Разом з тим, як зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Олександр Ковтунов, інформуючи сьогодні на апаратній нараді про стан охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, вже кілька років поспіль ставиться жорстка вимога щодо стовідсоткової паспортизації усіх сміттєзвалищ, а також проведення постійних лабораторних досліджень щодо впливу розміщених на них відходів на стан довкілля. Адже сміттєзвалища виділяють в атмосферне повітря метан, який є парниковим газом і обсяги якого мають контролюватись.

Тобто виявлені в ході перевірок та інвентаризації, що проводились на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів, непаспортизовані сміттєзвалища на сьогодні є об’єктами розміщення побутових відходів, що функціонують з порушеннями вимог природоохоронного законодавства.

Найнижчий рівень паспортизованих сміттєзвалищ в Олександрійському (3,8%), Вільшанському (5,3%), Благовіщенському (5,6%) та Знам’янському (7,7%) районах, найвищий рівень – у Компаніївському (64,7%), Бобринецькому (65,5%), Голованівському (71,4%), Гайворонському (100%) та Новоукраїнському (79,2%) районах.

Оскільки схожі проблеми і в інших регіонах, для розроблення заходів з метою виправлення ситуації на загальнодержавному рівні при Міністерстві екології та природних ресурсів створено робочу групу, до складу якої увійшли представники всіх областей. Від Кіровоградщини участь у робочій групі беруть керівники двох департаментів облдержадміністрації, а саме: екології і природних ресурсів та житлово-комунального господарства.

Такі заходи, звісно, не призведуть до глобального вирішення проблеми, але дозволять постійно моніторити ситуацію та мати можливість впливу на неї на рівні Міністерства.

Разом з тим, зазначив Олександр Ковтунов, Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, розрахованою на 2016-2020 роки, передбачено щорічне виділення коштів у сумі 2 мільйони гривень на заходи із забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, зберігання, видалення відходів, що дозволить оперативно спрямовувати ці кошти на ліквідацію несанкціонованих сміттєзвалищ, утилізацію промислових відходів.

Також на даний час ведеться активна робота щодо створення сміттєпереробного підприємства на території області. Вже проведено перемовини з потенційними партнерами, підібрано земельну ділянку для розміщення об’єкта, визначено комунальне підприємство, що зможе отримати кредитні кошти та провадити відповідну діяльність. Фінансовим ресурсом у даному випадку мають стати кошти Європейського інвестиційного банку.

Актуальною також є проблема промислових відходів. З одного боку, спостерігається скорочення обсягу відходів, що утворились у 2015 році, порівняно з 2014 роком. З іншого боку, ключова проблема утворення таких відходів полягає в тому, що переважна більшість відпрацьованих відвалів кар’єрів ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (він є основним утворювачем відходів), не переробляються, а з року в рік накопичуються на території області.

Важливим показником стану навколишнього середовища є стан атмосферного повітря. Як зазначив директор департаменту екології та природних ресурсів, торік, порівняно з 2014 роком, зафіксовано зростання обсягів викидів майже на 20%. Суттєве їх збільшення від стаціонарних джерел зафіксовано у 14 із 21 районів. Зокрема у Бобринецькому району обсяг викидів склав (у порівняльному виразі) 766,4%, Долинському – 501,3%, Компаніївському – 368,6%, Новоархангельському – 311,2%, Благовіщенському – 306,3%, Новомиргородському – 272,6%, Маловисківському – 214,7%, Добровеличківському – 207,4%, Олександрійському – 162,0%, Новгородківському – 137,5%. Понад 100% мають також Новоукраїнський, Світловодський, Голованівський та Петрівський райони.
Одним з об’єктивних чинників, що впливає на зростання обсягу викидів, є перехід багатьох котелень області на альтернативні види палива (вугілля, пиловугільну суміш, дрова, пелети тощо).

Департаментом поставлено завдання зробити процес використання альтернативних видів палива впорядкованим, контрольованим та екологічно безпечним. З цією метою в обласній державній адміністрації відбулася робоча нарада, під час якої це питання ґрунтовно розглянуто та проаналізовано.

За підсумками наради дано доручення створити єдиний загальнообласний реєстр котелень, забезпечити проведення лабораторних досліджень атмосферного повітря, а в разі надходження на розгляд документації по котельнях, потужність устаткування яких становить 200 кВт і більше, рекомендувати власникам відповідних об’єктів направляти документацію до департаменту екології та природних ресурсів для проведення державної екологічної експертизи.

Станом на 1 серпня до обласного реєстру включено 144 котельні. Найбільша кількість таких об’єктів у Благовіщенському (30), Світловодському (12), Гайворонському (10) та Голованівському (10) районах. Відомості зазначеного реєстру передано на опрацювання державній екологічній інспекції в області, у тому числі з метою перевірки наявності дозвільних документів по кожному об’єкту, що включений до реєстру.

Олександр Ковтунов також повідомив, що Кіровоградщина й надалі демонструє тенденцію до поступового зменшення скидів недостатньо очищених стічних вод у водні об’єкти області (за період з 2013 по 2015 роки обсяги скиду зменшились на 15,2%). Найбільшим забруднювачем за 2015 рік є Інгульська шахта ДП "Схід ГЗК". Підприємством розроблено проектну документацію щодо реконструкції діючих очисних споруд, вартість робіт на сьогодні складає майже 120 мільйонів гривень. Із 2013 року департамент намагається допомогти вирішити проблему, однак, на жаль, у даному випадку неможливо використати кошти спеціальних фондів охорони навколишнього середовища. Потрібно залучати фінансування з державного бюджету і розв’язувати питання на загальнодержавному рівні.