувала для українців низку сюрпризів: відпустку збільшать, «узаконять» роботу вдома, переглянуть вимоги до випробувального терміну. Також у робочому графіку українців може з’явитися перерва на сон у спекотний час доби — з 14 до 17 години. Серед інших бонусів — продовження неоплачуваної відпустки (за сімейними обставинами) з 14 днів до 90, збільшення оплати у нічний (зросте на 10% і становитиме 30%) та понаднормовий (буде нараховуватись у трикратному розмірі) час, а в разі відмови роботодавця від оплати праці — право не виконувати роботу. Однак є у проекті нового Трудового кодексу й не дуже приємні моменти. Наприклад, скорочення терміну сповіщення про звільнення з двох місяців до одного та нові причини для звільнення.
ВІДПУСТКУ ХОЧУТЬ ПРОДОВЖИТИ, А СВЯТА — СКОРОТИТИ
За кожний відпрацьований місяць українцю дають 2 дні відпустки. За рік набігає 24 календарних дні. У новій редакції Трудового кодексу пропонують додати ще 4 дні, таким чином, тривалість щорічної відпустки складе 28 днів. Мінімальна тривалість основної частини відпустки повинна бути не менше 14 днів. Як і раніше, при звільненні роботодавець повинен виплатити кошти за невикористану відпустку. За вибором працівника йому замість грошей можуть надати відпустку. Тоді офіційною датою звільнення вважається останній день відпустки. До слова, відпусткою тривалістю 28 днів користуються у багатьох європейських країнах. Наприклад, у Великобританії й Естонії. У Франції відпочивають 30 днів, а в Германії — усього 20, але роботодавці часто роблять до нього добавку.
Додаткові вихідні, передбачені КЗпП, не переглядають — усього їх 11 протягом року, на державні та офіційні свята. Щоправда, у Раді зареєстрований законопроект Інституту національної пам’яті, який передбачає скорочення вихідних з 11 до 9. Робочими днями можуть стати 8 березня, 9 травня. Окрім того, зараз якщо свято випадає на вихідний, то його переносять на понеділок. Інститут національної пам’яті пропонує відмінити перенесення вихідних, якщо вони випадають на суботу чи неділю (окрім вихідних на Пасху і Трійцю).
Звичайна тривалість робочого тижня, як і раніше, складає 40 годин. Працюючі українці мають право на 2 вихідних дні — суботу і неділю. Якщо працівнику від 16 до 18 років, то робочий тиждень повинен складати 36 годин.
Варто відзначити, у 2017, з урахуванням усіх вихідних, свят і відпусток, українці відпочиватимуть 140 днів — це 38% від усього року. Частина економістів вважає, що велика кількість неробочих днів шкодить економіці країни.
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА РОБОТУ І ЯК ЗМІНИТЬСЯ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН
«Вимагати від співробітника знання української мови можна лише у встановлених законом випадках», — йдеться у новій редакції КЗпП. Безпідставно не прийняти на роботу українські роботодавці не мають права. Укладаючи трудовий договір, громадянин повинен пред’явити паспорт, трудову книжку, військовий квиток чи приписне свідоцтво (для чоловіків). В окремих випадках також можуть вимагати надати документи про стан здоров’я і документ про освіту. Забороняється вимагати від робітника: відомості про партійну та національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування і документи, надання яких не передбачено законодавством.
Випробувальний термін повинен складати не більше трьох місяців, а для робітничих спеціальностей — один місяць. За цей час роботодавець може звільнити працівника, але про це слід попередити як мінімум за три дні. Без випробувального терміну повинні брати на роботу неповнолітніх, демобілізованих, переможців конкурсу на вакантну посаду, тих, для кого це перше після навчання робоче місце. Також випробувальний термін не треба проходити вагітним і матерям дітей у віці до трьох років.
ЗАРПЛАТА І РОБОТА ВДОМА
Як і раніше, розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижче встановленого мінімуму. «При укладанні трудового договору чи пізніше сторони можуть домовитися про виконання робітником роботи вдома (надомна праця), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії», — йдеться у проекті нової редакції кодексу. Працюючий вдома українець вправі вимагати у роботодавця компенсацію за зношування обладнання, витрати на електроенергію і таке інше.
СУПЕРЕЧКИ НАВКОЛО ПРАВ СЕКСУАЛЬНИХ МЕНШИН
У 2016-му Парламент прийняв «антидискримінаційні» поправки до КЗпП. Це було однією з умов безвізу з ЄС. У європейському законі права гомосексуалістів захищають на рівні з національними, релігійними та етнічними меншинами. Для українського закону така норма стала новацією. Після минулорічних змін у КЗпП роботодавець не може не прийняти на роботу або звільнити співробітника через його орієнтацію. Щоправда, як говорять юристи, така норма скоріш декларативна: роботодавці рідко відмовляють у працевлаштуванні з формулюванням: «нам не підійшла ваша сексуальна орієнтація», а довести в суді, що причина саме у цьому, дуже важко.
У новій редакції Трудового кодексу пропонують вилучити згадування про заборону дискримінації за гендерною ідентичністю і сексуальною орієнтацією. Багато політиків упевнені, що закон або приймуть без «скандальних правок», або відправлять на повторне читання, адже оцінювати людину на роботі слід виключно за його професійними якостями, а не за віком, статтю, орієнтацією.
За що можуть звільнити:
1.За ініціативою співробітника. Попереджати про своє звільнення, згідно з новою редакцією закону, співробітник повинен усього за три дні. При цьому роботодавець зобов’язаний прийняти заяву про звільнення, яку у тому числі можна направити поштою. Упродовж цих трьох днів з дня подання такої заяви співробітник може її відкликати і продовжити роботу. Роботодавець може відмовити у задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника уже запрошена інша особа, яка на законних підставах претендує на працевлаштування.
2.Звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Якщо в організації існує профспілка, за 3 місяці до звільнення роботодавець повинен провести консультації з профспілкою. При цьому, якщо профспілка рекомендувала конкретного працівника не звільняти або перенести і переглянути умови і терміни його звільнення, роботодавець зобов’язаний розглянути ці вимоги. Попередження про те, що співробітник потрапляє під скорочення, треба робити як мінімум за 2 місяці і письмово. Окрім того, якщо є вакантне місце у штаті, його повинні запропонувати співробітнику, посаду якого скорочують. Після попередження про скорочення працівник має право у робочий час займатися пошуком роботи, ходити на співбесіди і таке інше. При цьому на розмір його зарплати це вплинути не може.
3. Звільнення через призов до армії. Якщо громадянина призвали до лав Збройних Сил України, наступного дня після подачі заяви його повинні звільнити.
4. Звільнення за обман. Якщо з’ясується, що працівник отримав роботу, яку не міг виконувати, тобто якщо порушення правил прийому на роботу відбулося з вини працівника, його можуть звільнити.
Інші підстави для звільнення: за згодою сторін; по закінченню терміну трудового контракту; призов на військову службу; розірвання трудового договору за ініціативою працівника; набрання чинності вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі; виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи роботі, що він виконує; систематичне невиконання працівником обов’язків без поважних причин; прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; неявка на роботу протягом більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами; поява на роботі у нетверезому стані; здійснення за місцем роботи розкрадання майна; розголошення комерційної таємниці.
Як бачите, змін і нововведень планується чимало. А чи будуть вони усі прийняті — дізнаємося восени. «Вісник Кіровоградщини» розповість про це на своїх сторінках.
Тетяна Юганова
За інформацією сайтів
«Сьогодні» та «Слово і діло»
За кожний відпрацьований місяць українцю дають 2 дні відпустки. За рік набігає 24 календарних дні. У новій редакції Трудового кодексу пропонують додати ще 4 дні, таким чином, тривалість щорічної відпустки складе 28 днів. Мінімальна тривалість основної частини відпустки повинна бути не менше 14 днів. Як і раніше, при звільненні роботодавець повинен виплатити кошти за невикористану відпустку. За вибором працівника йому замість грошей можуть надати відпустку. Тоді офіційною датою звільнення вважається останній день відпустки. До слова, відпусткою тривалістю 28 днів користуються у багатьох європейських країнах. Наприклад, у Великобританії й Естонії. У Франції відпочивають 30 днів, а в Германії — усього 20, але роботодавці часто роблять до нього добавку.
Додаткові вихідні, передбачені КЗпП, не переглядають — усього їх 11 протягом року, на державні та офіційні свята. Щоправда, у Раді зареєстрований законопроект Інституту національної пам’яті, який передбачає скорочення вихідних з 11 до 9. Робочими днями можуть стати 8 березня, 9 травня. Окрім того, зараз якщо свято випадає на вихідний, то його переносять на понеділок. Інститут національної пам’яті пропонує відмінити перенесення вихідних, якщо вони випадають на суботу чи неділю (окрім вихідних на Пасху і Трійцю).
Звичайна тривалість робочого тижня, як і раніше, складає 40 годин. Працюючі українці мають право на 2 вихідних дні — суботу і неділю. Якщо працівнику від 16 до 18 років, то робочий тиждень повинен складати 36 годин.
Варто відзначити, у 2017, з урахуванням усіх вихідних, свят і відпусток, українці відпочиватимуть 140 днів — це 38% від усього року. Частина економістів вважає, що велика кількість неробочих днів шкодить економіці країни.
ПРАВИЛА ПРИЙОМУ НА РОБОТУ І ЯК ЗМІНИТЬСЯ ВИПРОБУВАЛЬНИЙ ТЕРМІН
«Вимагати від співробітника знання української мови можна лише у встановлених законом випадках», — йдеться у новій редакції КЗпП. Безпідставно не прийняти на роботу українські роботодавці не мають права. Укладаючи трудовий договір, громадянин повинен пред’явити паспорт, трудову книжку, військовий квиток чи приписне свідоцтво (для чоловіків). В окремих випадках також можуть вимагати надати документи про стан здоров’я і документ про освіту. Забороняється вимагати від робітника: відомості про партійну та національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування і документи, надання яких не передбачено законодавством.
Випробувальний термін повинен складати не більше трьох місяців, а для робітничих спеціальностей — один місяць. За цей час роботодавець може звільнити працівника, але про це слід попередити як мінімум за три дні. Без випробувального терміну повинні брати на роботу неповнолітніх, демобілізованих, переможців конкурсу на вакантну посаду, тих, для кого це перше після навчання робоче місце. Також випробувальний термін не треба проходити вагітним і матерям дітей у віці до трьох років.
ЗАРПЛАТА І РОБОТА ВДОМА
Як і раніше, розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижче встановленого мінімуму. «При укладанні трудового договору чи пізніше сторони можуть домовитися про виконання робітником роботи вдома (надомна праця), якщо він має для цього необхідні умови, що відповідають вимогам охорони праці, пожежної безпеки і санітарії», — йдеться у проекті нової редакції кодексу. Працюючий вдома українець вправі вимагати у роботодавця компенсацію за зношування обладнання, витрати на електроенергію і таке інше.
СУПЕРЕЧКИ НАВКОЛО ПРАВ СЕКСУАЛЬНИХ МЕНШИН
У 2016-му Парламент прийняв «антидискримінаційні» поправки до КЗпП. Це було однією з умов безвізу з ЄС. У європейському законі права гомосексуалістів захищають на рівні з національними, релігійними та етнічними меншинами. Для українського закону така норма стала новацією. Після минулорічних змін у КЗпП роботодавець не може не прийняти на роботу або звільнити співробітника через його орієнтацію. Щоправда, як говорять юристи, така норма скоріш декларативна: роботодавці рідко відмовляють у працевлаштуванні з формулюванням: «нам не підійшла ваша сексуальна орієнтація», а довести в суді, що причина саме у цьому, дуже важко.
У новій редакції Трудового кодексу пропонують вилучити згадування про заборону дискримінації за гендерною ідентичністю і сексуальною орієнтацією. Багато політиків упевнені, що закон або приймуть без «скандальних правок», або відправлять на повторне читання, адже оцінювати людину на роботі слід виключно за його професійними якостями, а не за віком, статтю, орієнтацією.
За що можуть звільнити:
1.За ініціативою співробітника. Попереджати про своє звільнення, згідно з новою редакцією закону, співробітник повинен усього за три дні. При цьому роботодавець зобов’язаний прийняти заяву про звільнення, яку у тому числі можна направити поштою. Упродовж цих трьох днів з дня подання такої заяви співробітник може її відкликати і продовжити роботу. Роботодавець може відмовити у задоволенні такої заяви, якщо на місце працівника уже запрошена інша особа, яка на законних підставах претендує на працевлаштування.
2.Звільнення у зв’язку зі скороченням штату. Якщо в організації існує профспілка, за 3 місяці до звільнення роботодавець повинен провести консультації з профспілкою. При цьому, якщо профспілка рекомендувала конкретного працівника не звільняти або перенести і переглянути умови і терміни його звільнення, роботодавець зобов’язаний розглянути ці вимоги. Попередження про те, що співробітник потрапляє під скорочення, треба робити як мінімум за 2 місяці і письмово. Окрім того, якщо є вакантне місце у штаті, його повинні запропонувати співробітнику, посаду якого скорочують. Після попередження про скорочення працівник має право у робочий час займатися пошуком роботи, ходити на співбесіди і таке інше. При цьому на розмір його зарплати це вплинути не може.
3. Звільнення через призов до армії. Якщо громадянина призвали до лав Збройних Сил України, наступного дня після подачі заяви його повинні звільнити.
4. Звільнення за обман. Якщо з’ясується, що працівник отримав роботу, яку не міг виконувати, тобто якщо порушення правил прийому на роботу відбулося з вини працівника, його можуть звільнити.
Інші підстави для звільнення: за згодою сторін; по закінченню терміну трудового контракту; призов на військову службу; розірвання трудового договору за ініціативою працівника; набрання чинності вироку суду, яким працівник засуджений до позбавлення волі; виявлена невідповідність працівника займаній посаді чи роботі, що він виконує; систематичне невиконання працівником обов’язків без поважних причин; прогул (у тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; неявка на роботу протягом більше чотирьох місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, не враховуючи відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами; поява на роботі у нетверезому стані; здійснення за місцем роботи розкрадання майна; розголошення комерційної таємниці.
Як бачите, змін і нововведень планується чимало. А чи будуть вони усі прийняті — дізнаємося восени. «Вісник Кіровоградщини» розповість про це на своїх сторінках.
Тетяна Юганова
За інформацією сайтів
«Сьогодні» та «Слово і діло»
