Знам’янський район
Суспільство

Ірина Кононенко: «Навчаю і виховую»

Ірина Кононенко: «Навчаю і виховую»
Посади учителя хімії та біології і педагога-організатора Ірина Кононенко отримала одночасно, коли трохи більше 28 років тому прийшла працювати в теперішній опорний навчальний заклад «Петрівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Знам’янської районної ради Кіровоградської області». Відтоді так і займається цими двома напрямками педагогічної діяльності і не уявляє себе без них обох.
- Я народилася і живу у місті Знам’янці, працюю у селі Петровому, це не складає жодних труднощів, адже ці населені пункти межують. Мрія стати вчителькою у мене була давно, — згадує Ірина Олексіївна, — при виборі вишу питання навіть не виникло, з чим пов’язати своє життя, адже учителькою була моя мама — Анастасія Мусіївна Безпечна, яка пропрацювала 43 роки учителькою молодших класів у Знам’янській
загальноосвітній школі №1.

Щоправда, вступала я на факультет іноземних мов, але не пройшла за конкурсом, який був великим, тому влаштувалася на роботу і скористалася можливістю закінчити підготовче відділення та вступити на перший курс вишу. Оскільки мої вчителі завжди говорили мені, що я природжений біолог, то вирішила вступати на природничий факультет (я закінчила відділення біології й хімії природничого факультету Черкаського педагогічного інституту з відзнакою). Але любов до англійської мови була сильною, тож паралельно з навчанням
я закінчила дворічні Київські міські курси англійської мови та отримала сертифікат. До речі, мої однокашники знали про цю історію з іноземною мовою, тому коли на зустрічі однокурсників через 25 років після закінчення інституту я розповіла, що моя донька Євгенія навчалася на факультеті іноземних мов у Центральноукраїнському державному педагогічному університеті, друзі зауважили, що мою мрію втілила донька.

У Петрівській школі працюю з 1991 року. Спочатку годин викладання предметів було небагато, з часом вони додалися, але виховна робота у мене так і залишилася. Щодо викладацької роботи. Щоб мати високий рівень викладання, я постійно підвищую власний рівень знань, спілкуюся з колегами. У роботі допомагає методистка районного відділу освіти Ірина Кошова, завідувачка методичного кабінету по спеціальності «Хімія» при КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» Тетяна Ціперко і завідувачка методичного кабінету за спеціальністю «Біологія» Оксана Богданова.

Приємно, що моя робота дає результати. Так, на обласному етапі олімпіад у січні цього року гідний рівень знань продемонстрували мої учениці-одинадцятикласниці, які навчаються у профільному класі. Так, Ілона Чернявська посіла третє місце на олімпіаді з біології (займає призові місця чотири роки поспіль, починаючи з 8 класу), Анна Холявінська стала третьою на олімпіаді з хімії (мала призове ІІ місце і ми-
нулого року). Дівчата — великі трудівниці, мій труд знаходить відображення в них, і я бачу результат, яким пишаюся. Цікаво, що більша частина учнів обрала для складання зовнішнього незалежного оцінювання біологію, тож будемо працювати, щоб показати належні результати.

Я люблю працювати зі школярами не лише за програмовим матеріалом, а і як педагог-організатор. У цій роботі мені допомагають методистка районного відділу освіти Олена Матусевич і завідувачка науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського» Юлія Міцай. Я отримала звання педагог-організатор «Методист», друкую матеріали з досвіду роботи в журналі «Виховна робота в школі», маю власні методичні розробки.

З досвіду знаю: діти цікавляться позашкільним життям, головна задача дорослих — правильно обрати теми. Основні два напрями, за якими я працюю, — це шкільне самоврядування (шкільний парламент), яке запроваджено з 2003 року, і волонтерська робота, яка ведеться з 2007 року.

Узагалі, у Знам’янському районі робота шкільних парламентів знаходиться на високому рівні. Так, потужно працює районний парламент, який активізує роботу усіх шкіл району. У нашій школі ми другий рік як обрали новий склад парламенту, який очолює дев’ятикласниця Єлизавета Воронько. Варто згадати, що велику роботу виконали колишні парламентарі на чолі з Юлією Потаповою, яка зараз навчається на другому курсі університету імені Олеся Гончара в Дніпрі. Ознайомлення з роботою владних структур, спілкування з депутатами розширює юнацький світогляд. Цікавою і корисною виявилася робота у проєкті «Історичні пам’ятки мого села». Для його підготовки за інформацією серед іншого ми зверталися до Знам’янського районного краєзнавчого музею, його директорка Оксана Лутай чимало допомагала нам у збиранні інформації. Виявилося, що багато фактів не знали і ми, дорослі. Я зацікавлена у розвитку шкільного самоврядування, адже моя робота з усіма учнями школи відбувається саме через шкільний парламент: голову, його заступника та комісії (у старшій школі це навчальна комісія, комісії дисципліни і порядку, спорту і здорового способу життя, милосердя, інформації і захисту прав дитини; у молодшій школі діє «Країна барвінкова» зі своїми загонами: «Котигорошки» — спортивна робота, «Калинонька» - народознавство тощо). Роботи завжди вдосталь. Зараз зокрема готуємо матеріали на засідання сесії обласного парламенту, яка відбудеться наприкінці лютого, та активно готуємося до 8 Березня — очікуємо на неймовірний захід!

З 2012 року на Кіровоградщині працює обласна програма «Зірка пам’яті», роботу в рамках уже районної програми і нині продовжують школи Знам’янського району і, звичайно, наш навчальний заклад. Раніше кожен клас опікувався підшефним ветераном Другої світової війни. На жаль, в грудні 2019 року ми поховали останнього учасника війни — 98-річного Олександра Шакулу. Зараз ми опікуємося учасниками трудового фронту, яким теж за 90 років. А також спілкуємося з воїнами АТО: запрошуємо їх на зустрічі у школу, а з тими,
хто зараз перебуває у зоні ООС, — листуємося та передаємо малюнки. Хлопцям така увага приємна, жодного разу ніхто з них не відмовився, тим більше, левова частка — це або батьки наших учнів, або випускники нашого навчального закладу.

З 2014 року ми як волонтери збирали продукти, речі і гроші, які передавали бійцям на Схід. Співпрацюємо зі Знам’янською громадською організацією «Майдан», з активістами якої консультуємося і збираємо саме те, що треба на передовій, думаю, навесні традиційно збиратимемо великодній кошик. На другому поверсі школи — прапори, які нам передали з частин, до яких ми передавали продукти й обмундирування, це цінні для нас символи.

Також у рамках волонтерської діяльності прибираємо могилу колишнього директора нашої школи Івана Викреста, а меморіальну дошку, встановлену на будівлі школи в листопаді 2013 року, виготовили за кошти, які діти заробили на шкільному ярмарку. Відвідуємо і вчителів-ветеранів. Зокрема, щороку 25 березня ми разом із сільським головою Леонідом Шульгою і директором школи Олегом Рябичем вітаємо вчительку англійської мови Любов Павленко. У 2019 році Любов Яківна зустріла свій ювілей — їй виповнилося 90 років, вона працювала разом з Іваном Викрестом, тож вона наша місцева легенда. При зустрічі жінка завжди розпитує учнів-волонтерів, хто в якому класі навчається, чиї вони діти (адже вона навчала їхніх батьків), цілує їх, а у дітей вологі від сліз очі.

Підтримуємо в порядку і подвір’я навчального закладу, обробляємо шкільні клумби: восени усе перекопали, а незабаром змінимо їх дизайн. Разом із сільською радою навесні прибираємо береги наших ставків, висаджуємо дерева на місці сміттєзвалищ.

П’ять років співпрацюємо з фондом «Серце до серця», в рамках акцій якого збираємо кошти на обладнання для дитячих лікарень, та три роки взаємодіємо з міжнародним благодійним фондом «Сильні духом» — беремо участь у щорічній всеукраїнській акції «Назустріч Мрії V» на допомогу онкохворим дітям.

Оскільки я біологиня (ще й проживаю у власному будинку), то мої захоплення —городництво і квіти, усю розсаду вирощую сама. Також займаюся садівництвом: чоловік В’ячеслав — виноградом, а я — смородиною, малиною. Звісно, втомлюємося, але із задоволенням споглядаємо красу, яку створили самі. Можна стверджувати, що маємо кращий врожай, ніж у деяких любителів, адже я як фахівчиня знаю правила підживлювання рослин. Із зібраних ягід та фруктів готуємо варення, з яким тоді чаюємо і вдома, і на роботі. Останнім часом я захопилася малюванням картин за номерами, в’яжу, але зараз здебільшого допомагаю доньці глядіти маленького онука Кирила.

Професія педагога непроста, але цікава, і якби повернути роки, я б все одно обрала педагогіку. Кажуть, учителі завжди молоді, бо постійно поруч з дітьми, і я з цим твердженням згодна.

Тетяна Юганова

Календар

«    Березень 2020    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031