Онуфріївський район
Суспільство

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи
Щорічно 1 травня відзначають День директорів шкіл, який заснувала американська Асоціація вчителів. Директорка Василівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Онуфріївської районної ради Наталія Кравченко достеменно знає, що її вибір професії педагога — правильний. Підходи керівниці до роботи цікаві й індивідуальні, мабуть, тому й надходять на адресу невеликої сільської школи подяки з різних навчальних закладів країни за її випускників.
— У школі працює 14 учителів і директор, — розповідає Наталія Василівна. — Педагогічними кадрами ми укомплектовані, серед викладачів чотири пенсіонери, усі місцеві, лише вчитель математики приїздить із селища Павлиша. У школі є всі класи з 1 до 11 включно, у яких навчається 40 юних василівців, але чотири класи знаходяться на індивідуальній формі навчання, адже там по три школярі.

Діти пільгових категорій харчуються за кошти районного бюджету, харчування учнів початкових класів фінансує сільська рада (сільський голова — Валерій Пироженко). Допомагає сільська рада й у ремонті школи. За сприяння народного депутата України Олеся Довгого за кошти бюджету соціальноекономічного розвитку у співфінансуванні із бюджетом сільської ради три роки тому на території закладу замінили теплотрасу.

Школа має велику історію. На жаль, відсутні документи, що б підтверджували цю цифру, але за нашими підрахунками, школі, точніше, її старому корпусу, більше 140 років (так званий новий корпус закладу збудований у 1967 році). У роки війни навчання у її стінах припинили, натомість тут діяв військовий госпіталь.

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи

У нашій школі навчався майбутній педагог Василь Олександрович Сухомлинський, який родом з Василівки. Наших учнів ми виховуємо за його принципами, прищеплюючи любов до праці, повагу до людей — ті цінності, яких зараз не вистачає нашому суспільству і, звісно, розвиваємо усі компетенції, які необхідні людині в сучасному світі, а саме лідерські якості. Цього досягаємо завдяки тому, що даємо учням свободу дій, і у нас це виходить. Так, вони радяться з учителями, батьками, приходять зі своїми ідеями і кожну їхню серйозну ідею з проведення дослідів, семінарів, виховних заходів ми втілюємо у життя. Звісно, учителі скеровують, але основну роботу виконують діти, за бажанням залучаючи батьків, адже ми обстоюємо саме такі партнерські стосунки. Ось на цей Новий рік діти захотіли розписувати печиво, а також організували майстерню ельфів, де виготовляли різноманітні поробки, які потім подарували своїм батькам.

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи

Учнів з високим рівнем знань у нас не так багато, більшість з початковим і середнім. Усім колективом ми задумалися, як поліпшити цю ситуацію і стимулювати дітей до навчання. Тому з цього навчального року у нас у школі ходить така грошова одиниця, як квіти-васильки. Це спеціально розроблені і надруковані наліпки, які не можна підробити, зробивши копію, бо написи їх номіналу і назва школи вийдуть нечіткими. За оцінки 10-11-12 учень отримує один васильок, який він вклеює у щоденник, таким чином у нас з’являються квіткові щоденники. Якщо з’являється погана оцінка — одна квітка зникає, також якщо дитина має намір порушити поведінку, вона легко це може зробити (під наглядом вчителя), тільки попередньо їй слід розрахуватися квітами. Ось такі торги у нас відбуваються. Завдяки ним у дітей з’являється азарт: вони прагнуть особистих високих досягнень. Зазвичай до кінця року щоденники у багатьох дітей «дивним» чином зникають, у нас же вони ретельно зберігаються, оскільки нарикінці навчального року васильки ми переведемо за курсом у гривні, і кожен на свою суму отримає матеріальні подарунки, про які подбає сільська рада.

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи

Щоб проконтролювати якість харчування, діти, коли виходять з їдальні, голосують за рівень сьогоднішнього обіду і можуть висловитися, що б хотіли бачити у меню найближчого дня. Також ми запровадили вивчення англійської для усіх дітей і учителів школи, розпочали з їдальні, предмети і частини інтер’єру якої позначили наклейками зі словами. Оскільки маємо проблеми з перевезенням дітей, то активно беремо участь в інтернет-олімпіадах, де учні усіх класів показують гідні результати. Навички роботи в інтернеті (завантажити потрібну програму, зареєструватися в особистому кабінеті, знайти цікавий проєкт тощо) значно допомогли нам в організації дистанційного навчання у зв’язку з коронавірусом: ми проводимо заняття на навчальних платформах Classrom, Zoom, «Мій клас», у фейсбуці, вайбері, y блогах вчителів і на сайті закладу.

Діти у нашій школі усі хороші, добрі. Нам часто надходять подяки з навчальних закладів України за наших випускників. У чому секрет? Якщо дитина має невисокі успіхи у навчанні, ми ніколи не відкидаємо її як потенційно безнадійну, а відшукуємо у ній сильні грані. Василівських дітей хвалять, вони очолюють колективи, у яких продовжують своє навчання: стають старостами груп і користуються повагою серед однолітків, адже у них високо розвинені організаторські здібності, майже кожен з наших випускників є правою рукою своїх викладачів в училищах, коледжах чи інститутах. І якщо батьки часом не дуже задоволені нашою роботою, коли діти є школярами, то коли вони вступають до навчальних закладів і стають там кращими студентами, тоді батьки розуміють усе і дякують нам за виховання своїх дітей.

У педагогіці я вже 19 років, з них п’ять років була заступницею директора і вже дев’ятий рік очолюю заклад. Окрім керівної роботи викладаю біологію. Навчалася в Уманському педагогічному університеті, перша освіта — вчитель початкових класів, а з часом закінчила факультет біології та здоров’я людини. В іншій сфері роботи я себе не бачу. Щоб так стверджувати, маю підстави: минулого літа працювала у приватному дитсадку і зрозуміла, що навіть дошкільна освіта — це не моє, хоч це була й перспективна та високооплачувана робота. Педагогіку обрала тому, що мій дядько Микола Кравченко свого часу очолював цю школу, а моя тітка, його дружина, Раїса Кравченко була у ній вчителькою
початкових класів.

Наш шкільний колектив дружний, ще два роки тому ми разом щедрували під баян, восени минулого року за участю батьків організували свято для наших сільських пенсіонерів до Дня людей похилого віку. Це робити легко, адже кожен з нас — творчий, у кожного є якийсь талант, який він хоче подарувати ближнім. А ще нас поєднують однакові погляди на роботу. Наприклад, поява васильків — моя ідея, але її підтримали усі колеги. Так відбувається з усією роботою у школі: хтось ініціює, а інші підтримують і доповнюють. Я захоплююся виготовленням букетів і фігур із цукерок, які завжди представляють Василівку на агропромисловій виставці Агро-Експо у Кропивницькому, займаюся фізичною активністю і подорожую. Багато навчаюся. На березень у мене була запланована поїздка до Польщі і Чехії, де мало відбуватися навчання шкільному адмініструванню, після якого — підписання угоди про партнерські зв’язки нашої школи зі школами цих країн (поїздка відбудеться після закінчення карантину). Мене запитують, хто фінансує ці мої освітні програми. Ніхто. Це мої власні кошти: третину своєї зарплати я свідомо вкладаю у свій розвиток, адже окрім іншого хочу, щоб не лише у щоденниках, а й у душах моїх учнів квітли сині васильки успіху.

Наталія Кравченко про квіткові щоденники Василівської школи

Календар

«    Травень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031