Графський колодязь (Селище Онуфріївка Кіровоградської області)
Цікаву історію можна дізнатися, якщо не лише прийти до колодязя за водою, а й поговорити зі старожилами.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА
Понад 280 років тому (більш точна дата не встановлена) козак Онуфрієнко вибрав собі землю для зимівника. Місце виявилося чудовим: тут сходяться дві невеликі річки: Омельник і Сухий Омельничок, є великі луки, багато зелені та родюча земля, багато риби, звірів та птахів. Поруч почали селитися люди. Так спочатку виник хутір, потім село, потім селище, а з часом Онуфріївка (за іменем її засновника) стала районним центром.
Одного не врахував козак — це водозабезпечення. Перша вода знаходиться на глибині від 3 до 20 метрів. В одній частині селища сильні плавуни — і колодязі сильно замулює, в іншій частині солончаки — вода в цій місцевості гірка і не придатна до споживання. А є колодязі, де вода приємна на смак і її багато. От з таких колодязів люди і брали воду. Щоб її носити, використовували коромисла та дерев’яні відра (вода проходила через дерев’яні стінки відра, випаровувалася і при випаровуванні відбувалося охолодження. Пізніше відра замінили на металеві. Вони більш легкі, але гірше зберігають холод і у воду потрапляє метал).
Серед таких колодязів зі смачною водою є колодязь, якому більше 100 років. Він знаходиться у дворі красуні-школи, яку здали в експлуатацію в 1911 році і яка побудована на кошти сім’ї графів Толстих: матері Олени Толстої та її сина Михайла Толстого, тому і отримав назву графський. Оскільки у школі розхід води був більшим за приватні помешкання, то діаметр колодязя більший. Утім воду брали не лише для потреб школи, колодязем користувалися і ті, хто жили в центрі селища.
Глибина колодязя 11 метрів. Рівень води ніхто не міряв. Але її досить багато і вона приємна на смак. Коли п’єш цю воду, то здається, що п’єш джерельну воду, в якій розчинено трохи цукру.
СЬОГОДЕННЯ
50 років тому в Онуфріївці з’явився водогін. Воду завели і в школу, встановили питні фонтанчики.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Є повір’я, що не можна відмовляти подорожній людині набрати воду з колодязя на подвір’ї. Раніше графський колодязь, як і більшість колодязів, не був закритий, тому в них часто падали птахи та коти, які на них полювали. Одного дня в колодязь упав індик, його витягли, а для очистки води вчитель фізики Володимир Пасічник (нині покійний) опустив електричний насос «Кама», щоб відкачати воду. Качали майже цілий день, але рівень води не понизився. Пробували відкачати воду і пізніше, щоб дати доступ свіжій, але рівень води не падав. Таке сильне джерело в колодязі! Після цього випадку для захисту над колодязем побудували будиночок з дерева.
Воріт колодязя обертається на двох простих підшипниках. Це сталеві втулки з товщиною стінки 10 міліметрів. Нижні частини втулок майже повністю стерті від тривалого обертання ворота.
Раніше воду знаходили люди, яких називали лозоходцями. З лозини, яка роздвоюється, вирізали вилку, її брали двома руками і шукали воду. Іноді використовували металеву рамку. Так знаходили воду та корисні копалини. Виявляється, є лозоходці і в наші дні. Щоправда одні їх визнають, а інші вважають шарлатанами. Нещодавно у селищі копала колодязь бригада із сусіднього села. Один з робітників узяв два електроди, склав з них вилку і пішов по подвір’ю. Після того, як закінчив роботу, сказав господареві, що джерело знаходиться за пів метра у сусіда за межею. Колодязь копали біля межі, а потім прокопали на вказане джерело — і звідти побігла вода. Відоме джерело «Сльози панночки» є в парку графів Толстих.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Онуфріївки можна автобусами: Кропивницький – Онуфріївка, Світловодськ – Кропивницький, Кременчук – Млинок, Кременчук – Байдакове та Кременчук – Зибкове.
Колодязь знаходиться в центрі селища біля школи за адресою: Онуфріївка, вул. Центральна, 24.
Владислав Овчаренко
Фото: автора
Понад 280 років тому (більш точна дата не встановлена) козак Онуфрієнко вибрав собі землю для зимівника. Місце виявилося чудовим: тут сходяться дві невеликі річки: Омельник і Сухий Омельничок, є великі луки, багато зелені та родюча земля, багато риби, звірів та птахів. Поруч почали селитися люди. Так спочатку виник хутір, потім село, потім селище, а з часом Онуфріївка (за іменем її засновника) стала районним центром.
Одного не врахував козак — це водозабезпечення. Перша вода знаходиться на глибині від 3 до 20 метрів. В одній частині селища сильні плавуни — і колодязі сильно замулює, в іншій частині солончаки — вода в цій місцевості гірка і не придатна до споживання. А є колодязі, де вода приємна на смак і її багато. От з таких колодязів люди і брали воду. Щоб її носити, використовували коромисла та дерев’яні відра (вода проходила через дерев’яні стінки відра, випаровувалася і при випаровуванні відбувалося охолодження. Пізніше відра замінили на металеві. Вони більш легкі, але гірше зберігають холод і у воду потрапляє метал).
Серед таких колодязів зі смачною водою є колодязь, якому більше 100 років. Він знаходиться у дворі красуні-школи, яку здали в експлуатацію в 1911 році і яка побудована на кошти сім’ї графів Толстих: матері Олени Толстої та її сина Михайла Толстого, тому і отримав назву графський. Оскільки у школі розхід води був більшим за приватні помешкання, то діаметр колодязя більший. Утім воду брали не лише для потреб школи, колодязем користувалися і ті, хто жили в центрі селища.
Глибина колодязя 11 метрів. Рівень води ніхто не міряв. Але її досить багато і вона приємна на смак. Коли п’єш цю воду, то здається, що п’єш джерельну воду, в якій розчинено трохи цукру.
СЬОГОДЕННЯ
50 років тому в Онуфріївці з’явився водогін. Воду завели і в школу, встановили питні фонтанчики.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Є повір’я, що не можна відмовляти подорожній людині набрати воду з колодязя на подвір’ї. Раніше графський колодязь, як і більшість колодязів, не був закритий, тому в них часто падали птахи та коти, які на них полювали. Одного дня в колодязь упав індик, його витягли, а для очистки води вчитель фізики Володимир Пасічник (нині покійний) опустив електричний насос «Кама», щоб відкачати воду. Качали майже цілий день, але рівень води не понизився. Пробували відкачати воду і пізніше, щоб дати доступ свіжій, але рівень води не падав. Таке сильне джерело в колодязі! Після цього випадку для захисту над колодязем побудували будиночок з дерева.
Воріт колодязя обертається на двох простих підшипниках. Це сталеві втулки з товщиною стінки 10 міліметрів. Нижні частини втулок майже повністю стерті від тривалого обертання ворота.
Раніше воду знаходили люди, яких називали лозоходцями. З лозини, яка роздвоюється, вирізали вилку, її брали двома руками і шукали воду. Іноді використовували металеву рамку. Так знаходили воду та корисні копалини. Виявляється, є лозоходці і в наші дні. Щоправда одні їх визнають, а інші вважають шарлатанами. Нещодавно у селищі копала колодязь бригада із сусіднього села. Один з робітників узяв два електроди, склав з них вилку і пішов по подвір’ю. Після того, як закінчив роботу, сказав господареві, що джерело знаходиться за пів метра у сусіда за межею. Колодязь копали біля межі, а потім прокопали на вказане джерело — і звідти побігла вода. Відоме джерело «Сльози панночки» є в парку графів Толстих.
ЯК ДІСТАТИСЯ
Дістатися до Онуфріївки можна автобусами: Кропивницький – Онуфріївка, Світловодськ – Кропивницький, Кременчук – Млинок, Кременчук – Байдакове та Кременчук – Зибкове.
Колодязь знаходиться в центрі селища біля школи за адресою: Онуфріївка, вул. Центральна, 24.
Владислав Овчаренко
Фото: автора
