---
Актуально / Суспільство

Реалізація учасників АТО права на безоплатну приватизацію землі

Реалізація учасників АТО права на безоплатну приватизацію землі
З початку запровадження ініціативи із забезпечення земельними ділянками у Кіровоградській області учасники антитерористичної операції Кіровоградщини отримали 5249 дозволів на розроблення земельної документації. Про це повідомила прес-служба Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Після завершення процедури оформлення земельних ділянок у власність, військові отримають у розпорядження землі загальною площею понад 9490 га.

Найбільшу кількість документів на землю видано у Кіровоградському (665 на площу 1136 га), Новомиргородському (506 на 954 га), Компаніївському (337 на 615 га), Олександрійському (335 на 660,4 га) районах Кіровоградщини.

З усіх військовослужбовців, які отримали дозволи, завершили процес оформлення землі 2386 учасників АТО. Проекти землеустрою затверджені на ділянки загальною площею 4406,6 га. Найбільшу кількість земельних ділянок військовим надали у Кіровоградському (396 на 700 га), Новомиргородському (211 на 413 га), Новоукраїнському (184 на 336 га) районах області. Передано у власність 2443 земельні ділянки.

За два тижні з 27 травня до 9 червня Головним управлінням Держгеокадастру в області було прийнято 253 рішення про надання дозволів на розробку земельної документації АТО та родинам загиблих воїнів.

Однак питання надання земельних ділянок учасникам бойових дій, які приймають участь в антитерористичній операції, є на сьогодні актуальними.

До Олександрійського місцевого центру з надання БВПД звертаються учасники бойових дій (учасники АТО) з актуальними на сьогодні питаннями: куди потрібно звертатись і з якими документами? До якого органу звертатись? Яка процедура відведення земельної ділянки? Які землевпорядні організації займаються підготовкою технічної документації?

Учасник бойових дій (члени сім’ї у випадку його загибелі, пропажі безвісти, смерті внаслідок поранення, контузії тощо; надалі – члени його сім’ї) в тому числі доброволець, згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» (надалі – Закон), прийняті Верховною Радою України 01.07.2014 року має низку пільг.

Зокрема, йому надаються пільги в частині першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

При цьому учасник АТО (члени його сім’ї), як і будь-який громадянин України, має право набути у власність земельну ділянку у порядку визначеному Земельним Кодексом України. Окремого нормативно-правого акта, який регулює питання надання у власність земельних ділянок учасникам АТО немає. Проте вказаним вище Законом встановлено першочергове забезпечення земельними ділянками учасників АТО (членів їхніх сімей), яким повинні керуватися чиновники в процесі виділення земельних ділянок таким особам.

Водночас звертаємо увагу, що в ч. 4 ст. 116 ЗК України встановлено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки захиснику Вітчизни (членам його сім’ї) необхідно звернутися до відповідної сільської (селищної), міської ради у випадку розташування бажаної земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва в межах населених пунктів.

Якщо ж земельна ділянка сільськогосподарського призначення лежить за межами населених пунктів, слід звертатися до територіальних органів Держгеокадастру України. При цьому учасник АТО, крім заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, має надати органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками, документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку).

Запитання: Куди потрібно звертатись і з якими документами?

Відповідь: До уповноваженого органу (згідно з приналежністю обраної ділянки) необхідно подати такі документи:
Клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
Графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
Погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
Копія посвідчення Учасника бойових дій (або копія довідки про участь в АТО, чи витяг з наказу);
Копія паспорта;
Копія ідентифікаційного номера.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Варто зауважити, що чинним законодавством України не встановлено територіальних обмежень щодо реалізації громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, тобто відсутні норми, відповідно до яких такі особи мають право на безоплатну приватизацію лише в межах визначеної адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, в якій вони зареєстровані). Тобто громадянин України, який зареєстрований в Кіровоградській області, має право подати заяву (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, скажімо, до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Запитання: Як знайти вільну земельну ділянку?

Відповідь: Перш ніж розпочинати такі пошуки, варто визначитись з бажаним цільовим призначенням майбутньої земельної ділянки. Після цього необхідно звернутися з письмовим запитом про надання публічної інформації (щодо наявності земель державної та комунальної власності, не наданих у власність/користування) залежно від обраної земельної ділянки до територіального органу Держгеокадастру України/відділу містобудування та архітектури органу місцевого самоврядування. Або самотужки знайти, якщо пощастить, вільний земельний наділ, звернувшись за допомогою до публічної кадастрової карти України (http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta). Втім обрана ділянка може перебувати у приватній власності, проте не внесена до Державного земельного кадастру України.

Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам

Варто знати, що військовослужбовець (члени його сім’ї) має право безоплатно в порядку першочерговості приватизувати земельну ділянку згідно з установленими чинним земельним законодавством нормами.
За змістом ст. 121 ЗК України учасники АТО – громадяни України мають право на безоплатну передачу їм, зокрема, земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;
для ведення садівництва – не більше 0,12 га;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га.

Особа може скористатися правом на безкоштовну приватизацію землі по кожному з видів цільового призначення.

Запитання: Яка процедура відведення земельної ділянки?

Відповідь: Алгоритм дій наступний:

Подача заяви (клопотання).

Надання фізичним особам земельних ділянок у власність шляхом приватизації здійснюється у порядку, визначеному ст.118 ЗК України.

Так, ч. 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадянин, зацікавлений в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації, подає до органу державної виконавчої влади (надалі – ОДВВ) або органу місцевого самоврядування (надалі – ОМС), уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками цієї категорії земель, такі документи:
заяву (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. У цьому документі вказується цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри;
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Чинне земельне законодавство не встановлює вимог, як саме мають виглядати такі матеріали. З практики це можуть бути викопіювання з генерального плану відповідного населеного пункту, кадастрової карти, які можна замовити в землевпорядній організації або у державного кадастрового реєстратора у територіальному органі Держгеокадастру України.

Слід зауважити, що забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені ст. 118 ЗК України.
Однак задля реалізації військовослужбовцем свого права на безоплатну приватизацію земельної ділянки в порядку першочерговості в силу Закону стосовно інших категорій громадян, крім зазначених вище документів, необхідно подати документ, що посвідчує його участь в АТО (посвідчення, довідку).

Отримання дозволу на розробку документації із землеустрою
У подальшому, згідно з ч. 7 статті 118 ЗК України, орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану письмову відмову в його наданні.

Принагідно зазначимо, що підставою для відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, ухвалених відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У випадку незгоди з розпорядчим документом органу державної виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, або бездіяльності вказаних органів, яка полягає в залишенні заяви (клопотання) без розгляду, за захистом своїх прав слід звертатися до суду. Судова практика в більшості таких випадків на боці громадян.

Окремо слід зазначити, що на практиці наявні непоодинокі випадки безпідставного затягування ОДВВ/ОМС прийняття рішення щодо надання дозволів, внаслідок чого зацікавленій особі не надають ані дозволу на розроблення документації із землеустрою, ані мотивованої відмовив його наданні.

У таких ситуаціях заявнику слід керуватися принципом «мовчазної згоди» ОДВВ/ОМС на розробку проекту землеустрою.

Нормативно закріплений вказаний принцип у абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України. Зокрема, якщо ОДВВ або ОМС протягом одного місяця з дня одержання клопотання про надання дозволу не надає такого дозволу або мотивованої відмови в його наданні, заявник має право у місячний строк з дня закінчення строку розгляду ОДВВ або ОМС поданої заяви (клопотання) продовжити процедуру землевідведення шляхом замовлення розробки проекту землеустрою без надання такого дозволу. При цьому, замовник документації із землеустрою письмово повідомляє про це відповідний ОДВВ або ОМС, уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою, додаючи договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Розроблення, погодження та затвердження документації із землеустрою

Отримавши дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, наступним кроком буде укладення договору на розробку документації з землеустрою із суб’єктом господарювання – виконавцем робіт із землеустрою. При цьому, документація із землеустрою має бути розроблена у строк, що не перевищує шести місяців з дати укладення договору на її розробку. Для цього необхідно звернутись в організацію з землеустрою.

У подальшому, після розроблення документації із землеустрою, її необхідно буде погодити в порядку, передбаченому ст. 1861 ЗК України.

Проект відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення підлягає погодженню лише з територіальним органом Держгеокадастру України. У випадку відведення земельної ділянки з цільовим призначенням для індивідуального житлового будівництва, крім погодження з органом земельних ресурсів, проект землеустрою подається також на погодження до органу містобудування й архітектури.

Зауважу, що зазначені вище органи протягом десяти робочих днів з дня отримання проекту землеустрою повинні надати розробнику (землевпорядній організації) висновки щодо погодження проекту землеустрою або про відмову в такому погодженні з обов’язковим посиланням на акти законодавства, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Після отримання висновків про погодження проекту землеустрою необхідно здійснити державну реєстрацію земельної ділянки. Зважаючи на положення ст. 202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому ЗУ «Про Державний земельний кадастр».

Наступним кроком є затвердження проекту землеустрою. Органом, який видав дозвіл на розроблення проекту землеустрою (відповідна місцева рада чи територіальний орган Держгеокадастру України) протягом чотирнадцяти календарних днів приймається рішення про затвердження землевпорядної документації та передачі земельної ділянки у приватну власність.
Державна реєстрація права власності на земельну ділянку

Завершальним етапом процедури приватизації земельної ділянки є державна реєстрація права власності на земельну ділянку в органах державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Отримання рішення ОМС про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність/наказу ОДВВ, територіального органу Держгеокадастру України слугує підставою для звернення до державних або приватних нотаріусів з питання реєстрації права власності на земельну ділянку. В результаті чого громадянин отримує свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та,нарешті, фактично та юридично стає повноцінним власником земельної ділянки.

Підсумовуючи, слід констатувати, що соціальна ініціатива з боку держави забезпечити земельними ділянками учасників АТО (членів їхніх сімей) є благородною, проте реалізація на практиці учасниками АТО свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок зазнає певних труднощів.

Передусім це пов’язано зі складнощами військовослужбовців (членів їхніх сімей), які виникають під час отримання необхідної інформації щодо вільних земельних ділянок. Крім того, є проблеми з належним оформленням необхідних документів, що підтверджують статус учасника бойових дій (довідка, посвідчення).

Логічним вбачається ухвалення відповідних змін до чинних актів законодавства в сфері земельних правовідносин, метою яких було б ефективне врегулювання процесу надання земельних ділянок учасникам АТО (членам їхніх сімей) в порядку першочерговості стосовно інших категорій громадян.

Прийняття зазначених змін має бути покликане втілити на практиці дієвий механізм виділення земельних ділянок таким категоріям громадян, починаючи від отримання інформації про вільні земельні ділянки, збору необхідного переліку документів для їхньої подачі до органу, уповноваженого розпоряджатися земельними ділянками та ,завершуючи державною реєстрацією прав власності на земельні ділянки й видачею свідоцтв про право власності на нерухоме майно.