Дивний менталітет у нашого народу. У той час, коли свої домівки та подвір’я прибираються ледь не до блиску, дивним чином узбіччя доріг перетворюються на справжні смітники. От їдеш собі Кіровоградщиною із пункту А в пункт Б, і раптом бац! - ти, немов, на узбережжі індійської Ганг чи Індонезійської Цитарум - сміття навколо стільки, що з’являються сумніви – а чи в цивілізованому суспільстві ми взагалі живемо? Чи люди навколо знають про елементарну культуру, санітарні вимоги чи про проблеми забрудненої екології? Навряд чи, принаймні, та їх частина, яка і перетворила узбіччя доріг на смітники.

І чого тільки не побачиш – від папірців, обгорток, пакетів чи пляшок, до підгузків та навіть старих меблів. Дрібніше і легше сміття розлітається по лісосмугах, а габаритне накопичуються і накопичується, за зиму, місцями, перетворюючись ледь не на курган. Наводити приклад якогось конкретного місця немає сенсу, адже проблема характерна для всіх районів та всіх доріг, як державних, так і місцевих.

Ймовірно, причина не лише у безкультурщині людей, а й в тому, що у багатьох селах просто немає санкціонованих сміттєзвалищ, або й взагалі не налагоджена система вивозу сміття. Та що б не лежало в основі, прибирати доводиться дорожникам. Між іншим, це влітає в добру копієчку, адже це і оплата людської праці, і витрати паливно-мастильних матеріалів, і вартість самого сміття – коли привозиш на звалище його одразу сотні кубометрів, це одразу відчувається на «гаманці».

- Скільки я працюю в дорожній галузі, стільки й пам’ятаю, як щороку навесні ми з дорождників перетворюємося на прибиральників, - згадує начальник відділу з ремонту та експлуатаційного утримання автодоріг і штучних споруд служби автомобільних доріг у Кіровоградській області Олексій Донченко.– Окрім того, що такі глобальні прибирання обходяться нам недешево, ми ще й витрачаємо дорогоцінний час, який навесні особливо цінний, бо після зими починається інтенсивне руйнування дорожнього покриття. Отож, замість ремонту ми прибираємо. І засмічені узбіччя – не єдиний клопіт, адже найгірша картина там, де транспорт зупиняється – автопавільйони, зупинки, місця відстою, місця поблизу рекреаційних зон… Часто люди «полегшують» нам роботу – викидають сміття вже у мішках чи пакетах. Та жарти-жартами, а це дійсно серйозна проблема, яку самотужки ми аж ніяк не вирішимо.

На кожному квадратному метрі не можна поставити інспектора, який би слідкував за чистотою і порядком, тому кожен з нас повинен сам дійти до того, аби не жбурляти наліво й направо відходи своєї життєдіяльності. Для нагадування про те, що ми люди, цивілізовані створіння, на узбіччях доріг стоять інформаційні панно «Дякуємо за чисті узбіччя». Та чи є кому дякувати?

Як достукатися до свідомості нерадивих користувачів доріг? Відповіді на це питання поки немає, але є факти, які повинен знати кожен житель нашої стомленої від «цивілізації» планети.

ФАКТИ

Харчові відходи. Розкладаються близько місяця (Огризок від яблука – 2 місяці, апельсинова шкірка – 6 місяців, бананова шкірка – 3-4 тижні)

Папір. Термін розкладання – 1-3 місяці (картонні коробки розкладаються від 3-х до 10-ти місяців, звичайнісінька офісний папір - 2 роки, паперовий рушник – 2-3 тижні, паперовий пакет – 1 місяць)

Дерево. Термін розкладання досягає 10 років (дошки з будівництва 8-10 років, листя, насіння, гілочки – від 1 місяця до 1 сезону, великі гілки – до 10 років)

Вироби із заліза та металу. Термін розкладання 10-100 і більше років (консервні банки – 10 років, алюмінієві банки - 500 років, жерстяна банка – до 90 років, фольга – понад 100 років)

Автомобільні акумулятори – близько 100 років.

Електричні батарейки – 110 років.

Гумові покришки –120-140 років.

Пластикові пляшки. Близько 180-200 років.

Скло. Термін розкладання понад 1000 років.

Послід тварин– до 10 днів

Вироби з натуральних тканин – 2-50 років (мотузка – 1-1,5 року, вовняний носок – 1-5 років, шкіряне взуття – до 40 років).

Коробка з-під молока– 5 років

Недопалок– 10-12 років

Синтетична тканина– до 40 років

Пінопласт– 50 років

Будівельне сміття – до 100 років

Поліетиленова плівка – 200 років

Одноразовий підгузок – 500 років.

Збережемо планету разом – дбаймо про чисте довкілля!