с.Розумівка, Олександрівський район Кіровоградської області
Пам’ятний знак на честь Чорного Ворона та його бойових побратимів
Про борців за незалежність України, які мріяли бачити свою Батьківщину вільною, заможною і незалежною, в нашій країні довго мовчали, а Холодноярська республіка залишалася маловідомою сторінкою в історії України. Лише в останні десятиріччя імена Холодноярських отаманів були заслужено вписані в історію України, як героїв визвольної боротьби. Серед них і ім’я легендарного отамана Миколи Скляра — Чорного ворона.
с.Розумівка, Олександрівський район Кіровоградської області,
БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА:
Микола Скляр народився у місті Жовті Води Дніпропетровської області (наприкінці ХІХ ст. — селище Жовта Ріка Катеринославської губернії), навчався у Катеринославському гірничому інституті.
З травня по липень 1919 року брав участь у повстанні отамана Матвія Григор’єва. Аби вберегти свою родину від репресій, Микола Скляр, колишній офіцер царської армії, узяв собі псевдонім «Чорний Ворон».
У серпні 1919 року він стає сотником Повстанської армії Нестора Махна, згодом другим помічником командувача Кримського корпусу Повстанської армії, а потім командиром кавалерійського полку.
У середині 1920 року Чорний Ворон приєднався до Степової дивізії Костя Блакитного (справжнє ім’я Костянтин Юрійович Пестушко) в якості командира ударно-розвідувального загону. Це був один із найкращих підрозділів Степової дивізії.
24 вересня 1920 року на раді отаманів в Медведівці Костя Блакитного було обрано Головним отаманом Холодного Яру. Тоді ж обговорювалася можливість походу на Київ. Чорний Ворон особисто наполягав на цій ідеї, але більшість отаманів її не підтримали, не бажаючи відриватися далеко від своїх околиць.
Невдовзі до степовиків дійшли чутки, що будьонівці палять їхні села, тож козаки почали вимагати від отамана вести їх назад — виручати рідних. У жовтні 1920 року Кость Блакитний склав повноваження Головного отамана та вирушив до Катеринославської губернії.
ОСТАННІЙ БІЙ:
У середині жовтня 1920 року маршрут Степової дивізії перетнувся з маршрутом Кінної армії Будьонного. Командир ударно-розвідувального загону Чорний Ворон першим зустрів ворога і зумів відволікти близько двох тисяч будьонівців від основних сил Степової дивізії.
У лісі Раєвських, що під Розумівкою, Чорний Ворон разом зі своїми козаками дав нерівний бій будьонівцям, рятуючи основні сили дивізії. У цьому бою і сам отаман Чорний Ворон і 300 його бійців загинули.
ВШАНУВАННЯ ОТАМАНА:
З великим запізненням на місце бою прибули побратими Миколи Скляра — один з найближчих помічників Головного отамана Василя Чучупаки Юрій Горліс-Горський та отаман Пилип Хмара (наш земляк, уродженець села Цвітного). Разом з місцевими жителями вони поховали Чорного Ворона та його бійців, встановивши на їх братській могилі дерев’яний хрест.
З часом цей хрест зруйнувався. Він був відновлений лише у 1942 році, коли ці місця відвідав Юрій Горліс-Горський.
За часів радянської влади про легендарного отамана навіть не згадували. Лише у 2005 році, до 85-річчя з часу загибелі Чорного Ворона та його побратимів, за ініціативи Олександрівської районної організації Спілки краєзнавців України, яку очолює почесний член Національної спілки краєзнавців України Василь Білошапка та за підтримки сільської ради і райдержадміністрації, тут було встановлено новий дерев’яний хрест.
Навесні 2006 року його замінив дубовий хрест, створений за ескізом краєзнавця Івана Петренка, який і нині височіє на схилі лісу, що в народі носить назву урочище Чорний Ворон.
У 2010 році біля пам’ятного знака було викопано криницю, яку назвали «Козацька».
Щороку, щонайменше двічі на рік — у квітні, на день народження Василя Чучупаки та на свято Покрови, 14 жовтня, приїздять сюди козаки з усієї України, аби вшанувати пам’ять легендарного отамана.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Отаманів під псевдонімом «Чорний Ворон» було аж п’ять. Найбільш відомі з них два — герой роману Василя Шкляра «Чорний Ворон» Іван Якович Чорноусенко та Микола Скляр.
До речі, за ствердженням краєзнавця Василя Білошапки, Василь Шкляр надумав написати свого знаменитого «Чорного ворона» саме у Розумівці і основним його героєм мав стати саме Микола Скляр, але в результаті вийшов спільний образ кількох отаманів.
У 2013 році була надрукована книга Романа Коваля «Чорний Ворон. П’ять біографій», окрема глава якої присвячена Миколі Скляру.
ЛЕГЕНДИ:
За часів радянської влади була вказівки зруйнувати хрест на могилі Чорного Ворона, але під час спроби це зробити раптово вдарила блискавка, тож могилу залишили у спокої.
СЬОГОДЕННЯ ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКУ:
За останні 10 років цей пам’ятний знак відвідало багато відомих українців — Левко Лук’яненко, Василь Шкляр, Роман Коваль. Він став одним із найбільш популярних туристичних об’єктів Олександрівського району.
Нині сюди приїздять екскурсійні автобуси з різних куточків України, у тому числі учні навчальних закладів. Щоправда, дорогу до пам’ятного знаку так і не зробили, тож доводиться йти пішки вздовж дубового лісу. Однак, як стало відомо «Віснику Кіровоградщини», проект на будівництво дороги вже розроблений. Планується на цьому місці і встановлення пам’ятного знака Юрію Горліс-Горському.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
Пам’ятний знак Чорному Ворону знаходиться у лісовому масиві на околиці села Розумівка. Знайти його можна за покажчиками, які встановлені на трасі Олександрівка-Кропивницький, на перехресті, що веде до села Розумівка, та неподалік в’їзду до села, на вулиці Центральній.
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:
Довідкову інформацію можна отримати у народному музеї історії села Розумівка за адресою: вул. Шкільна, 1.
Микола Скляр народився у місті Жовті Води Дніпропетровської області (наприкінці ХІХ ст. — селище Жовта Ріка Катеринославської губернії), навчався у Катеринославському гірничому інституті.
З травня по липень 1919 року брав участь у повстанні отамана Матвія Григор’єва. Аби вберегти свою родину від репресій, Микола Скляр, колишній офіцер царської армії, узяв собі псевдонім «Чорний Ворон».
У серпні 1919 року він стає сотником Повстанської армії Нестора Махна, згодом другим помічником командувача Кримського корпусу Повстанської армії, а потім командиром кавалерійського полку.
У середині 1920 року Чорний Ворон приєднався до Степової дивізії Костя Блакитного (справжнє ім’я Костянтин Юрійович Пестушко) в якості командира ударно-розвідувального загону. Це був один із найкращих підрозділів Степової дивізії.
24 вересня 1920 року на раді отаманів в Медведівці Костя Блакитного було обрано Головним отаманом Холодного Яру. Тоді ж обговорювалася можливість походу на Київ. Чорний Ворон особисто наполягав на цій ідеї, але більшість отаманів її не підтримали, не бажаючи відриватися далеко від своїх околиць.
Невдовзі до степовиків дійшли чутки, що будьонівці палять їхні села, тож козаки почали вимагати від отамана вести їх назад — виручати рідних. У жовтні 1920 року Кость Блакитний склав повноваження Головного отамана та вирушив до Катеринославської губернії.
ОСТАННІЙ БІЙ:
У середині жовтня 1920 року маршрут Степової дивізії перетнувся з маршрутом Кінної армії Будьонного. Командир ударно-розвідувального загону Чорний Ворон першим зустрів ворога і зумів відволікти близько двох тисяч будьонівців від основних сил Степової дивізії.
У лісі Раєвських, що під Розумівкою, Чорний Ворон разом зі своїми козаками дав нерівний бій будьонівцям, рятуючи основні сили дивізії. У цьому бою і сам отаман Чорний Ворон і 300 його бійців загинули.
ВШАНУВАННЯ ОТАМАНА:
З великим запізненням на місце бою прибули побратими Миколи Скляра — один з найближчих помічників Головного отамана Василя Чучупаки Юрій Горліс-Горський та отаман Пилип Хмара (наш земляк, уродженець села Цвітного). Разом з місцевими жителями вони поховали Чорного Ворона та його бійців, встановивши на їх братській могилі дерев’яний хрест.
З часом цей хрест зруйнувався. Він був відновлений лише у 1942 році, коли ці місця відвідав Юрій Горліс-Горський.
За часів радянської влади про легендарного отамана навіть не згадували. Лише у 2005 році, до 85-річчя з часу загибелі Чорного Ворона та його побратимів, за ініціативи Олександрівської районної організації Спілки краєзнавців України, яку очолює почесний член Національної спілки краєзнавців України Василь Білошапка та за підтримки сільської ради і райдержадміністрації, тут було встановлено новий дерев’яний хрест.
Навесні 2006 року його замінив дубовий хрест, створений за ескізом краєзнавця Івана Петренка, який і нині височіє на схилі лісу, що в народі носить назву урочище Чорний Ворон.
У 2010 році біля пам’ятного знака було викопано криницю, яку назвали «Козацька».
Щороку, щонайменше двічі на рік — у квітні, на день народження Василя Чучупаки та на свято Покрови, 14 жовтня, приїздять сюди козаки з усієї України, аби вшанувати пам’ять легендарного отамана.
ЦІКАВІ ФАКТИ:
Отаманів під псевдонімом «Чорний Ворон» було аж п’ять. Найбільш відомі з них два — герой роману Василя Шкляра «Чорний Ворон» Іван Якович Чорноусенко та Микола Скляр.
До речі, за ствердженням краєзнавця Василя Білошапки, Василь Шкляр надумав написати свого знаменитого «Чорного ворона» саме у Розумівці і основним його героєм мав стати саме Микола Скляр, але в результаті вийшов спільний образ кількох отаманів.
У 2013 році була надрукована книга Романа Коваля «Чорний Ворон. П’ять біографій», окрема глава якої присвячена Миколі Скляру.
ЛЕГЕНДИ:
За часів радянської влади була вказівки зруйнувати хрест на могилі Чорного Ворона, але під час спроби це зробити раптово вдарила блискавка, тож могилу залишили у спокої.
СЬОГОДЕННЯ ПАМ’ЯТНОГО ЗНАКУ:
За останні 10 років цей пам’ятний знак відвідало багато відомих українців — Левко Лук’яненко, Василь Шкляр, Роман Коваль. Він став одним із найбільш популярних туристичних об’єктів Олександрівського району.
Нині сюди приїздять екскурсійні автобуси з різних куточків України, у тому числі учні навчальних закладів. Щоправда, дорогу до пам’ятного знаку так і не зробили, тож доводиться йти пішки вздовж дубового лісу. Однак, як стало відомо «Віснику Кіровоградщини», проект на будівництво дороги вже розроблений. Планується на цьому місці і встановлення пам’ятного знака Юрію Горліс-Горському.
ЯК ДІСТАТИСЯ:
Пам’ятний знак Чорному Ворону знаходиться у лісовому масиві на околиці села Розумівка. Знайти його можна за покажчиками, які встановлені на трасі Олександрівка-Кропивницький, на перехресті, що веде до села Розумівка, та неподалік в’їзду до села, на вулиці Центральній.
КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:
Довідкову інформацію можна отримати у народному музеї історії села Розумівка за адресою: вул. Шкільна, 1.