Суспільство

Дружньою родиною жити ні про що не тужити

Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Минулого тижня свої дні народження святкували селище Олександрівка, село Розумівка Олександрівського району, селище міського типу Власівка міста Світловодська та село Куцеволівка Онуфріїського району.
27 вересня у Розумівці, у філії Кіровоградського обласного краєзнавчого музею — в історико-архітектурному заповіднику родини Раєвських відбулося свято духовного співу «Осінній благовіст», приурочене річниці освячення Свято-Хрестовоздвиженського храму, що стало вже традиційним. Програмою свята було передбачено божественну літургію, хресний хід навколо храму та концерт церковного співу у виконанні хору духовного співу «Канон» з міста Черкас. Після чого відбулося святкування Дня села Розумівки.

Привітання, зустрічі, радісні й усміхнені обличчя — таким видалося свято у мальовничому куточку Олександрівщини. Із теплими словами до своїх односельців звернувся сільський голова Микола Христенко. Від щирого серця привітав всіх з Днем села, побажав усім добра, здоров’я, родинного затишку, щоб у кожній домівці панував мир і спокій, збувалися всі заповітні мрії і всім жителям села Розумівки та Миколаївки — Божого благословення та благополуччя! Слова привітань прозвучали від гостей: голови Олександрівської районної ради Григорія Гончаренка, першого заступника голови райдержадміністрації Анатолія Каражбея та представників обласного управління юстиції Олега Потьомкіна й Анни Калініної.

На свято в Розумівку завітали солісти Академічного театру музики, пісні і танцю «Зоряни» (художня керівниця — народна артистка України Антоніна Червінська). У фойє Будинку культури представили фотовиставку «Світ моєї душі», в рамках якої можна було побачити роботи умілиць Ольги Кривенко та Віри Дзюби, а також вишиті бісером роботи Інни Задорожньої. Також була представлена картина «Мальовничі куточки Розумівки» Людмили Корнеєвої. Відвідувачі із зацікавленням розглядали мандрівну фотовиставку «У пошуках рідної пісні», яка уособлює ідею фольклорного проекту «Баба Єлька».

Неподалік Будинку культури у двох великих казанах варилася смачна козацька каша, якою після святкового концерту пригощали всіх охочих. Продовженням свята стала конкурсна програма: заняття знайшлося всім — і малечі, і дорослим. 28 вересня святкували 398-му річницю містечка над Тясмином — одного з найдавніших населених пунктів Олександрівщини. Перша письмова згадка про Олександрівку міститься у Київському літописі (1241-1621 рр.) у зв’язку з перебуванням тут у 1621 році князя, підстарости черкаського Семена Лика, який був на службі у князів Вишневецьких. Цю дату встановив ще у 1888 році відомий український історик Володимир Антонович.

Цьогорічний День селища Олександрівки був наповнений різноманітними заходами. О 10-й годині ранку біля дитячо-юнацької спортивної школи стартував благодійний велопробіг вулицями містечка. Він проводився, щоб підтримати матеріально дитину Варвару Волинець, яка тяжко хворіє і потребує лікування.

Основні події Дня селища розгорнулися на центральному стадіоні імені Миколи Шишки. Біля входу на стадіон експонувалися виставки районного краєзнавчого музею «Олександрівка: зупинені миті історії» та «Сорочку мати вишила мені…», проводилися конкурси композицій із квітів «Олександрівка у квітах», дитячих малюнків «Олександрівка понад Тясмином». Згодом на доріжці стадіону провели конкурс дитячих візочків «Святковий кортеж», де на дистанцію вийшли молоді мами зі своїми малюками. Кожен візочок дбайливі батьки перетворили у казковий кортеж.

Урочиста частина свята розпочалася з виступу Олександрівського народного аматорського хорового колективу міського Будинку культури. Потім слово надали селищному голові Олександру Безпечному. Він поздоровив жителів Олександрівки зі святом, розповів про роботу селищної ради. Зокрема у цьому році проведено ремонт доріг, встановлено на вулицях селища 77 ліхтарів. У планах селищної ради вже наступного року розпочати створення парку відпочинку, а, можливо, й скейт-парку, як пропонує олександрівська молодь. У День селища на центральному стадіоні імені Миколи Шишки завершили встановлення дитячого майданчика — третього у селищі. Його появі сприяв народний депутат України Олесь Довгий, спрямувавши на важливу справу кошти державногобюджету.

З Днем селища його мешканців привітали заступник голови райдержадміністрації Анатолій Каражбей, голова районної ради Григорій Гончаренко, голова Кам’янської міської об’єднаної територіальної громади Черкаської області Володимир Тірон, селищний голова Новенської селищної ради міста Кропивницького Сергій Денисенко.

Великій групі кращих жителів Олександрівки вручили грамоти, подяки та цінні подарунки від селищної ради. Подяками та подарунками нагородили й переможці конкурсів, що проводилися у цей день.

Святковим концертом жителів та гостей селища порадували, крім аматорів міського Будинку культури, ще й самодіяльні артисти районного Будинку культури, районного центру дитячої та юнацької творчості, гості зі столиці України — театр пісні «Джерела».

На стадіоні працювали дитячі атракціони, тир. Жителям і гостям селища народні умільці пропонували придбати сувеніри, а приватні підприємці — солодку вату, різні наїдки і напої.

Завершився День селища Олександрівки на майдані біля дитячо-юнацької спортивної школи. Тут для молоді влаштували святкову дискотеку.

День селища Власівки міста Світловодська цього року об’єднав громаду з нагоди відзначення 463-ї річниці заснування та 76-ї річниці визволення краю від фашистських загарбників.

Напередодні Дня селища, 27 вересня, на площі Героїв вшанували пам’ять тих, хто заради визволення Власівки віддав своє життя. Мітинг відвідали представники селищної ради, громада, настоятель церкви Різдва Пресвятої Богородиці, учні школи та найменші діти — вихованці ДНЗ №2 «Буратіно». Урочистою ходою для покладання квітів учасники мітингу пройшли від братських могил та пам’ятного знака загиблим у Другій світовій війні до пам’ятного знака, встановленого 97-й гвардійській дивізії.

28 вересня основна святкова програма відбувалася на території селищного Будинку культури. Гостями урочистостей стали почесні громадяни селища — генеральний директор об’єднання «Дніпроенергобудпром» Іван Марон, колишня директорка Власівського селищного Будинку культури Ольга Горбатенко, педагогиня з багаторічним стажем на заслуженому відпочинку Валентина Волкова. З нагоди свята селищний голова Анатолій Бабаченко звернувся до присутніх: «Кожен із вас сьогодні відчуває себе частиною великої родини. Це правильно, бо лише спільна праця робить нас кращими і міцнішими. Бажаю власівчанам здоров’я, злагоди в родинах, нехай квітне наше рідне селище в мирі і добробуті!» — і вручив грамоти директорам підприємств та керівникам установ, які продовжують надавати послуги, робочі місця, виготовляють продукцію, що відома далеко за межами нашого регіону. До переліку увійшли дитяча музична школа, загальноосвітня школа I-III ступенів, селищний Будинок культури, бібліотека, медична амбулаторія, пансіонат для ветеранів війни та праці, дошкільний навчальний заклад №2 «Буратіно», Об’єднання «Дніпроенергобудпром», ТДВ «Світловодське кар’єроуправління» та інші. «Ми зробимо усе можливе, щоб бюджет селища поповнювався, будемо усі працювати на процвітання, бо тут живуть люди, які цього варті», — пообіцяв мешканцям генеральний директор Об’єднання «Дніпроенергобудпром» Іван Марон.

З нагоди дня селища привітали подарунками родину Слободяників — Лілію Василівну та Миколу Олександровича, які піклуються про дітей, позбавлених батьківського піклування; найменшого мешканця селища Микиту Шаблія (народився 22 вересня) та золотих і діамантових ювілярів, які разом прожили пів століття і більше. Серед нагороджених — аматорський театральний колектив на чолі з Олександром Комаревським та жіночий вокальний ансамбль «Либідь» під керівництвом Ольги Суліги, який на конкурсі вокально-хорового мистецтва «Калиновий спів» отримав звання народного.

Уперше за довгі роки святкування Дня селища відбувся велопробіг. Його учасники на урочистостях отримали грамоти за участь, а найменші та найстарша учасниця — подарунки. Хочеться зазначити, що найстаршою у заїзді була Ніна Петрівна Заніздра 1936 року народження.

Родзинкою святкування став концерт під назвою «Соловейко Власівки» — соліста Андрія Зубкіна. Власівчанин 11 років радує мешканців не лише своїм талантом, але й перемогами на фестивалях та конкурсах. Свою першу пісню Андрій присвятив загиблим землякам на Сході України. Глядачі завдяки збереженим відеоматеріалам згадали виступи Андрія та його перші пісні. У його репертуарі звучали «Плине кача», «Отаман», «Ой, чий то кінь», «Материнське серце», «Дві бабусі», «Квіткою любові». Творче дитинство на сцені Андрій провів з Ольгою Пасько, тож і цього дня вони декілька пісень заспівали дуетом. Урізноманітнили святкову програму гості із сусіднього міста Кременчука Полтавської області. Звідти завітав Кременчуцький духовий оркестр під керівництвом заслуженого працівника культури України Володимира Смолякова та кавер-гурт «Атом». Була представлена виставка дитячих малюнків «Мій тато — захисник України» та діяла фотозона. Усіх мешканців селища та гостей пригощали кашею та чаєм.

На стадіоні «Салют» відбувалися футбольні баталії. Власівські ветерани футболу змагалися з ветеранами Світловодська — футбольною командою «Металург». Гра закінчилася нічиєю — 2:2. Дитяча власівська команда «Дніпро» змагалася зі Світловодською КДЮСШ №1. Результат невтішний для власівчан — 1:0 на користь Світловодська. Такі результати нікого не засмутили, усі футболісти залишили поле з дипломами, подарунками та закарбували участь у змаганнях спільними фотографіями для редакції газети «Вісник Кіровоградщини».

Вечір закінчився гучною музикою, танцями і гарним настроєм відпочивальників.

Тієї ж суботи, 28 вересня, біля Куцеволівського сільського Будинку культури №2 зібралися жителі та гості Куцеволівки на свято Дня села. Розпочалася урочиста програма з виступу Куцеволівського сільського голови Любові Перепеляк. Любов Григорівна тепло привітала громаду села зі святом і побажала щастя, здоров’я, добра та мирного неба над головою. Дівчата в гарних національних костюмах пригостили присутніх короваєм, випеченим з муки нового врожаю.

Цього року село відзначає дві дати: 265 років з дня заснування і 76 років з дня звільнення села від фашистських загарбників. Під звуки метроному пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів до меморіального комплексу. Квіти та подарунки отримали найповажніші члени громади, серед них Анастасія Зеленська, яка нещодавно відсвяткувала свій 98-й рік народження. Подарунки та теплі слова привітань отримали батьки найменших громадян села, які народилися протягом року, та наймолодша сім’я Юрія й Олени Греків, молодята прийшли на свято на другий день після весілля. Поздоровлення отримали сільгоспвиробники — керівники сільськогосподарських підприємств, фермери та одноосібники.

До поздоровлень долучилася заступник голови Онуфріївської райдержадміністрації Валентина Здебська. Від райдержадміністрації та районної ради Валентина Павлівна вручила громаді села сертифікат на придбання оргтехніки. Поздоровила жителів села зі святом редакторка газети «Придніпров’я» Руслана Сорока. Руслана Миколаївна вручила подарунки і річну передплату п’ятьом жителям села. Після завершення урочистої програми відбувся чудовий концерт. Бурхливі оплески отримали місцеві вокальні колективи «Оберіг», «Вербиченьки» та «Калина». На свято завітали гості з інших населених пунктів, особливо присутнім сподобалися виступи «Козачки» з Успенки та «Кропиви» з Камбурліївки.

На свято прийшли багато маленьких жителів громади, для них приготували чимало розваг: солодку вату, надувну гірку, батути та багато інших атракціонів. Після концерту присутніх запросили почастуватися кашею, працювала виїзна торгівля, у повітрі ширилися
аромати шашлику і ще довго біля Будинку культури лунала музика. Редакція газети вітає жителів цих громад і бажає чистого неба, здоров’я та радості!

Любов Журба,
Альона Зозуля,
Василь Білошапка,
Владислав Овчаренко
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити
Дружньою родиною жити ні про що не тужити«    Жовтень 2019    »ПнВтСрЧтПтСбНд 12345678910111213141516171819202122232425262728293031