Олександрівський район
Суспільство

«Поїзд прямує до станції Фундукліївка»

«Поїзд прямує до станції Фундукліївка»
Станція Фундукліївка Шевченківської дирекції Одеської залізниці, яка здійснює ватажні та пасажирські перевезення, розташована і діє у селищі Олександрівка з 1876 року.
У кабінет чергового по станції ми потрапили у момент, коли на Фундукліївці закінчилися ремонтні роботи і проводили маневрові роботи з перестановки тепловозів, згодом розпочали пропускати пасажирські поїзди. Це робота чергового по залізничній станції, але оскільки чергова знаходилася у відпустці, її обов’язки виконувала начальник станції Марія Гудзенко, з якою ми спілкувалися напередодні Дня залізничника, який відзначають в Україні 4 листопада (цього дня 1861 року на залізничний вокзал Львова прибув перший потяг з Відня).

— Маріє Вікторівно, які і скільки поїздів курсують через Фундукліївку?

— Фундукліївка — проміжна станція, яка здійснює пропуск вантажних і пасажирських поїздів. Тут проходить більше вантажних поїздів, та пасажирських теж достатньо, у тому числі й тих, які роблять зупинку в Олександрівці. За зміну (12 годин) може пройти близько 35 пар поїздів — тобто загалом 70: у прямому і зворотному напрямках. У нас зупиняються не усі пасажирські потяги, адже зупинки визначаються залежно від пасажиропотоку — якщо багато запитів на певний напрям, тоді поїзд вноситься у графік із зупинкою. Наприклад, фірмові швидкісні поїзди, так звані Hyundai, не зупиняються. Найдовші маршрути, які пролягають через нашу станцію, — це Миколаїв-Москва (на який завжди багато пасажирів, бо подібних поїздів проходить багато, а цей із зупинкою), Львів-Новоолексіївка (Генічеський район Херсонької області), Запоріжжя-Львів, Дніпро-Трускавець, Львів-Маріуполь, коли поїзд знаходиться у дорозі більше доби. І усі вони зупиняються у нас. Новий маршрут, який запровадила з початку листопада Укрзалізниця, поїзд №127/128 «Ковель-Харків», теж проходить через Фундукліївку і зупиняється тут.

— Розкажіть про колектив, який працює на станції.

— Колектив складається з 18 працівників. Шестеро — належать до служби «Д» (господарство перевезень), 5 працюють у комерційному господарстві (виконують оформлення документів для вантажних перевезень), семеро — у пасажирській службі, 5 квиткових касирів, станційний робітник і прибиральник. Найстарший працівник станції із 40-річним стажем — чергова по станції Наталія Гарбуз. Наймолодша — я.

— Хто пасажири станції Фундукліївка?

— Багато студентів. В основному з Олександрівки та ті, які добираються електропоїздом (їх курсує 5 пар), автобусом чи власним транспортом з навколишніх сіл. Якщо деякі станції працюють лише у денний час, як, наприклад, сусідня станція Косарі, що у однойменному селі Кам’янського району Черкаської області, то наша станція працює цілодобово. Старшим людям звичніше купувати квитки у касі, молодь активно користується електронними квитками.

— Чи впливає на роботу багата історія станції, чи приїжджають сюди виключно на екскурсії, чи, можливо, тут якась особлива аура, яку відчувають пасажири?

— Незвичайного на станції нічого немає, але багато пасажирів цікавляться, чому населений пункт Олександрівка, а станція називається Фундукліївка. Минулого року виповнилося 140 років з дня заснування станції. Особливих заходів не проводили, але приємно усвідомлювати, що це не 10 чи 50 років. Сподіваюся, що 150 років будемо святкувати на високому рівні.

— Який радіус спілкування чергового?

— Маємо внутрішній зв’язок по усій Одеській залізниці — з черговими сусідніх станцій та інших станцій не залежно від регіону. Є зв’язок з деякими підприємствами, наприклад, зв’язок з під’їзними коліями або з лікарнями, що належать до відання залізниці.

— Знайомі зі своїми колегами із сусідніх станцій?

— Так, зустрічаємося в дирекції, на семінарах та технічних заняттях на вагоні-тренажері, тож бачимося щомісяця.

— Як організована робота персоналу?

— Зміна (усі працівники, окрім начальника станції) працює 12 годин. Начальник станції, якщо він не у зміні, працює з 8 до 17 години. Такий же графік у станційного робітника і прибиральника

— Які особистісні якості слід мати, щоб працювати на залізниці?

— Я вважаю, насамперед слід бути надзвичайно відповідальним, цілеспрямованим. Тут дуже в ціні оперативність, бо часто трапляються нестандартні (аварійні) ситуації. Залізниця завжди у русі. Це безперервний процес, який слід підтримувати. Часто слід проявляти рішучість у своїх діях, діяти конкретно і впевнено. Локальні рішення у межах станції приймаю я, у разі виникнення більш масштабної надзвичайної ситуації узгоджую усе з керівництвом вищого рівня. Наша станція підпорядковується Шевченківській дирекції залізничних перевезень. До речі, їй підпорядковуються лише 2 станції з Кіровоградської області — Фундукліївка і Цибулеве.

— Наскільки безпечна залізниця зараз?

— Заходи з безпеки руху у нас на першому місці, адже відповідаємо за мільйони пасажирів, за мільйони тон вантажів, за рухомий склад, за інфраструктуру залізниці (колії, контактна мережа). Загальна довжина колій, за які відповідає Фундукліївка, — близько 3 км. Технічний стан колій, пристроїв зв’язку та СЦБ (сигналізація, централізація і блокування) щомісячно проводить комісія у складі начальника станції і представників суміжних служб — колійників, зв’язківців, енергетиків.

— Як довго Ви на посаді начальника?

— Прийшла на станцію після закінчення навчання у липні 2016 року черговою по залізничній станції, з листопада виконувала обов’язки начальника, а з 31 січня 2017 року призначена і працюю начальником. Родом з Олександрівки. Закінчила Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка Всеволода Лазаряна, факультет — управління процесами перевезення.

— Маєте у роду залізничників?

— Ні, я перша. Та не остання. Молодшого брата Романа я теж загітувала, зараз він закінчує четвертий курс коледжу транспортної інфраструктури у місті Дніпро і буде вступати в на той же факультет, який закінчувала я.

— А на станції працюють династії?

— Так, це мати і дочка — Наталія Гарбуз і її донька Альбіна, квитковий касир.

— Чи не набридає шум залізниці?

— Ні, з часом до нього звикаєш — і до стукоту коліс, і до невмовкаючих дзвінків.

— Часто збираєтеся колективом?

— Дуже рідко, адже люди постійно з ночі, а іншим заступати в ніч, усім слід відновлювати свої сили, адже робота дуже напружена — щодесять хвилин іде поїзд.

— Як відпочиваєте після напруженої роботи особисто Ви?

— Відпочинку майже немає. Оскільки я начальник станції, то завжди маю знаходитися на зв’язку, щоб прибути на станцію у будь-який момент. Коли все ж є вільний час, то дуже люблю побути просто вдома. Інколи їду до друзів у Дніпро чи на Західну Україну. Кожному залізничнику раз на рік надається одна безкоштовна поїздка (туди-назад) по Україні. Цього року я теж скористалася нею і вирушила до Чернівців.

«Вісник Кіровоградщини» вітає усіх залізничників області та бажає зеленого світла у житті!

Розмову вела Тетяна Юганова

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залізнична станція Фундукліївка (смт Олександрівка Кіровоградської області)

Календар

«    Лютий 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930