Знам’янський район
Суспільство

Агроном для мене — це не професія, це спосіб мого життя!

Агроном для мене — це не професія, це спосіб мого життя!
Сьогодні агроном — одна з найбільш затребуваних у сільському господарстві професій. Ця професія існувала ще до появи писемності, коли знання передавалися від батька синові. Ще в стародавніх державах, таких як Єгипет, Китай, Індія і Рим, люди володіли багатьма прийомами для поліпшення врожайності, вміли правильно обробляти землю і вирощувати сільськогосподарські культури. Тож, що це за професія і чим займаються агрономи, ми говоримо з агрономом ТОВ «Рос Агро» Олександром Біленком.
Олександре Миколайовичу, розкажіть, чому Ви обрали таку професію?

— Після закінчення Ерастівського технікуму я приїхав працювати у село Мошорине Знам’янського району, де проходив
виробничу практику. Тут і продовжую працювати ось уже тринадцятий рік. Агроном — це надзвичайно складна і цікава професія. Але головне, що ця робота творча. Адже якщо узагальнити всі обов’язки агронома, то його завдання — нагодувати населення планети, яке рік за роком тільки зростає. Агрономи знають, коли і як садити сільськогосподарські культури, чим і як удобрювати, коли прибирати, як уберегти врожай і як його максимально збільшити.


Які ж обов’язки у агронома?

По мірі росту рослин агроном за зовнішніми ознаками може визначити, чи не хворіє рослина, чи не атакували її шкідники, чи вдосталь всіх поживних речовин, а якщо ні, то яких саме не вистачає. Агроном відстежує зміни ґрунту і вживає заходів зі збагачення його добривами.

Агроном повинен бути добре освічений, оскільки без спеціальних знань неможливо визначити, як саме впливають на врожай такі фактори, як кількість опадів, температура повітря, склад ґрунту, наявність у ній мінеральних добрив, час проведення посадки і збору врожаю. У такого фахівця дуже цікава робота. Агроном випробовує нові види, нові умови і способи обробки землі. Він планує сільськогосподарські роботи, які ведуться круглий рік.

На початку січня ми плануємо, де і що будемо сіяти. А ось озимі культури висіваємо восени, а підживлюємо їх весною по мерзлоталому ґрунту. Коли вночі земля замерзає, ми виїжджаємо у поле проводити підживлення рослин.

Це ідеальна робота для тих, хто любить природу, любить експериментувати з рослинами і спостерігати за їх ростом. Крім того, в обов’язки агронома входить розробка найкращих складів добрив для даної конкретної місцевості і для конкретних сільськогосподарських культур. Також він контролює процес вирощування насіння та забезпечує створення і правильне зберігання посівного фонду.

Агроном — це дослідник, який аналізує методи боротьби з шкідниками, розробляє і впроваджує нові технології. Саме агроном вирішує, що і де потрібно посіяти. Рішення приймається на підставі спостережень за середньорічною температурою, вологістю. Враховується географічне положення місцевості та особливості ґрунту.

Поряд з навичками гарного менеджера, агроном повинен також добре розбиратися у природних процесах, добре знати біологію, хімію, вміти адекватно реагувати на зміни. Сучасний агроном повинен розумітися у комп’ютерних технологіях, навігації, механізації, треба вміти налаштувати сівалки та оприскувачі.

Цього року нами зібрано в середньому з кожного гектара більше 60 центнерів пшениці, 29 центнерів ріпаку, 63 центнерів ячменю. У нашому господарстві вирощують кукурудзу, соняшник, пшеницю, ріпак та екзотичні рослини, які мало хто знає — амарант та нут. Вони теж дали гарний врожай.

— У нашому регіоні ми навіть не чули про такі рослини, розкажіть де і як їх використовують?

Садівники-аматори та просто любителі красивих оригінальних квітів більше знають амарант під «гучними» назвами: бархатник, щириця, півнячі гребінці, оксамитник. Протягом більше шести тисяч років бархатник вважався божеством. Йому поклонялися, він використовувався в жертвоприношеннях, з його насіння робили еліксир безсмертя (амарит). Рослину вдалося зберегти, привізши її з Південної Америки до Європи у XVI столітті. Русичі пекли з щириці хліб, брали амарантові зерна із собою в походи, вважаючи їх джерелом здоров’я і довголіття. На жаль, завдяки Петру І бархатник перестали вживати в їжу і по сьогоднішній день ця рослина більше відома як декоративна. Але зараз незаслужено забута культова квітка повертає свою популярність, і на це є вагомі причини. По-перше, мало яка рослина може «похвалитися» такою сучасною великою географією: амарант поширений на всій землі, крім Антарктиди.

По-друге, гребінці мають унікальні лікувальні та поживні властивості. Нут — це бобова (стручкова) рослина, яку ще називають турецьким або баранячим горохом. Зерна незвичайної форми багатьом нагадують голову барана з дзьобом. У стручках невеликого розміру розташовується не більше трьох зерняток. Колір їх в більшості випадків жовтий, але також допустимі й інші відтінки. Батьківщиною нуту прийнято вважати Середню Азію. На сьогоднішній день площа культивації значно збільшилася і зустріти рослину можна на території Європи, Індії, Африки і Середземномор’я. У деяких джерелах є інформація, що вживали горох нут ще задовго до нашої ери. До речі, зерна використовували не тільки в їжу, а й для лікування деяких захворювань. Нут є екологічно чистим продуктом, оскільки в ньому не накопичуються нітрати, токсини та інші шкідливі речовини. Використання нуту в кулінарії обумовлене легкістю приготування. Він привертає увагу горіховим присмаком. Багато країн вважають баранячий горох ласощами, а особливо він популярний в Таїланді, Індії, Африці і в інших екзотичних країнах.

Олександре Миколайовичу, наскільки змінилися вимоги до агрономів за останні роки?

Технології дуже схожі, хіба що трохи удосконалилися. А ось техніка суттєво змінилася. Раніше ми працювали із МТЗ, Т-75, Т-74. Сьогодні вся техніка іноземна, і, звичайно, якість обробітку ґрунту, посіву, обмолоту зовсім інша. Дуже змінилися засоби захисту рослин, мінеральні добрива. Сьогодні під кожну культуру, під кожен період внесення розроблені різні формули. Основа ж технології залишилася незмінною. Знання з фізіології рослини та її потреб у різні періоди росту залишилися майже тими самими. Та, звісно, їх треба вдосконалювати, щоб обирати найбільш ефективну технологію.

У сільському господарстві термін «сезонність» дуже чітко визначений — з початку березня і практично до листопада. У цей період агроному доводиться майже постійно перебувати в полях. Як і в будь-якого агронома, мій робочий день розпочинається, коли ще на дворі темно. У сезон буває так, що на сон лишається не більше чотирьох годин. На сім’ю та друзів у цей період часу взагалі не вистачає.

Професія агронома відрізняється від інших тим, що тут немає усталених шаблонів: кожне поле, кожна культура потребують індивідуального підходу — починаючи з обробітку ґрунту до того часу, коли збіжжя потрапить до комори. Щорічно нам доводиться враховувати ряд факторів, виходячи з яких ми обираємо методи та інструменти для досягнення бажаного результату. Агроном для мене — це не професія, це спосіб мого життя!

За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток галузі сільського господарства та з нагоди відзначення професійного свята — Дня працівників сільського господарства, Олександра Біленка нагороджено Почесною грамотою Знам’янської райдержадміністрації та районної ради, а трудовий колектив Мошоринського відділення товариства з обмеженою відповідальністю «РОС АГРО» с.Мошорине Знам’янського району нагороджено відповідною грамотою.

Оксана Лутай
Агроном для мене — це не професія, це спосіб мого життя!
Агроном для мене — це не професія, це спосіб мого життя!

Календар

«    Грудень 2019    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031