Під час наради зазначалося, що Кіровоградщина може стати одним з регіонів, який очолить реформи охорони здоров’я в Україні, і де раніше за інших будуть створені Госпітальні округи (ГО). Не знаючи, чи радіти нам з цього, чи ні, ми поцікавились думкою народного депутата України Олеся Довгого.

— Реформи практично усіх сфер життєдіяльності нашої країни, нехай і з запізненням, все ж набувають певних обрисів. І у медичній сфері, зокрема, — говорить Олесь Станіславович. — Але питання стоїть не лише в тому, як буде реформована медицина, освіта, фіскальна служба, чи інша галузь. Подивіться, як проходять зміни у нашій державі. Ми не маємо координації між собою «гілок», що реформуються. І головним рушієм у цьому мають стати зміни до Конституції України, внесені

Президентом України на розгляд Верховної Ради ще 1 липня 2015 року і визначені ним як невідкладні. Що ці зміни передбачають? Перш за все, запровадження первинної адміністративно-територіальної одиниці, створення виконкомів районних та обласних рад і ліквідацію місцевих державних адміністрацій, зміну переліку областей та створення передумов для ухвалення закону про адміністративно-територіальний устрій. Це — база і основа, на якій мають ґрунтуватися зміни. І попри те, що даний законопроект був попередньо схвалений Верховною Радою 31 серпня 2015 року, його реалізація і підготовка до другого читання значно уповільнились через посилення політичної кон’юнктури серед партій і груп, представлених у Верховній Раді.

У той же час нам доводиться спостерігати, як відбувається об’єднання територіальних громад — попри певну прогресивність, цей інструмент вичерпав первинний потенціал і для свого розвитку потребує опори на внесення змін до Конституції. А вони вже більше року ані парламентом не розглядаються, ані стають предметом дискусій у професійних спільнотах.

— Олесю Станіславовичу, на Ваш погляд, медична реформа у тому вигляді, який зараз пропонується, має потенціал?

— Важливість реформування медичної галузі важко переоцінити, адже вона матиме вплив на кожного з нас. Для пацієнта питання полягає у тому, чи зможуть люди отримати якісні послуги, чи будуть лікарні забезпечені необхідними ліками і обладнанням, чи стане медицина доступною і сучасною. Для лікаря постає логічне питання щодо збереження його робочого місця, підвищення його кваліфікації та належної оплати праці.

За роки незалежності України система охорони здоров’я залишалась однією з небагатьох нереформованих сфер життя українців. Разом з тим, сьогоднішня система відрізняється від радянської медичної системи. Вона працює за власними неписаними правилами гри. В УРСР територіальна організація медичної допомоги мала чітку прив’язку до адміністративно-територіального устрою країни, тобто громадяни отримували медичні послуги за місцем прописки: у кожному районі була центральна районна лікарня, в обласному центрі — обласна. Така система була зрозумілою і раціональною 50 років тому. Сучасні ж технології діагностики і лікування, технічні засоби, які їх забезпечують, а також кваліфікований медперсонал вимагають принципово іншого рівня видатків на медицину і оптимізацію її фінансування. Тому зосередження медичних послуг у центрах, забезпечених матеріально-технічною базою і кваліфікованими фахівцями-медиками, є вимогою часу. Але, головним правилом реформування медичної галузі, я переконаний, має бути гасло: «Не зашкодь!».

— Вірогідно, Ви маєте на увазі проект розподілу Кіровоградської області на три госпітальні округи*, де населені пункти 102-го виборчого округу, який Ви представляєте у Верховній Раді, планується «розірвати» по двом Госпітальним округам. Так, зокрема, до Кропивницького ГО планується включити Знам’янку з районом, Олександрівський та Новгородківський райони, а до Олександрійського ГО — Світловодськ з районом і Онуфріївський район.

— Щиро кажучи, мене теж бентежить, що людей 102-го виборчого округу планується розділити по двом Госпітальним округам, що сьогодні виглядає не вельми логічно. Тим більше, що ми вже маємо гіркий досвід реформування систем територіальної організації підрозділів фіскальної служби, внутрішніх справ, юстиції, мереж соціальних закладів тощо. Кожне відомство вибудовує систему своїх територіальних органів у відповідності лише до свого бачення, залишаючи громадян, тобто тих, кому вони мають служити у першу чергу, поза цими процесами. Всі ці негативні нашарування врешті породжують управлінський хаос в межах країни, негативно відображаються на роботі господарюючих суб’єктів та додають загроз для національної безпеки.

— Чи не надто Ви драматизуєте?

— От скажіть, чи відповідає територіальне розміщення названих вище медичних центрів нинішній системі адміністративно-територіального поділу країни? На прикладі Кіровоградської області, чисельність якої на 1 січня 2017 року складає майже 966 тисяч, ми маємо 21 район і 4 міста обласного підпорядкування. Шляхом нескладної арифметики, підраховуємо середню чисельність кожного району нашої області — трішки більше 38 з половиною тисяч осіб (а в п’яти районах така чисельність коливається від 12-ти до 20-ти тисяч осіб). Натомість у Постанові щодо порядку створення госпітальних округів, яка, між іншим, покладається на висновки фахівців медичної галузі, чітко сказано, що ефективне застосування сучасної медичної техніки і технологій є доцільним, коли чисельність населення, яке обслуговуватиметься конкретним Госпітальним округом, буде в межах від 120-ти до 200-т тисяч осіб.

— Але ж у проекті Кіровоградської облдержадміністрації всі три Госпітальні округи мають пропоновану Постановою необхідну кількість населення.

— Це так. Але не слід забувати й інші урядові критерії, обов’язкові при формуванні Госпітальних округів. Це і те, що центром ГО визначається населений пункт з чисельністю населення понад 40 тисяч жителів, у якому має бути багатопрофільна лікарня, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару з обов’язковою наявністю відділень невідкладної медичної допомоги. Це і те, що зона обслуговування ГО визначається своєчасністю прибуття хворих до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування, тобто, час в дорозі не повинен перевищувати 60 хвилин, з радіусом зони обслуговування у 60 кілометрів. Ось саме тут і захований головний острах щодо ефективності наших трьох Госпітальних округів: чимала кількість населених пунктів Кіровоградської області, враховуючи їхню віддаленість від центрів ГО та стан більшості доріг, є практично недосяжною протягом однієї години. Існує ще одна проблема, яка, мені здається, не була врахована авторами поділу країни на ГО — це тривожна демографічна ситуація в країні. Чисельність населення продовжує скорочуватись, що, на прикладі ГО, може невдовзі призвести до потреби чергового укрупнення таких округів.

— Який Ви бачите вихід із цієї ситуації?

— Відповідаючи на Ваше запитання, наголошую: країні вкрай потрібні зміни до Конституції, реформа адміністративно-територіального устрою та формування на її базі укрупнених адміністративно-територіальних одиниць, зокрема, областей та районів. І тільки після цього має бути проведене упорядкування територіальної структури органів влади, органів місцевого самоврядування і мережі соціальних закладів, включно зі створенням все тих же Госпітальних округів.

— Ваша трактовка перегукується із відповіддю на запитання, яке один з учнів Конфуція спитав у Вчителя: «З чого почати реформування держави?». Вчитель відповів: «З виправлення імен». «До чого тут імена», — здивувався учень. І Конфуцій сказав: «Якщо імена неправильні, то слова не мають під собою основи. Якщо ж слова не мають під собою основи, то справи не можуть здійснюватися». Тож нехай наші медичні світила задумаються і над цим. А нам же, Олесю Станіславовичу, залишається подякувати Вам за змістовне інтерв’ю.

*Проектом створення Госпітальних округів у Кіровоградській області, підготовленим КОДА, передбачено поділити область на 3 Госпітальні округи: Західний, Кропивницький і Олександрійський.

До Західного ГО (248,3 тис. осіб) передбачено включити: Маловисківський, Новоукраїнський, Гайворонський, Добровеличківський, Голованівський, Новоархангельський, Благовіщенський, Вільшанський райони.

До Кропивницького ГО (486,4 тис. осіб) — м.Кропивницький, м.Знам’янка, Кіровоградський, Долинський, Новомиргородський, Олександрівський, Бобринецький, Знам’янський, Новгородківський, Компаніївський та Устинівський райони.

До Олександрійського ГО (235,9 тис. осіб) — м.Олександрія, м.Світловодськ, Олександрійський, Петрівський, Онуфріївський, Світловодський райони.