С. Трепівка, Знам’янський район Кіровоградської області
Мельгуновський курган
Мельгуновський курган (інші назви – Литий курган, Лита могила) – одна з найважливіших пам’яток історії та археології Кіровоградщини. Це одна з найдавніших могил-курганів скіфів другої половини VII ст. до н. е., найдавніша пам'ятка скіфської культури, з часу відкриття якого, фактично, бере початок світова скіфологія.
С. Трепівка, Знам’янський район Кіровоградської області,
Для нашої області курган є знаковим, адже багато знайдених у ньому золотих прикрас відтворювали образ скіфського орла, який став основним елементом символіки Кіровоградської області.
На сьогодні це єдиний відомий скіфський царський курган тієї доби в Північному Причорномор'ї, розкопки якого дали поштовх до проведення археологічних досліджень в Україні. Від дати його розкопок веде відлік вся вітчизняна археологія.
Історична довідка:
Вперше курган став відомим у вересні 1763 році, коли генерал-поручник російської армії, головний командир Нової Сербії, майбутній губернатор Новоросійської губернії Олексій Мельгунов віддав наказ почати розкопки.
Роботи здійснювали місцеві селяни під керівництвом генерал-майора Ісакова, які прокопали по центру кургану прямокутну яму. Першою знахідкою розкопок, виявленою у верхній частині насипу, стала кам'яна баба – антропоморфна кам’яна стела з відбитою головою, виготовлена з пісковику. Встановлюючи таких антропоморфних ідолів на вершечках курганів, кочовики не лише відображали власні релігійні погляди, а й фактично позначали належність території до скіфських володінь.
Неподалік від статуї, у кам’яному ящику, був знайдений комплекс дорогоцінних речей. Цей знаменитий набір знахідок увійшов у науковий обіг як «Мельгуновський скарб», а саму пам’ятку з початку перших розкопок почали називати Мельгуновським курганом.
Додатково курган досліджувався у 1892 році відомим археологом і етнографом Володимиром Ястребовим, а у 1990 році – відомим українським археологом і істориком Нінель Бокій.
Безцінні знахідки:
На глибині 2-х м під кам’яними плитами кургану були знайдені: залізний меч з окутим золотом руків’ям та вкритими золотою платівкою дерев’яними піхвами, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, срібні деталі від асірійського палацевого табурету, золота діадема, 17 масивних золотих платівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл.
Цікаві факти:
«Мельгуновський скарб» вивезли до Санкт-Петербургу, де він був переданий у Мінц-кабінет Кунсткамери. Саме там знахідки вперше дослідив і описав Герхард Фридрих Міллер. У другій половині ХІХ ст. їх передали до Ермітажу, який на той час із приватного зібрання російських монархів перетворився на музей.
До цього часу виявити інші скіфські коштовності, які б належали до періоду походів скіфів до Передньої Азії (кінець VII – початок VI ст. до н.е), археологам поки що не вдалося.
Сьогодення пам’ятки археології:
Нині ділянка, де раніше розташовувався Мельгуновський курган, являє собою світлу пляму діаметром близько 60 м, на розораній поверхні якої у великій кількості зустрічаються шлаки – результат діяльності залізоплавильної майстерні, яка свого часу була споруджена в межах території Мельгуновського кургану. Сьогодні ця територія використовується у сільськогосподарських цілях.
Починаючи з 2010 року йдеться про встановлення 6-метрового пам’ятного знаку «Лита могила» на місці кургану, але роботи зупинилися на стадії розробки проекту пам’ятника.
Як дістатися:
Мельгуновський курган знаходиться на території Трепівської сільської ради Знам’янського району, на відстані 550 м у північному напрямку від с. Копані та 650 м у південно-західному напрямку від с. Топило.
Інформація про курган та фрагмент знайденого на його території шлаку зберігається у кімнаті-музії «Історії сіл Трепівської сільської ради» у приміщенні сільської ради за адресою: с.Трепівка, вул. Урожайна, 3 а.
Контактні телефони: (223) 47236, (223) 47286, (050) 72 73 128.
На сьогодні це єдиний відомий скіфський царський курган тієї доби в Північному Причорномор'ї, розкопки якого дали поштовх до проведення археологічних досліджень в Україні. Від дати його розкопок веде відлік вся вітчизняна археологія.
Історична довідка:
Вперше курган став відомим у вересні 1763 році, коли генерал-поручник російської армії, головний командир Нової Сербії, майбутній губернатор Новоросійської губернії Олексій Мельгунов віддав наказ почати розкопки.
Роботи здійснювали місцеві селяни під керівництвом генерал-майора Ісакова, які прокопали по центру кургану прямокутну яму. Першою знахідкою розкопок, виявленою у верхній частині насипу, стала кам'яна баба – антропоморфна кам’яна стела з відбитою головою, виготовлена з пісковику. Встановлюючи таких антропоморфних ідолів на вершечках курганів, кочовики не лише відображали власні релігійні погляди, а й фактично позначали належність території до скіфських володінь.
Неподалік від статуї, у кам’яному ящику, був знайдений комплекс дорогоцінних речей. Цей знаменитий набір знахідок увійшов у науковий обіг як «Мельгуновський скарб», а саму пам’ятку з початку перших розкопок почали називати Мельгуновським курганом.
Додатково курган досліджувався у 1892 році відомим археологом і етнографом Володимиром Ястребовим, а у 1990 році – відомим українським археологом і істориком Нінель Бокій.
Безцінні знахідки:
На глибині 2-х м під кам’яними плитами кургану були знайдені: залізний меч з окутим золотом руків’ям та вкритими золотою платівкою дерев’яними піхвами, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, срібні деталі від асірійського палацевого табурету, золота діадема, 17 масивних золотих платівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл.
Цікаві факти:
«Мельгуновський скарб» вивезли до Санкт-Петербургу, де він був переданий у Мінц-кабінет Кунсткамери. Саме там знахідки вперше дослідив і описав Герхард Фридрих Міллер. У другій половині ХІХ ст. їх передали до Ермітажу, який на той час із приватного зібрання російських монархів перетворився на музей.
До цього часу виявити інші скіфські коштовності, які б належали до періоду походів скіфів до Передньої Азії (кінець VII – початок VI ст. до н.е), археологам поки що не вдалося.
Сьогодення пам’ятки археології:
Нині ділянка, де раніше розташовувався Мельгуновський курган, являє собою світлу пляму діаметром близько 60 м, на розораній поверхні якої у великій кількості зустрічаються шлаки – результат діяльності залізоплавильної майстерні, яка свого часу була споруджена в межах території Мельгуновського кургану. Сьогодні ця територія використовується у сільськогосподарських цілях.
Починаючи з 2010 року йдеться про встановлення 6-метрового пам’ятного знаку «Лита могила» на місці кургану, але роботи зупинилися на стадії розробки проекту пам’ятника.
Як дістатися:
Мельгуновський курган знаходиться на території Трепівської сільської ради Знам’янського району, на відстані 550 м у північному напрямку від с. Копані та 650 м у південно-західному напрямку від с. Топило.
Інформація про курган та фрагмент знайденого на його території шлаку зберігається у кімнаті-музії «Історії сіл Трепівської сільської ради» у приміщенні сільської ради за адресою: с.Трепівка, вул. Урожайна, 3 а.
Контактні телефони: (223) 47236, (223) 47286, (050) 72 73 128.
Олена Єрунова.
У матеріалі використана інформація
з сайту Інституту історії України Національної Академії наук України
та довідки, складеної проректором з науково-педагогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, кандидатом історичних наук, доцентом Іриною Козир.
У матеріалі використана інформація
з сайту Інституту історії України Національної Академії наук України
та довідки, складеної проректором з науково-педагогічної роботи Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, кандидатом історичних наук, доцентом Іриною Козир.