Дослідження Самуїла Кругляка назвали в Америці «новим словом в енергетиці». Талановитий школяр запропонував унікальний і дешевий спосіб видобутку електроенергії за допомогою штучної іонізації хмар.

- Міні-модель установки, яку винайшов Самуїл, вже працює і показує результати, - повідомила науковий керівник секцій науково-технічної творчості та екологічно безпечних технологій Кіровоградської малої академії наук учнівської молоді Світлана Пєскова. - Винахід Самуїла передбачає видобуток не тільки електроенергії, але і води. Така установка коштує копійки, а користі від неї - на мільйони.

Крім диплома, Самуїл Кругляк отримав можливість безкоштовно навчатися в США в університеті і щомісяця отримувати 700 доларів стипендії. Зараз Самуїл знаходиться в Америці. Кореспонденту «ФАКТІВ» вдалося зв'язатися з талановитим школярем по скайпу.

"Більшість знайомих вчених говорили, що моя ідея абсолютно безперспективна - нібито вона порушує закони фізики", - говорить Самуїл.

- В університеті я зможу вчитися тільки в наступному році, - пояснив Самуїл Кругляк. - Я вже отримав стипендію, і мені не потрібно буде складати іспити, щоб вступити. Шкільний атестат теж не потрібно. Але все-таки хотілося би довчитися. Зараз зупинився у хороших знайомих у Нью-Йорку. Сподіваюся, перебуваючи в Америці, зможу підтягти англійську мову. Знаю її непогано, але для того, щоб тут жити і вчитися, цього явно недостатньо. До речі, під час олімпіади я через це дуже переживав. Чотири роки ходив на курси англійської, а приїхав і все одно говорив з труднощами, неправильно будував речення. Найбільше боявся, що судді мене не зрозуміють. На щастя, все пройшло добре.

Все почалося з перемоги Самуїла в національному етапі міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF 2015. Зайнявши перше місце, десятикласник з Олександрії потрапив на Олімпіаду геніїв у США.

- Звичайно, це коштувало мені чималих зусиль, - говорить Самуїл. - Я працював над своїм винаходом два роки. Часто ночами. Спав по дві-три години на добу. Ускладнювало завдання ще й те, що Олександрія - маленьке містечко, там взагалі немає лабораторій та обладнання. А мені потрібно було перевіряти свій винахід на практиці. Тому кілька разів на тиждень їздив до обласного центру. Це більше сімдесяти кілометрів в один бік.

У Кіровограді мені допомагали в Малій академії наук. Спасибі науковому співробітнику Світлані Пєсковій - вона одна з небагатьох, хто мене підтримав. Коли я тільки почав працювати над своїм винаходом, більшість знайомих фізиків говорили, що моя ідея абсолютно безперспективна. Нібито вона порушує закони фізики, а значить, нічого в мене не вийде. Куди я тільки не звертався. Але від всіх вчителів чув одне і те ж. А Світлана Пєскова зацікавилася. Дозволила мені попрацювати в лабораторії Малої академії наук. І мій експеримент вдався.

- Ваш винахід допомагає економити на видобутку електроенергії?

- Так. Як я і говорив на презентації своєї роботи в Америці, нова електростанція дозволить видобувати електроенергію абсолютно безкоштовно. Гроші потрібні будуть тільки на спорудження самої електростанції. Але навіть враховуючи ці витрати, один кіловат електроенергії буде коштувати всього ... три копійки. Це дійсно дешевий спосіб видобутку електроенергії за допомогою штучної іонізації хмар. Навряд чи я зможу загальнодоступною мовою пояснити весь цей процес. Міні-електростанцію я вже побудував і експериментально довів, що метод працює. Тепер потрібно побудувати велику електростанцію, яка, за моїми підрахунками, забезпечить дешевою електроенергією мінімум 82 відсотка Кіровоградської області. Її висота - 150 метрів. Зараз я розробляю спеціальний трансформатор, який дозволить збільшувати отриману енергію в шість разів. Якщо все вийде, вистачить п'яти таких електростанцій, щоб забезпечити дешевою електроенергією всю нашу країну. Якщо з трансформатором вийде, їх потрібно буде більше. Але в будь-якому разі це велика економія.

- Коли ж в Україні зможуть з'явитися такі електростанції?

- Сподіваюся, що скоро. Мені вже почали дзвонити спонсори, народні депутати. Хочуть, щоб така електростанція з'явилася в Україні. Я теж про це мрію. Але грошей, щоб побудувати її самому, у мене немає. До речі, цікаво, що дзвонити з пропозиціями співпраці мені почали тільки після перемоги на олімпіаді в США. До цього я не раз розповідав про своє дослідження, про нього писали кіровоградські газети. Шукав спонсорів, щоб втілити ідею в життя. Але все марно.

Фізикою я зацікавився в сьомому класі - як тільки ми почали вивчати цей предмет. Особливо мене захоплювали дослідження відомого американського вченого сербського походження Ніколи Тесли. Я читав багато додаткової літератури, мріяв придумати щось своє. Моя майбутня електростанція мені ... наснилася. Я тоді ще вчився у восьмому класі. Пам'ятаю, прокинувся, взяв олівець і папір і тут же накреслив те, що побачив уві сні. А потім ще довго сидів і намагався збагнути, що ж це таке (посміхається). Тепер я впевнений, що все це було не випадково.

Коли в мене почала вимальовуватися більш ясна картина, Світлана Пєскова з Малої академії наук запропонувала провести експеримент. В принципі, в лабораторії було все необхідне: трансформатор, амперметр і так далі. І в мене вийшло з першої спроби! Сказати, що я був щасливий, - значить, нічого не сказати. Захопившись цією ідеєю, науковий керівник розповіла про мій винахід людям, які проводять різні конкурси та олімпіади.

Спочатку винахід Самуїла переміг на конкурсі «Стокгольмський водний приз».

- Водний приз, бо моя станція, крім енергії, видобуває і воду, - пояснює Самуїл. - Але найважливішим став конкурс Intel ISEF 2015. Перемігши на ньому, я потрапив у США. Звичайно, для нас це було трохи затратно. Квитки я повинен був купити за свої гроші. А мої батьки - прості люди. Мама - домогосподарка, тато - робітник. На щастя, проживання та харчування учасникам олімпіади оплачували організатори. Зі мною в Америку поїхав тато. Вигідніше було б поїхати самому, але мені всього 15 років і зі мною обов'язково мав їхати супроводжуючий. Сама олімпіада тривала два дні. Мене часто запитують, чи встиг я подивитися Нью-Йорк. На жаль, ні на які прогулянки часу не було. Учасникам олімпіади пропонували цікаво провести час, але я волів зайнятися дослідженнями, дещо перевірити і повторити. Я дуже сильно хвилювався.

Учасників олімпіади було дуже багато - майже дві тисячі людей. Ми всі стояли біля своїх винаходів і чекали, коли до нас підійдуть члени журі. Їх, до речі, було десять чоловік. Це відомі у всьому світі вчені і дослідники. Коли вони побачили мою роботу, дуже здивувалися. Намагаючись не запинатися, я продемонстрував досвід, який привів їх у захват. Пам'ятаю, один з професорів запитав: «Ви хотіли б навчатися в США?» Я дуже зрадів, але постарався стримати емоції.

- Що ж ви відповіли?

- Сказав, що дуже хочу. Це була чиста правда - давно мріяв навчатися за кордоном. Але роботи багатьох інших учасників суддям теж сподобалися. Тому я ні на що особливо не сподівався. До того ж у суддів були питання до мого винаходу. Наприклад, вони запитували, чи можу я довести, що така електростанція буде безпечною для населення. На щастя, я проводив дослідження на цю тему і зміг все аргументовано пояснити.

- Це справді безпечно?

- Загалом так. Звичайно, не варто будувати її в населеному пункті. Дослідження показало, що безпечну відстань для людини - 500 метрів. Сама ж станція повинна бути належним чином огороджена, поруч не повинні стояти житлові будинки. Адже в тому місці буде акумульована велика кількість енергії. Людині не варто перебувати поряд.

Серед винаходів, що стосуються фізики та енергетики, призове місце отримав тільки я. Лауреатами стали ще кілька хлопців, які представили унікальні медичні дослідження. Всі призери отримали право навчатися в університеті Нью-Йорка, де проходила олімпіада. Не можу дочекатися вересня наступного року. Бачили б ви, які в цьому вузі лабораторії! Я б там жив (сміється).

- Над чим ви працюєте зараз?

- У мене в розробці п'ять проектів одночасно. Всі вони стосуються фізики. Детальніше поки розповісти не можу - не люблю говорити про те, що ще не готове. Мені всі кажуть: «Невже тобі не хочеться хоч трохи відпочити?» Вірите, зовсім не хочеться. Олімпіада тільки надихнула мене на роботу. До речі, свій винахід я вже запатентував.