---
Суспільство

До Дня медика про фельдшерок Онуфріївщини

До Дня медика про фельдшерок Онуфріївщини
З нагоди Дня медичного працівника «Вісник Кіровоградщини» розповідає про двох представниць цієї професії, які опікуються здоров’ям жителів Вишнівцівської та Мар’ївської сільських рад Онуфріївського району.

З фельдшеркою, завідувачкою Вишнівцівського фельдшерського пункту КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Онуфріївського району» Валентиною Олександрівною Новіковою ми розмовляємо на її робочому місці.

Фахівчиня працює в закладі з 1996 року, до цього працювала в Зибковому на «швидкій допомозі», а після її розформування перейшла у Вишнівці. За освітою акушерка — закінчила Кременчуцьке медичне училище, бо сама родом з Кременчука Полтавської області. Після навчання працювала медсестрою в хірургічному відділенні у першій міській лікарні. «У мене у Кременчуці живуть мама й сестра, тож там буваю досить часто, але жити б не хотіла. У Вишнівцях спокійно, чисте повітря, власні продукти. Одним словом, від міського життя я зовсім відвикла», — говорить жінка. Вона обслуговує жителів Вишнівців і Лозуватки, загалом це 593 особи, з них 78 дітей та 13 підлітків.

— Як фельдшерка я надаю невідкладну допомогу, займаюся профілактичною роботою. З досвіду своєї медичної практики можу сказати, що медицина стала більш розвинутою, у ній з’являються нові підходи. А працювати приємно, коли у приміщенні зроблений ремонт, є нове устаткування. У нашій сільській раді сільський голова Віталій Горобець сприяє розвиткові закладу, з ним ми знаходимо спільну мову. Внутрішній ремонт приміщення провели у 2016 році. У поточному році у сільському бюджеті заклали 40 тис. грн на утеплення фасаду будівлі та на заміну покрівлі, а матеріали на розширення приміщення для створення оглядового жіночого кабінету вже є. У 2015 році у ФАП придбали кушетку, штативи, маніпуляційний стіл, сухожарову шафу. Ліками для невідкладної допомоги заклад забезпечує сільська рада. Від народного депутата Олеся Довгого минулого року ми отримали сумку-укладку для таблетованих медикаментів та велосипед, яким зручно добиратися в усі пори року, окрім зими, коли пересуваюся пішки. Село заселене компактно, тож особливих проблем не відчуваю. З людьми ладжу, хоча ситуації бувають різні. Моїх порад дослухаються, але часто буває, що чекають до останнього, бо ліки дорогі.

З 8 до 12 години я веду прийом у ФАПі, потім обідня перерва, після чого робота по селу: патронаж вагітних, виклики додому, скрінінгування населення з виділенням груп ризику, коли раз на рік ми відвідуємо кожну сім’ю, вимірюючи тиск, оглядаючи шкіру, слизові, молочні залози, а також проводячи скрінінг на туберкульоз, цукровий діабет, гіпертонічну хворобу. Мій телефонний номер є у кожного жителя сільської ради, він вказаний і на дверях ФАПу. У рамках медичної реформи працюю з жителями Вишнівців та Лозуватки щодо укладання декларацій з сімейним лікарем та педіатром.

Постійно займаюся самоосвітою — читаю, шукаю в інтернеті медичні матеріали. Якщо в чомусь не впевнена, то не боюся, що хтось мене звинуватить у некомпетентності, адже вважаю, що краще перепитати, ніж помилитися. Часто спілкуюся, у тому числі й з питань педіатрії, з сімейною лікаркою Світланою Корабльовою із Зибкого, якщо потрібна консультація невропатолога — то консультуюся з Олександром Стеблиною з Онуфріївської ЦРЛ, якщо питання з наркології, то звертаюся до Лідії Іванченко, з гінекології — до Юлії Панченко.

Онука, яка живе з нами, певний час була не проти стати медиком, але працювати не так, як бабуся, коли немає коли пообідати або усі вихідні пробути на викликах. А я до такого режиму звикла. Я люблю медицину, бо якби не любила, то не витримала б такого стилю життя. Хотілося б, звісно, вищої зарплатні.

Для душі я вирощую вуличні квіти, люблю котів — у мене їх до 10 — й сіамські, й висловухі, яких теж доводиться лікувати. Чоловік Володимир займається сільським господарством: тримає кобилу, корів, пасіку.

Що стосується онуки, то вона зараз захопилася музикою та співом. (Про Таю Баркарову з Вишнівців, яка виборола Гран-прі на 94-му Всеукраїнському конкурсі-фестивалі «Зоряні мости до Дня захисту дітей», що відбувся наприкінці травня у Полтаві, «Вісник Кіровоградщини» писав в одному з попередніх номерів — авт.). У музичній школі в Онуфріївці Тая навчається четвертий рік. Хоча спочатку я вирішила, що непосидючій онуці слід спробувати себе в танцях. Після відвідування декількох занять дівчинка вкотре захворіла на аденоїди. Я проходила повз музичну школу і почула, як діти співають. Зайшла до школи і запитала, чи можуть вони взяти Таю, бо згадала, що є вокалотерапія — один з лікувально-оздоровчих методів музикотерапії, який використовує спів та спеціальні вокальні вправи для акустичної стимуляції життєво важливих органів і підвищення захисних сил організму. Спочатку ніяких особливих здібностей у дівчинки не спостерігалося, а за півроку вона швидко дала значний ривок — і нині займається із задоволенням та має значні успіхи. З голосовими зв’язками тепер усе в порядку, лора майже не відвідуємо. Так бабусина професія медика вивела онуку в мистецтво.

З Валентиною Володимирівною Білецькою — фельдшеркою, завідувачкою Мар’ївського фельдшерсько-акушерського пункту, який підпорядковується КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Онуфріївського району», ми зустрілися в Онуфріївці на урочистостях з нагоди професійного свята.

Жінка розповіла, що вона родом з Павлиша, закінчувала Кіровоградське медичне училище ім.Єфрема Мухіна у 1982 році, у Мар’ївку потрапила за направленням. З березня 1982 року це стало її першим і єдиним місцем роботи, а село стало домівкою, бо у Мар’ївці зустріла свого майбутнього чоловіка. З перших днів була єдиною працівницею закладу (завідувачка ФАПу, фельдшерка, акушерка), з 1988 року на півставки у ФАПі працювала акушерка Віра Бородай. Майже разом у 2007 за вислугою років обидві жінки вийшли на пенсію. А в 2012 році Валентина Володимирівна повернулася на своє місце роботи. За п’ять років, поки Валентина Білецька була вдома, сільський медзаклад припинив свою роботу, бо нова працівниця попрацювала декілька місяців і полишила село, інших же медиків не було. А от самі звернення про допомогу до колишньої фельдшерки не припинялися. Та й сама вона куди б не йшла, а погляд все одно сам собою зупинявся на ФАПові. Оскільки вихід на пенсію був зумовлений не якимись особистими переконаннями, а хворобою чоловіка, і сільський голова Іван Мишастий, і керівництво району й ЦРЛ та й самі жителі сільської ради неодноразово зверталися до жінки з проханням повернутися у професію. Валентина Білецька знову повернулася на роботу і надає медичні послуги мар’ївцям ось уже шість років.

— Коли тільки прийшла на роботу, обслуговувала 790 осіб, з них 130 дітей від 0 до 14 років. Нині у Мар’ївці та у Федорівці обслуговую 160 осіб, з них 20 дітей, — розповідає Валентина Володимирівна. — ФАП знаходиться в окремому приміщенні. Сьогодні тут затишно й охайно, а вперше побачила своє місце роботи у ненайкращому стані: з проваленою підлогою, майже без меблів. Завдяки допомозі сільської ради і колгоспу тоді поступово привели його до належного стану, наповнили обладнанням. У 2015 році в будівлі замінили вікна та двері. На усі виклики селом раніше пересувалася пішки. П’ять років тому сільська рада придбала велосипед, а минулого року за сприяння народного депутата України Олеся Довгого у ФАП я отримала електроскутер, яким активно користуюсь, виїжджаючи на виклики селом чи у справах до нашого сімейного лікаря у Зибкове. Заряду вистачає на 50 км, зручно — бо можна підзарядити електроенергією будь-де, економно — бо не потрібен бензин. Сільська рада виділяє кошти на придбання медикаментів для надання жителям невідкладної допомоги, оплачує комунальні послуги, забезпечує ФАП дровами (у нас пічне опалення), які допомагають і перепиляти, і перерубати. Значну допомогу отримуємо і від ТОВ «Верес», ТОВ «Агродар», які до минулого року серед іншого забезпечували пальним автомобіль «швидкої допомоги», який знаходиться у Зибкому, який викликаю за потреби госпіталізувати пацієнта, адже сільська рада досить віддалена від райцентру (орієнтовно 25 км).

Завжди вчуся на курсах підвищення кваліфікації, обов’язково їжджу на щомісячні заняття в Онуфріївці, де спеціалісти знайомлять нас з новими підходами в роботі, щороку буваємо на семінарі в Олександрійському онкодиспансері. У роботі завжди підтримує головна лікарка КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Онуфріївського району» Людмила Горобець. У разі потреби можу звернутися і проконсультуватися з сімейною лікаркою Світланою Корабльовою, котра обслуговує Мар’ївську сільську раду, яка завжди допоможе.

Триває медична реформа. Я в курсі всіх змін, хоча на сьогодні не можу виступити експерткою та дати аналітичний прогноз щодо її результатів. А ось виконання усіх її етапів дотримуюся — зокрема, займаюся організацією укладання декларацій. Так, на сьогодні у сільській раді завдяки систематичній роботі 80% відсотків жителів вже обрали свого сімейного лікаря.

Окрім роботи медиком маю чималий обсяг громадської роботи — від самого початку роботи чотири скликання була депутаткою сільської ради, а нині третій рік є депутаткою районної ради. Я дисциплінована посадовиця — на сесії не з’являюся лише тоді, коли хворію, а так завжди на засіданні своєї комісії з питань освіти та медицини та на усіх засіданнях сесій. І тут значною мірою працюю зі зверненнями громадян, які звертаються до мене за допомогою.

Раніше була активною учасницею художньої самодіяльності — співала й танцювала у сільському Будинкові культури. На сьогодні повністю поглинає робота та депутатство, тримаю невелике господарство. Увагою сільського, районного та обласного керівництва не була обділена ніколи — маю грамоти та подяки різних рівнів і за медичну роботу, і за роботу в сільській та районних радах.

У сім’ї у нас медиків не було і немає (а я маю двох дітей, є онуки) — любов до медичної справи у мене зі школи. У Павлиській школі ім.Василя Сухомлинського, яку я закінчила на «відмінно», діяв медичний гурток, який вела Рада Антонівна Федорова, вона ж і допомогла мені з вибором професії, про яку я жодного дня не пошкодувала.

Тетяна Юганова
До Дня медика про фельдшерок Онуфріївщини
До Дня медика про фельдшерок Онуфріївщини
До Дня медика про фельдшерок Онуфріївщини

Календар

«    Липень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031