Кімната-музей Левка Мацієвича – гідного сина свого народу

Саме тут, в Олександрівці, створено кімнату-музей одного з засновників першої в Наддніпрянській Україні політичної партії, яка поставила за мету незалежність України, першого українського пілота, талановитого вітчизняного корабельного інженера, автора першого в світі проекту авіаносця, гідного сина свого народу Левка Мацієвича.

Біографічна довідка:

Лев (Левко) Макарович Мацієвич прожив коротке, але дуже яскраве і змістовне життя. Він народився 13 січня 1877 року в містечку Олександрівка Чигиринського повіту Київської губернії (нині смт Олександрівка Кіровоградської області) у великій і дружній багатодітній родині. І хоча на той час в Олександрівці була церковнопарафіяльна школа, батьки, бажаючи дати синові гарну освіту, відправили його на навчання до 3-ої Київської гімназії. У той час він захоплювався фізикою і хімією, природознавством і іноземними мовами, багато читав і проводив хімічні досліди.

У 1901 році закінчив Харківський технологічний інститут, а в 1906 – Миколаївську морську академію. З 1908 року Левко Мацієвич служив у Морському технічному комітеті, а згодом був призначений до Відділу повітряного флоту. Левко Мацієвич брав участь у спорудженні броненосця «Іоанн Златоуст», розробив 14 моделей підводних човнів і ряд проектів протимінних загороджень. Саме йому належать ідеї проектів двигуна для надводного і підводного плавання. Пізніше він займався питаннями теорії і практики авіації. Саме Левко Мацієвич став автором першого в світі проекту авіаносця (!). У 1909 році він створив проект гідролітака.

У 1910 році Левко Мацієвич закінчив льотну школу Фармана у Франції і став учасником багатьох успішних польотів у Росії, зокрема першого нічного польоту (одночасно з Михайлом Єфімовим), підняв у повітря перших в Росії пасажирів.

Безстрашний льотчик трагічно загинув 7 жовтня 1910 року під час проведення першого Всеросійського свята повітроплавання польоту. Він став першою жертвою російської авіації, а його смерть стала поштовхом для винаходу Глібом Котельниковим ранцевого парашута.

Політична і громадська діяльність Левка Мацієвича:

Левко Мацієвич був справжнім патріотом України. Ще у студентські роки, під час навчання в Харкові, він був активним членом студентської української громади. У 1900 році, разом з Дмитром Антоновичем і Михайлом Русовим, заснував Революційну українську партію (РУП), яка взяла на озброєння спочатку ідею культурно-національної автономії, а згодом і незалежності України. Пізніше з РУПу виникла Українська соціал-демократична партія, одним із лідерів якої був Володимир Винниченко.

Активну українську національно-політичну роботу Левко Мацієвич вів і під час свого перебування у Севастополі, де влаштовував Шевченківські свята. А коли переїхав до Петербургу – став активним членом петербурзької української «Громади». У колі його товаришів і знайомих були: Михайло Коцюбинський, Микола Вороний, Олександр Олесь, Гнат Хоткевич, Микола Міхновський, Іван Франко, Михайло Грушевський, лейтенант Петро Шмідт.

Упродовж 1906-1910 років він надавав значну матеріальну допомогу українському політичному рухові, зокрема партіям РУП та УCДРП. Він мріяв бачити Україну вільною і щасливою. Зі своїми рідними, навіть на відкритих поштових листівках, він листувався виключно українською мовою.

Вшанування героя на Батьківщині:

У Харкові на будинку головного аудиторного корпусу Харківської політехніки встановлена меморіальна дошка Левка Мацієвича. У Львові є вулиця, що носить його ім’я. На його честь випущено два поштових конверти.



На малій Батьківщині Левка Мацієвича, в Олександрівці, встановлено перший в Україні пам’ятник цій видатній людині. Автор погруддя – кіровоградський скульптор Віктор Френчко. Заходиться пам’ятник у центрі селища, на вулиці Незалежності України. Названо іменем Левка Мацієвича і одну з вулиць Олександрівки.



Будинок, де народився Левко Мацієвич визнано пам’яткою архітектури і пам’яткою історії місцевого значення. 6 вересня 1997 року на ньому було відкрито меморіальну дошку Левка Мацієвича, а у 2003 році створено кімнату-музей – філію Олександрівського районного краєзнавчого музею. Друга черга кімнати-музею розчинила двері для відвідувачів у 2010 році.



Експонати кімнати-музею:

Завітавши до кімнати-музею Левка Мацієвича, ви побачите оригінали унікальних речей, документів, листів і фотографій, які належали піонеру авіації та його родичам, і які не знайти в жодному іншому музеї України. Також у музеї зберігаються речі побуту того періоду, макет літака «Фарман-4», на якому літав і загинув відомий авіатор.



Крім того тут експонуються речі, що пов'язані з освоєнням космосу людиною. Серед них фотографії космонавтів і астронавтів з їх автографами, ручка американського астронавта, бортовий журнал космічного корабля «Союз», їжа космонавтів. Ви зможете відчути себе справжнім льотчиком, одягнувши шолом льотчика середини ХХ століття.


Години роботи:

Відвідання кімнати-музею Левка Мацієвича здійснюється за попередніми замовленнями.

Вартість відвідування:

Вартість відвідування музею – 5 гривень для дорослих і 3 гривні для дітей (без екскурсії). Окремо сплачується екскурсійне обслуговування – 20 гривень для дорослих і 15 гривень для дітей (група до 20 чоловік).



.