Знам’янський район
Суспільство

ДП «Чорноліський лісгосп»: бути чи не бути національному парку?

ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?
Новина про те, що у Кропивницькому ініційовано петицію щодо створення на території ДП «Чорноліський лісгосп», розташованого на території Знам’янського й Олександрівського адміністративних районів, національного парку облетіла всю Кіровоградщину.
«Кіровоградська область — єдина в Україні, де немає жодного заповідника чи національного природного парку (НПП), хоча в країні їх понад 50. Проте, і у нас є територія унікальна у природному та історичному аспектах — Чорний ліс — це найпівденніший та найбільший масив грабово-дубових лісів на південній межі лісостепової зони…», — так починається текст петиції. Слідом за цим почалися і обговорення, а 1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл з цієї теми.

Щодо того, які думки і погляди мають працівники самого ДП «Чорноліський лісгосп» ми вирішили дізнатися у керівництва та працівників підприємства. Діалог з керівником лісгоспу Олександром Зуєвим та головним лісничим Олегом Яценком розпочався з перегляду фото. На світлинах ми побачили не то ліс, не то і не ліс. Великі дерева, викорчувані з корінням, лежать на території Чорноліського заказника недвижимо, купа гілля, чагарники… (на фото) Назвати таке господарювання дбалим не можна, тому виникає ще більше питань, ніж просто дізнатись, де і коли у нашому Чорному лісі може виникнути національний парк?

Ми так часто чуємо, що лісники нищать ліс, — говорить керівник ДП «Чорноліський лісгоп» Олександр Зуєв, — ЗМІ створило негативний образ лісників як тих, хто підлаштовує під себе правила рубок, проводить масове знищення лісів і набиває собі кишені. Це все так подається і вигадується, що нас і нашу думку ніхто не чує. Так от хочеться, щоб її почули, бо нам справді є що сказати…

Щодо створення національного парку на території нашого підприємства та Олександрівського лісгопу — ми не раз говорили про наші проблеми вголос. У нас же є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Чорноліський». Із введенням нових правил (2016 року) до санітарних правил догляду за заказником нам заборонено усі суцільні рубки, елементарне розчищення відбувається за погодженням Міністерства екології та природних ресурсів України. Так, у 2017 році наше підприємство не зрубало жодного кубічного метра лісу на території заказника. І ось ви бачите ці фото — яскраве підтвердження того, яким недоглянутим стає ліс. До нас звертаються люди з села Богданівки, які живуть через дорогу від заказника, з проханням виписати дрова. Деревина лежить через дорогу, гниє, падає, але навіть на опалення її не можна взяти. Лісова охорона стала як «узурпатор», який не дозволяє наівть гілля з лісу взяти.

Тож, повертаючись до ідеї створення національного парку, хочу сказати, що ви бачите, що твориться у заказнику, а що говорити вже про перспективу парку? Хто за цим всім доглядатиме вчасно? І чи не буде це могильником деревини? Дбалі господарі в лісі дійсно вкрай потрібні протягом цілого року. На сьогодні ніхто з боку лісників не забороняє привозити туристів до заказників, разом з істориками чи екологами організовувати цікаві маршрути. У нас є гарні природозаповідні об’єкти в Знам’янському районі — «Бочки» (с.Дмитрівка), Гайдамацьке урочище (Чутівка), що заважає там розвинути туризм? І хто над цим працює? — додає Олег Яценко. — Зараз працюють тільки над тим, щоб розвинути ідею створення національного парку, а що далі? Хто його охоронятиме елементарно від пожеж? На заказник нині ми вкладаємо величезні кошти, тільки щоб його охороняти, адже «чорні лісоруби» працюють вдень і вночі…

— Крім того, переконливо і аргументовано звучать економічні розрахунки і цифри, які показують, якою ціною нині для лісгоспу обходиться утримання території на рік. Слід зазначити, що лісгосп щорічно на охорону лісових насаджень витрачає 8,4 млн грн, а це тільки кошти, отримані від господарської діяльності підприємства. А питання щорічного догляду за лісовими культурами на заліснених ділянках на площі 1157 га на суму 2,4 млн грн на рік, а догляд за молодняком на площі 1293 га на суму 13,1 млн грн? У період організації парку, та й у подальшому, ці питання, можливо, будуть не на першому місці, в результаті чого загинуть (втратять свої функції) насадження на площі 1157 га. Тому виникає великий сумнів про достатню наявність коштів в державі для створення передумов належного функціонування національного парку, — коментує головний лісничий ДП «Чорноліський лісгосп» Олег Яценко. — Розуміння «натуральності» стану лісу зараз на території заказника досить відносне, привабливості, як бачимо на численних фото, немає. Минулого року підприємство ДП «Чорноліський лісгосп» отримало міжнародний сертифікат, де передбачено виділення окремих ділянок лісових насаджень, які не будуть піддаватись ніяким впливам людини, а ростимуть природно.

— Є ліс, є суворі вимоги до його утримання, ми працюємо відкрито, через систему «Прозоро» проводимо всі наші торговельні операції,
— розповідає далі Олександр Зуєв. — У нас на кожну виписку дров фізична особа пише заяву, викладається її реєстраційний номер облікової картки платника податків, щоб не було зловживань. У нас в черзі виписати дрова стоїть 1000 чоловік. Щоб отримати так званий «ліміт» не для суцільних рубок у Чорноліському заказнику, а принаймні для прибирання вальожника, для прикладу, минулого року працівники підприємства формували необхідний пакет документів і передавали його до Міністерства екології та природних ресурсів України. Але дозвіл на проведення таких необхідних робіт був виданий у середині грудня 2017-го року, і мав він дію до кінця року… А за проект було заплачено підприємством 25 тис. грн. Коло тепер повторюватиметься знову, вже з 2018-го року, а згідно з тими ж санітарними правилами, у період з 1 квітня по 16 червня будь-які вибіркові санітарні рубки будуть заборонені — так званий «сезон тиші», а це знову не дозволить виконати всі роботи, навіть за умови погодження всіх документів.

Судити чи не судити всіх працівників лісгоспів за репутаціями окремих працівників — справа невдячна і неправильна, але питання щодо того, хто повинен бути господарем лісу, сприймається дуже гостро. Державне лісове агентство на сьогодні, у свою чергу, знову розробило зміни до санітарних правил утримання лісів, у яких виклало думку своїх фахівців. Втім, коли ці зміни будуть почутими чи взятими до уваги — не відомо. Очевидно лише те, що територія Чорноліського заказника, а це 3,5 тис. га, нині лишається захаращена.

1 березня у Кропивницькому відбувся круглий стіл щодо створення на теренах Кіровоградщини та Черкащини національного природного парку. До обговорення природної, археологічної та історико-культурної цінності згаданих лісових масивів долучилися археологи, історики, географи, біологи та лісники. Тож, чи треба такий парк взагалі?

ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?

Ольга Гелевера — авторка петиції під час дискусії розповіла про важливість створення національного парку: «Після підписання Україною угоди з Європейським союзом з’явилося зобов’язання по створенню природоохоронних зон до 15% від усієї території нашої держави. Щодо Кіровоградської області, то планова кількість природних заповідників має становити 7,1% при наявних зараз 4,4%. Щодо фінансування, то порівнюючи зі схожими територіями, де вже існують такі парки, то їх фінансування становить близько 40,7% фінансування з державного бюджету на природоохоронну статтю. У той час як Кіровоградська область отримує 0,5%. Держава нам може давати ці кошти, але для того, щоб їх отримати, потрібні реальні кроки, серед іншого ми отримаємо кошти і на створення парку».

Однак існують й інші думки з приводу створення згаданої заповідної території. Зокрема, Олександр Гулай — науковець, який досліджує згадане питання, зазначив, що при створенні таких парків слід враховувати різні фактори: оновлення лісу, його віковий склад та те, щоб зробити територію привабливою для туристів, треба проводити відповідні роботи, які приведуть до вирубок у заказниках. Окрім того, має бути інформаційна обізнаність населення щодо можливих ризиків та реальної ситуації на території: догляд за лісовими насадженнями у період створення парку, виділення коштів на його функціонування та інше.

За результатами круглого столу до Міністерства екології та природних ресурсів України направили резолюцію про сприяння створення національного парку. Однак сама система роботи та стратегічний план розвитку рекреаційної зони наразі невідома. Зі слів авторки петиції Ольги Гелевери, у разі початку процесу створення зона вже буде взята під охорону і доглядати її буде кому. Окрім того, вона зазначила, що стратегічний план розвитку парку як рекреаційної зони буде розроблений вже після створення парку. Тобто, маємо історичні та археологічні пам’ятки, які і без того локалізуються у заказниках, а як зробити їх привабливими для туристів, ще не знаємо. Беззаперечно, такий заповідник на території Чорного лісу внесе свої позитивні ключові моменти, але чи не є зараз питання недостатньо вивченим? Чи шукалися альтернативні шляхи співпраці? І чи це не зашкодить?

Оксана Войчишина,
Ольга Полякова

ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?
ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?
ДП «Чорноліський лісгосп»:  бути чи не бути національному парку?

Календар

«    Лютий 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930