За бажанням, цей документ можна побачити на офіційному сайті ВРУ. І він має своє логічне пояснення. Олесь Станіславович якраз представляє у вищому законодавчому органі країни інтереси мешканців округу, який, на жаль, не може хизуватися своєю багаточисельністю. За даними Держкомстату України, Кіровоградська, Херсонська та Чернігівська області за щільністю (густотою) населення є найбільш малонаселеними: якщо у 2014 році вона в Україні складала в середньому 75,3 мешканця на один квадратний кілометр, то в багатьох районах Кіровоградщини – всього 17,5 (!) мешканців… Як забезпечити у таких невтішних умовах, нехай поступове, але виправлення на краще демографічної "картинки", що склалася?

"Низька чисельність населення у таких районах і на окрузі, який я представляю, не є природною. Тому одним із дієвих кроків виправлення ситуації на краще, я вбачаю в удосконаленні формули розподілу освітньої субвенції для освітніх закладів (шкіл) у таких малонаселених районах. Має бути стимуляція до збільшення народжуваності і притоку нових мешканців на такі терени, а не навпаки…", – переконаний Олесь Станіславович.

Як наголошується у його запиті, який було підтримано на одному із перших пленарних засідань ВР і направленому до Кабміну, нинішні нормативи фінансування освітніх закладів у малонаселених регіонах, які прив’язують це фінансування до наповнюваності класів, призводить, фактично, до ліквідації цих самих закладів. Ситуації, що склалася, певною мірою, запобігає освітня субвенція. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, вона розподіляється між місцевими бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади.

Ця формула покликана враховувати, включно з коригуючими коефіцієнтами, кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів у міській та сільській місцевостях, гірських населених пунктах, наповнюваність класів.

Натомість, за інформацією Міністерства освіти і науки, викладеною у листі від 5 квітня поточного року, Мінфін систематично не підтримує пропозиції міністерства стосовно вдосконалення формули розподілу коштів освітньої субвенції. Хоча це вдосконалення і не впливає на загальні обсяги фінансування. Ба, більше – Мінфін, у свою чергу, ініціює розробку нового законопроекту про статус населених пунктів у малонаселених районах. Його суть – прирівняти таку місцевість до гірських. У такій позиції Олесь Станіславович вбачає підміну понять: за будь-якої економічної ситуації в державі, у гірських місцевостях щільність населення традиційно залишається фактично незмінною – малочисельною. Натомість значне скорочення населення у рівнинній Кіровоградщині пов’язане, передовсім, з далекою від досконалості політикою верховної влади в Україні протягом всього періоду Незалежності. Закриття шкіл веде до відтоку населення і робочої сили із села, а будівлі ліквідованих закладів, як нам показує практика, перетворюються на руїни. Тому найкращий шлях до вирішення проблеми – їх підтримка, а не знищення. "…Але такий стан речей, як свідчить приклад багатьох європейських країн, визначально не може тривати вічно – для того, щоб його узаконювати. Адже, логічно, рано чи пізно, кризам та стагнаціям на зміну приходить економічне зростання. І – як його супутник – покращення демографічної ситуації…", – наголошує нардеп.

Тож, підсумовуючи, можна констатувати: Олесь Довгий, з вірою у ці самі зміни, прагне зберегти одну із стимулюючих до змін на краще основ – державну підтримку шкіл у малонаселених регіонах України. І перший крок, який треба зробити Кабміну – змінити формулу розрахунку освітньої субвенції, яка наразі закриває шлях до справедливого і необхідного розподілу коштів місцевим школам.

Згідно з моніторинговими даними, оприлюдненими незалежною моніторинговою організаціє "ОПОРА" (http://kr.depo.ua/ukr/kr/nayaktivnishim-nardepom-vid-kirovogradshchini-u-kvitni-buv-27052016151300), Олеся Довгого визнано найактивнішим нардепом від Кіровоградщини. А серед усіх 350-ти обранців Верховної Ради, він посідає 21-у сходинку.