Влад Ільїн — чемпіон світу з бойового самбо
- 28 грудня 2017, 15:40
Про успіхи вихованця клубу «Піт-Файтер» (тренер Олексій Слуцький) Влада Ільїна особливо приємно повідомляти знам’янчанам, адже багато хто знає весь спортивний шлях чемпіона. 15 грудня у м.Душанбе (Таджикистан) Влад Ільїн виборов одну з кращих своїх перемог. Ексклюзивно для наших читачів — історія цього успіху від чемпіона світу з бойового самбо.
— Скільки часу ти йшов до цієї перемоги і звання чемпіона світу?
— З 15 років я почав тренуватись, для неолімпійських видів спорту найвища сходинка — це чемпіонат світу, а олімпійських — Олімпійські ігри. Виходить, що до цієї нагороди я йшов сім років. Я не маю намірів зупинятись, бо ще не виграв чемпіонат світу MMA (змішані бойові мистецтва) — бойові мистецтва, чемпіонат Європи теж ММА, адже я вже маю срібло на чемпіонаті Європи ММА цього року.
— Хто були твої суперники, кого переміг у фіналі чемпіонату світу з бойового самбо?
— Усього було три бої. Перший з казахом, другий — зі спортсменом з Узбекистану і фінал з улюбленцем публіки Таджикистану, їх чемпіоном. На чемпіонатах такого рівня не буває легких перемог, були дуже гідні суперники, перші номери своїх країн. Особливо важкий морально фінал, адже вся публіка у залі дуже підтримувала свого земляка. Я дякую за настрій, підтримку Федору Миколайовичу Середюку, головному тренеру збірної України з бойового самбо. Він всю команду і мене налаштував морально тільки на перемогу, навіть не обговорювались другі чи треті місця.
— Де ти зараз тренуєшся, адже починав ти у знам’янському клубі «Піт-Файтер»?
— Я дякую за всі роки тренувань у Олексія Слуцького у рідній Знам’янці, зараз я вчуся в Дніпрі і тренуюсь у Олександра Сокола в спортивному клубі «Леон».
— Зараз ти тренуєшся. Чи маєш наміри і наступного року брати участь у чемпіонатах?
— Я поки що беру паузу і продовжую тренування, але не знаю, які змагання календарно підготує наступний 2018 рік. Я змагаюсь не для винагород, я йду шляхом, який обрав — бути спортсменом, нагороди самі мене знайдуть, якщо так буде потрібно.
— З 15 років я почав тренуватись, для неолімпійських видів спорту найвища сходинка — це чемпіонат світу, а олімпійських — Олімпійські ігри. Виходить, що до цієї нагороди я йшов сім років. Я не маю намірів зупинятись, бо ще не виграв чемпіонат світу MMA (змішані бойові мистецтва) — бойові мистецтва, чемпіонат Європи теж ММА, адже я вже маю срібло на чемпіонаті Європи ММА цього року.
— Хто були твої суперники, кого переміг у фіналі чемпіонату світу з бойового самбо?
— Усього було три бої. Перший з казахом, другий — зі спортсменом з Узбекистану і фінал з улюбленцем публіки Таджикистану, їх чемпіоном. На чемпіонатах такого рівня не буває легких перемог, були дуже гідні суперники, перші номери своїх країн. Особливо важкий морально фінал, адже вся публіка у залі дуже підтримувала свого земляка. Я дякую за настрій, підтримку Федору Миколайовичу Середюку, головному тренеру збірної України з бойового самбо. Він всю команду і мене налаштував морально тільки на перемогу, навіть не обговорювались другі чи треті місця.
— Де ти зараз тренуєшся, адже починав ти у знам’янському клубі «Піт-Файтер»?
— Я дякую за всі роки тренувань у Олексія Слуцького у рідній Знам’янці, зараз я вчуся в Дніпрі і тренуюсь у Олександра Сокола в спортивному клубі «Леон».
— Зараз ти тренуєшся. Чи маєш наміри і наступного року брати участь у чемпіонатах?
— Я поки що беру паузу і продовжую тренування, але не знаю, які змагання календарно підготує наступний 2018 рік. Я змагаюсь не для винагород, я йду шляхом, який обрав — бути спортсменом, нагороди самі мене знайдуть, якщо так буде потрібно.
