Олександрівський район
Суспільство

Вакцинація домашніх тварин

Вакцинація домашніх тварин
На сьогодні актуальним питанням громадськості стоїть гуманне поводження з тваринами, щодо жорстокого поводження з ними.
Люди котрі утримують домашніх улюбленців несуть за них повну юридичну відповідальність за їх поведінку та заподіяну шкоду. Хоча ця низка законів в нашій державі не має широко набутої практики та невдосконалена, та на сьогоднішній день захисники прав тварин, різні організації, волонтери та інші небайдужі люди підіймають питання щодо захисту тварин.

Але постає разом з цим інше питання – а чи ми не люди, чи ми не маємо милосердя, права вибору щодо наших улюбленців. Це стосується тих людей котрі утримують котів та собак, котрі говорячи що так люблять їх, що це їхні такі хороші друзі, слухачі, та попри це так безвідповідально ставляться до них. А в чому ж суть даної статті. Дана стаття є зверненням до людей про підвищення Вашої обізнаності та відповідальності «за тих кого приручили». В Україні на даний час постає питання збільшення випадків сказу серед домашніх тварин – котів, собак, також реєструються в окремих регіонах сказ у ВРХ, тут вже не підіймається питання сказу лисиць та інших диких тварин, адже вони не утримуються як домашні улюбленці, хоча це не є виключенням. В нашому районі щомісяця надходять повідомлення про покуси людей собаками як не сусідів так власними. Люди звертаються за допомогою в лікарню, а ветеринарні лікарі проводять нагляд за твариною. А що саме характерне те, що власники відмовляються проводити ці планові вакцинації, мотивуючись «він на прив’язі», «він в мене хатній кіт», а в подальшому стають заручниками сумнівів : «чи мій собака чи кіт «сказився»?, коли раптом він вкусив чи подряпав без причини, чи замітивши неадекватну поведінку. Та це не головне. Всі знають яке становище з вакцинами для людей від гідрофобії в Україні, то їх немає, або ви не встигли в ту кількість вакцин яку дали на лікарню. Тому звертаючись до Вас, власники домашніх тварин нашого району, не відвертайтесь від наших працівників ветеринарної медицини які проводять планові щеплення від даного захворювання, не говоріть «що в мене в дворі цього не буде», адже ніхто не застрахований від цього. Згадаймо декілька років тому в с. Підлісне, де захворювання виявили у вівці , після чого було проведено щеплення всім котам та собакам по селу. То в той час жоден з власників не відмовив, і надав на щеплення всіх улюбленців. Також наведемо приклад недавній в с. Любомирка, де був двобій собаки з лисицею в дворі, господар це бачив, та не повідомив про це дільничного ветлікаря, а недовго чекаючи цей же собака покусав господаря. Тварину зачинили для нагляду, та вона втекла. І що робити? За ким наглядати? За старенькою бабусею чи вона не «сказиться» через рік? Чи їй вистачить вакцини? Люди, будьте більш відповідальні за своє здоров’я, та здоров’я своїх улюбленців.

Також хочеться звернути увагу на те, що значна кількість питань від людей звучить як обурення «А чому ви не робите щеплень безпритульним тваринам?».

Тому, доводимо до вашого відома, що ветеринарна служба несе відповідальність за тих тварин, що знаходяться у власності людей, а не безпритульних. Це прописано в Законі України «Про ветеринарну медицину», а за безпритульними тваринами покладена відповідальність на органи місцевого самоврядування, або ж комунальні служби, якщо їм надані такі повноваження. То ж виникає питання – звідки беруться ці ж безпритульні тварини? А беруться вони від самих же власників. І це докір люди вам, а не в бік ветеринарної служби чи в сторону місцевих органів влади. Чому людина розумна, гуманна, власник вигонить тих хто був з вами? Так є вагома причина, смерть господаря, дуже вагома. Але, переїзд – це не є вагома причина, адже ви їдете не в країни ЄС, де значно більші вимоги вже до власників тварин ніж до самих тварин. «Багато привела» не можу «потопити» їх, підростуть віддам в хороші руки, а тут раптом і не розібрали. «Завезу» а там знайде домівку, навіщо, адже в неї вже є домівка. Ще раз повторюся «ми відповідаємо за тих кого приручили». Так, на сьогодні в нашому районі немає притулку для тварин, і не буде ще досить довго, та це не є такою значною проблемою. Кожен може тримати улюбленця в себе під опікою, і не важливо якої він масті чи породи. Адже це буде ваш улюбленець.

Можу навести приклад з власної практики, що не важливо яка то є порода тварини, головне те як ви до нього ставитесь. Я мав нагоду побувати в Польщі, люди по менталітету трохи відрізняються від українців, особливо молодь, старші люди ще мають такі ж звички що й наші, але не про це. Йшовши по алеї парку з друзями, вливаючись в натовп, назустріч йшли два спортсмени, бодібілдери, так, таких людей видно. Але те що я побачив мене вразило, навіть розсмішило. Вони вели на ланцюжку двох звичайних «дворняг». В нас в Україні я б побачив мабуть двох роттвейлерів, старффорширів, чи інших породних бійцівських собак, що доповнювали б їх значимість. От ми бачимо різницю. І там я не зустрічав безпритульних тварин. В них діють різні законодавчі норми, і вони їх виконують. Та це не означає що в нас в Україні потрібно чекати таких змін. Давайте самі, зважаючи на нашу обізнаність і гуманність будувати гарне суспільство, де не буде цих проблем.

В цьому спеціалісти ветеринарної медицини Олександрівського району Вам допоможуть. А саме в проведенні вакцинації проти сказу, не чекайте поки лікарі до вас завітають з плановим обходом дворів по щепленню, звертайтеся самі до них, вони обов’язково прийдуть на допомогу. Для регулювання чисельності приплоду,де в приміщенні Олександрівської районної ветеринарної лікарні проведено косметичний ремонт хірургічного залу, де проводиться стерилізація самок та самців домашніх тварин.

Тому ще раз наголошую, що в нашому районі є все необхідне для того, щоб застерегти себе від «чи він не сказився?», «чи може їх потопити?».

"ВК" у PDF