Олександр – уродженець села Єлизаветградки. Хоча і проживав у Черкасах, коріння його саме тут, де живуть бабуся з дідусем. Тому і після героїчної загибелі, хлопця поховали на маленькій Батьківщині. Після смерті Олександрову нагороду – орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня – вручено його мамі.

Щиру вдячність за сина-героя, співчуття мамі та всім рідним висловили перший заступник голови районної державної адміністрації Анатолій Каражбей, голова районної ради Микола Марфула, тимчасово виконуючий обов’язки відділу освіти райдержадміністрації Сергій Тимко, селищний голова Юрій Голуб.



Право відкрити пам’ятну дошку було надано мамі Олександра Людмилі. Настоятель православної церкви отець Георгій відправив панахиду по загиблому, а всі присутні змогли покласти квіти до знаку. Олександра та всіх загиблих у зоні проведення АТО пом’янули хвилиною мовчання.

Бог забирає на небо кращих, може, і святих… Для всіх – герой, для учнів – приклад, для мами – гордість. Того дня ніхто не звертав уваги на холод, бо з пам’ятної дошки на школі до них посміхався Олександр.