Чим ще здивує Лита Могила (Мельгуновський курган)?
- 7 червня 2019, 14:32
Протягом червня-липня на Знам’янщині між селами Копані і Топило Трепівської сільської ради розпочнуться розкопки залишків Мельгуновського кургану, після завершення яких на місці колишнього кургану встановлять символічний пам’ятний знак. Як виникла ідея встановлення пам’ятного знака і чому з’явилася необхідність у проведенні четвертих розкопок у районі пам’ятки, нашому виданню розповів археолог, пам’яткоохоронець Валентин Собчук з Кропивницького, який бере участь у засіданнях оргкомітету при облдержадміністрації з проведення зазначених робіт.
Мельгуновський курган (Литий курган, Лита Могила) — знакова пам’ятка Кіровоградщини. Це одна з найдавніших могил-курганів скіфів, яка датується ІІ половиною VІІ ст. до н.е. Його досліджували у 1763 (за прізвищем ініціатора робіт генерала-губернатора Новоросійської
губернії Олексія Мельгунова названий курган), 1892 та у 1990 роках. Окремі знахідки з кургану перебувають в Ермітажі (Санкт-Петербург, РФ), на сьогодні тривають перемовини щодо повернення цих речей в Україну. Два предмети, знайдені при розкопках на Знам’янщині, стали основою геральдики краю. Так, герб Кіровоградської області містить у собі зображення золотого степового орла, який був витиснений на золотих пластинах, а герб Знам’янського району — зображення золотого оленя, яким було оздоблено золоте окуття піхов меча скіфського вождя.
Ухвалення рішення про проведення нових розкопок Мельгуновського кургану має цікаву передісторію. Останні розкопки у 1990 році під керівництвом кандидатки історичних наук Нінель Бокій вивчали рів навколо кургану, адже самий курган був розкопаний значно раніше. Утім частина рову залишилася недокопаною, бо вона потрапляла під ґрунтову дорогу, яка з’єднувала колгоспну бригаду і село. Але якщо частина кургану не розкопана, то курган продовжує бути археологічною пам’яткою. Хоча колгосп і розорав землю розкопаного кургану, а згодом вона була розпайована, курган і досі перебуває на державному обліку як пам’ятка місцевого значення і обліковується під №3.
Мельгуновський курган — це знакова пам’ятка не тільки для нашого регіону, а й в цілому для наукової спільноти, адже від розкопок Литої Могили розпочався відлік часу появи науки археології у Східній Європі. Уже в роки незалежності, років 15 тому, активна група
архітекторів, археологів, місцевої інтелігенції, чиновників ініціювала означити цей факт для нащадків і запропонувала зробити імітацію Литої Могили у вигляді триметрового насипу (меншого за розмірами від оригіналу, який досягав 10,5 метрів), наверху якого встановити
кам’яну бабу (антропоморфну стелу), адже вона теж була серед знайдених артефактів під час розкопок кургану. Усе разом це складатиме меморіальний комплекс «Лита Могила».
Так ось якби насип створили на місці недокопаної частини кургану, цілком ймовірним був би ризик встановлення пам’ятника видатній пам’ятці на недокопаній частині самої пам’ятки. Окрім того, пам’ятний знак у майбутньому
перешкоджатиме здійснювати дослідження наступним поколінням археологів, які вирішать продовжити розкопки. Тому згідно з нормами законодавства було вирішено перед забудовою пам’ятки провести її дослідження, врятувати, а вже потім на вільному місці встановити пам’ятник. На сьогоднішній день усі дії стосовно кургану повністю лежать у законодавчій площині.
Однак погодженню дослідження видатної памʼятки краю передували геофізичні дослідження, що досить неочікувано дозволили зафіксувати ряд підземних структур. Так, у результаті вказаних вище робіт, які виконували фахівці з Києва спільно з кропивницькими геодезистами, вдалося зафіксувати не лише частину недокопаного рову навколо кургану, а й дві так звані аномалії: великі плями, які свідчать про перекопи. Фахівцями не виключається, що ці аномалії пов’язані з давніми закурганними похованнями, що в останні кілька років були виявлені науковцями й на інших українських курганних пам’ятках скіфської доби.
У квітні цього року обласна рада ухвалила зміни до обласного бюджету на 2019 рік, якими передбачено 5,5 млн грн на проведення науково-рятувальних досліджень Мельгуновського кургану та нове будівництво меморіального комплексу «Лита Могила». Уже відомо, що розкопки проводитиме спільна експедиція київських, кропивницьких та черкаських археологів. Це буде виключно фахова експедиція, хоча не виключено, що до розкопок долучаться студенти. Керуватиме розкопками начальник археологічної експедиції — голова польового комітету Інституту археології Національної академії наук України, доктор історичних наук Юрій Болтрик, який свого часу вже працював на Кіровоградщині в 2004 році (тоді було досліджено курган на вулиці Попова у Кропивницькому). На сьогодні залишилося вирішити деякі організаційні питання: де проживатимуть археологи, отримати згоду власників та користувачів паїв, на яких знаходився курган, адже роботи, за прогнозами, триватимуть усе літо, що накладатиме свій відбиток на проведення сільгоспробіт. Після завершення розкопок перейдуть до спорудження пам’ятного знака згідно з календарним планом будівельників. Автор проекту меморіального комплексу «Лита Могила» — заслужений архітектор України Віталій Кривенко, проектна організація — ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Агропроект»» (керівник Петро Довченко).
Жителі села з нетерпінням та цікавістю чекають початку розкопок і вже мають власні ідеї, як прикрасити майбутній пам’ятний знак. Археологи готуються до початку робіт і сподіваються на цікаві знахідки.
Тетяна Юганова
губернії Олексія Мельгунова названий курган), 1892 та у 1990 роках. Окремі знахідки з кургану перебувають в Ермітажі (Санкт-Петербург, РФ), на сьогодні тривають перемовини щодо повернення цих речей в Україну. Два предмети, знайдені при розкопках на Знам’янщині, стали основою геральдики краю. Так, герб Кіровоградської області містить у собі зображення золотого степового орла, який був витиснений на золотих пластинах, а герб Знам’янського району — зображення золотого оленя, яким було оздоблено золоте окуття піхов меча скіфського вождя.
Ухвалення рішення про проведення нових розкопок Мельгуновського кургану має цікаву передісторію. Останні розкопки у 1990 році під керівництвом кандидатки історичних наук Нінель Бокій вивчали рів навколо кургану, адже самий курган був розкопаний значно раніше. Утім частина рову залишилася недокопаною, бо вона потрапляла під ґрунтову дорогу, яка з’єднувала колгоспну бригаду і село. Але якщо частина кургану не розкопана, то курган продовжує бути археологічною пам’яткою. Хоча колгосп і розорав землю розкопаного кургану, а згодом вона була розпайована, курган і досі перебуває на державному обліку як пам’ятка місцевого значення і обліковується під №3.
Мельгуновський курган — це знакова пам’ятка не тільки для нашого регіону, а й в цілому для наукової спільноти, адже від розкопок Литої Могили розпочався відлік часу появи науки археології у Східній Європі. Уже в роки незалежності, років 15 тому, активна група
архітекторів, археологів, місцевої інтелігенції, чиновників ініціювала означити цей факт для нащадків і запропонувала зробити імітацію Литої Могили у вигляді триметрового насипу (меншого за розмірами від оригіналу, який досягав 10,5 метрів), наверху якого встановити
кам’яну бабу (антропоморфну стелу), адже вона теж була серед знайдених артефактів під час розкопок кургану. Усе разом це складатиме меморіальний комплекс «Лита Могила».
Так ось якби насип створили на місці недокопаної частини кургану, цілком ймовірним був би ризик встановлення пам’ятника видатній пам’ятці на недокопаній частині самої пам’ятки. Окрім того, пам’ятний знак у майбутньому
перешкоджатиме здійснювати дослідження наступним поколінням археологів, які вирішать продовжити розкопки. Тому згідно з нормами законодавства було вирішено перед забудовою пам’ятки провести її дослідження, врятувати, а вже потім на вільному місці встановити пам’ятник. На сьогоднішній день усі дії стосовно кургану повністю лежать у законодавчій площині.
Однак погодженню дослідження видатної памʼятки краю передували геофізичні дослідження, що досить неочікувано дозволили зафіксувати ряд підземних структур. Так, у результаті вказаних вище робіт, які виконували фахівці з Києва спільно з кропивницькими геодезистами, вдалося зафіксувати не лише частину недокопаного рову навколо кургану, а й дві так звані аномалії: великі плями, які свідчать про перекопи. Фахівцями не виключається, що ці аномалії пов’язані з давніми закурганними похованнями, що в останні кілька років були виявлені науковцями й на інших українських курганних пам’ятках скіфської доби.
У квітні цього року обласна рада ухвалила зміни до обласного бюджету на 2019 рік, якими передбачено 5,5 млн грн на проведення науково-рятувальних досліджень Мельгуновського кургану та нове будівництво меморіального комплексу «Лита Могила». Уже відомо, що розкопки проводитиме спільна експедиція київських, кропивницьких та черкаських археологів. Це буде виключно фахова експедиція, хоча не виключено, що до розкопок долучаться студенти. Керуватиме розкопками начальник археологічної експедиції — голова польового комітету Інституту археології Національної академії наук України, доктор історичних наук Юрій Болтрик, який свого часу вже працював на Кіровоградщині в 2004 році (тоді було досліджено курган на вулиці Попова у Кропивницькому). На сьогодні залишилося вирішити деякі організаційні питання: де проживатимуть археологи, отримати згоду власників та користувачів паїв, на яких знаходився курган, адже роботи, за прогнозами, триватимуть усе літо, що накладатиме свій відбиток на проведення сільгоспробіт. Після завершення розкопок перейдуть до спорудження пам’ятного знака згідно з календарним планом будівельників. Автор проекту меморіального комплексу «Лита Могила» — заслужений архітектор України Віталій Кривенко, проектна організація — ТОВ «Проектно-вишукувальний інститут «Агропроект»» (керівник Петро Довченко).
Жителі села з нетерпінням та цікавістю чекають початку розкопок і вже мають власні ідеї, як прикрасити майбутній пам’ятний знак. Археологи готуються до початку робіт і сподіваються на цікаві знахідки.
Тетяна Юганова