Знам’янський район
Суспільство / Медіа

У круговирі «Чута фесту»

У круговирі «Чута фесту»
Якщо б за результатами поїздки слід було б готувати інформаційну довідку, то ця подія виглядала б так.
Що? Етно-рок фестиваль «Чута фест».
Де? Зелена садиба «Гайдамацька Січ», село Цибулеве Знам’янського району.
Коли? З 11:00 до 23:00 19 серпня, у свято Другого Спасу.
Та якщо розповідати про усі події цього відкритого районного фестивалю, який проводиться вдруге поспіль, то слід докладно зупинитися на двох речах. По-перше, це місцевість, по-друге, господарі й гості — справжні ентузіасти й патріоти, закохані у свій край і у свою справу.
Отже, місцевість. Цибулеве — село з багатою історією вільного духу. Чута і Чорний ліс складали колись єдиний ліс, який був продовженням знаменитого в історії гайдамаків Мотронинського лісу Київської губернії. Зокрема, Чутянський ліс відомий як оплот гайдамаччини — народно-визвольного руху проти феодально-кріпосницького та національно-релігійного гніту.

Уже сучасний оплот історії у Цибулевому створив краєзнавець Володимир Вознюк з дружиною Любов’ю Криловою. Він же й став ініціатором проведення фестивалю та безпосереднім учасником підготовки.
Голова Знам’янської райдержадміністрації Олександр Лукашов: «У нашому краї знайдені скіфські поселення, Знам’янщина брала безпосередню участь в Українській революції 1917-1921 років. Тож коли минулого року власник зеленої садиби Володимир Вознюк звернувся з ініціативою провести саме етнофестиваль для відродження духу українського народу, ми охоче погодилися. Відразу створювали його не як одноразовий, а щоб він жив і жив. Того року захід вдався, цього року він розширив свої рамки і теж вдався. У його основі лежить колосальна праця господаря садиби та волонтерів, які усю підготовку вели власними силами і власними руками, а райдержадміністрація і відділ культури (останнім до того ж пророблена велика робота з наповнення програми) взяли на себе матеріальний бік справи. Надзвичайно вдячні за допомогу ДП «Чорний ліс», філії «Знам’янський райавтодор» та місцевим товаровиробникам. Дуже хочемо, аби фестиваль не йшов за затвердженим сценарієм, наше бачення — не догма, а щоб гості, які до нас приїжджають, вносили свої ідеї, які ми будемо спільно втілювати, і від цього спільна справа буде у виграші. На сьогодні вже є плани проводити захід протягом кількох днів, адже цьому сприяє зручна мальовнича місцевість та літня погода».

Про свято та підготовку до нього розповів «Віснику Кіровоградщини» його ідейний натхненник Володимир Вознюк: «Мета фестивалю залишається незмінною — поширити між людьми знання про нашу минувшину, історію, щось зберегти, щось відтворити. Особисто для мене було дуже важливим, що ідея знайшла свою підтримку, особлива вдячність усім тим, хто допомагав. Порівняно з минулим роком значно розширилася територія проведення завдяки новим учасникам, які приїхали взяти участь у фестивалі. Активна робота тривала місяць, як буває зазвичай — найнапруженішою стала ніч напередодні, і зараз бачимо ті моменти, які б хотілося підсилити, тож наступного року їх врахуємо і зробимо краще.

Сама садиба діє вже восьмий рік. У планах створити заповідник площею близько 8 га на території, що відразу за «Гайдамацькою Січчю». Бо неможливо спокійно дивитися, як розорюється земля. Цього року Інгулець вперше пересох, а це вже екологічне лихо! Слід підпускати ставки, але цього ніхто не робить. Тому і хочемо цю місцину зробити заповідником. Розпочали перші кроки: уже приїздила незалежна комісія екологів, які підтвердили, що місцевість відповідає вимогам до заказника. Наступний крок — звернення до департаменту екології і природних ресурсів Кіровоградської облдержадміністрації з клопотанням про визначення меж та підготовку технічної документації. Найголовніше — зупинити розорювання землі, через яке зникає вода. Дуже прикро, що у нас весь час триває якась битва: у радянські часи це була битва за урожай, за пшеницю. І зараз битва продовжується, ми продовжуємо боротися за очевидні речі».


Цього дня гості «Чута фесту» могли знайти собі захоплення до душі відразу на двох майданчиках. На верхній терасі проходила музична частина (з 11:00 сцена належала колективам Знам’янського району та гостям, які прийняли запрошення — Олександрівському, Онуфріївському, Кіровоградському, Петрівському районам і місту Знам’янка, у виконанні яких звучали українські народні пісні і сучасні естрадні композиції та була представлена хореографія. Близько 16:00 розпочався блок патріотичної пісні, у якому взяли участь молоді колективи зі Знам’янського району та з міст Київ, Кривий Ріг, Кропивницький, Чигирин, потужно звучав голос заслуженого артиста України, кобзаря Тараса Силенка з м.Київ). Поряд свою роботу розгорнула виставка-продаж виробів майже 90 майстрів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, а також продукції травників та пасічників Знам’янського та Олександрівського районів, міст Знам’янка, Кропивницький, Олександрія, Світловодськ, Чигирин.

На нижній терасі діти бавилися на дитячому майданчику, 13 сільських рад презентували свої здібності із готування різноманітних апетитних страв від юшки до пирогів, охочі увечері спостерігали за козацькими розвагами — виступом з бойовим батогом козака Назарія та за вогняним шоу від Сергія Покришка (м. Знам’янка), а також за поетичною сценою вдень. Спочатку на ній виступав Юрій Митрофаненко (м.Кропивницький), історик, краєзнавець, знавець історії Холодного Яру з лекцією «Чута в історії Холодного Яру», а після відбувся поетичний батл, у якому взяли участь 12 поетів Знам’янщини, міст Кропивницький та Южноукраїнськ, переможцями якого стали Микола Ярчихин та Олександр Кучеренко (Сашко Обрій).

Польову кухню розгорнула військова частина А1201 села Богданівка Знам’янського району, де усі могли спробувати куліш та чай від солдата строкової служби Кирила Тубчанінова.

Закінченням свята стала вечірня ватра на Перуновій скелі.

Тож фестивалю вдалося об’єднати не лише сільські ради району, символом чого стало розгортання рушникової доріжки представниками цих районів на початку дійства, а й різні області України.

Алла Татарченко та Ніна Самсоненко, бібліотекарки, с. Трепівка Знам’янського району: «Дуже любимо такі заходи, адже можемо вивчити досвід інших та показати роботи майстринь-вишивальниць нашого села, які об’єдналися у жіночий клуб «Любисток».
Олександр та Галина Честних, м.Сміла Черкаської області: «Займаємося сухоцвітами професійно майже 20 років. На 40 сотих землі маємо повний замкнутий цикл від вирощування до продажу. Брали участь в українських та міжнародних виставках у м. Київ, учасники Днів міст Дніпра, Запоріжжя, Києва, Знам’янки. Сюди приїхали на запрошення господаря садиби Володимира Вознюка».

Валентина Добровольська, ткаля, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, лауреат премії Якова Паученка, м. Кропивницький: «Дізналася про фестиваль від нашої спілки. Хоча тут вперше, та дуже сподобалося. Господарі пропонували розміститися зі своїми виробами поодаль, та я попросила місце саме біля сцени, щоб чути музику і бачити усе, що відбувається, адже отримую величезне задоволення від дійства. І ні, голосний звук протягом дня мені не набрид. Головна місія, яку повинні нести і майстри через свої вироби, і взагалі усі люди: творити добро із добром у серці, і тоді світ навколо стане кращим».

Ось такий багатоплановий фестиваль відбувся. Та його організаторам не до відпочинку. Адже, як розповів нам Володимир Вознюк, 16 вересня до 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років відбудуться заходи із вшанування учасників Національно-визвольних змагань українського народу Миколи Кібця-Бондаренка і Мефодія Голика-Залізняка та їхніх загонів, які полягли у лісах Знам’янщини.
Тож до зустрічі, Цибулеве!
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»
У круговирі «Чута фесту»

Календар

«    Вересень 2017    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930