Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігся в Росії й після прийняття християнства. Масляна - це насамперед ситна (та у великій кількості) їжа. Тому немає ніякого сорому в тому, щоб цього дня скуштувати найрізноманітніших наїдків і не відмовляти собі ні в чому.

Головна страва на масляну – млинці, а тому їх печуть щодня впродовж тижня, адже святкування Масляної розтягується саме на такий час. Також Масляна - це масові гуляння: танці, співи, катання з гірок, спорудження пугала Масляної, вогнища й багато чого іншого.

На кожен день масляного тижня існували певні обряди. У понеділок - зустріч Масляної, у вівторок – ігрища. Цим словом називалися кулачні бої. На ласуни, тобто в середу масляного тижня, тещі запрошували на млинці зятів із дружинами. Особливо цей звичай дотримувався відносно молодих, котрі нещодавно одружилися. Напевно, звідси і пішов вислів «До тещі на млинці».

У четвер відбувалися людні санні катання. У п'ятницю - вечірки тещ: зяті кликали тещ на пригощання. Субота відводилася посиденькам зовиць. Молода невістка запрошувала в гості зовиць (сестер чоловіка). Якщо вони були незаміжніми, то молода дружина кликала до себе й своїх незаміжніх подруг, якщо заміжні – то заміжню рідню. На закінчення посиденьок невістка мала зробити кожній із зовиць подарунок. Неділя називалася «прощеною неділею» (чи «прощеним днем»). Цього дня всі відвідували родичів, друзів і знайомих, обмінювалися поцілунками, поклонами та просили вибачення один у одного, якщо колись образили злими словами та негідними вчинками.