Міністр охорони здоров'я вважає реальною зарплату сільському лікарю 26 тисяч гривень
- 9 квітня 2016, 10:00
Але лише в тому випадку, якщо медична галузь в Україні буде реформована за грузинським сценарієм.
Медичну спільноту Кіровоградщини ознайомили з планом, який дозволить вивести охорону здоров’я на якісно новий рівень. Нашу область обрали місцем, де буде запроваджено таку ж саму реформу галузі, як і в Грузії десять років тому. Про механізм дії нової системи на теренах нашого регіону розповіли головним лікарям міських та районних лікарень Міністр охорони здоров’я України Сандро Квіташвілі і екс-Міністр цього міністерства в Грузії Сандро Урушадзе. На зустрічі були присутні народний депутат Костянтин Яриніч, заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Коваленко та очільник профільного управління ОДА Олег Рибальченко.
- Люди повинні оцінювати, що змінюється. Будь-яка реформа на місцевому рівні повинна відповісти на запитання: як медичний заклад розвиватиметься протягом трьох або п’яти років? Як місцевий бюджет спрацює, коли центральний бюджет уже прийнятий? Що можна зробити для пенсіонерів, які не можуть сплачувати за лікування, для конкретних людей – з прізвищами, іменами й адресами? Тоді люди зрозуміють, що будь-яке бюджетне рішення відобразиться на їх та їхніх родинах.
Олександр Квіташвілі розповів, що гроші на нормальне обслуговування і на розвиток в Україні є, треба лише правильно їх розподіляти, поєднувати державну ті приватну форми фінансування, а також запровадити медичне страхування. Однак сам Квіташвілі категорично проти державної форми медичного страхування:
- Державна страхова компанія – це ще одна чорна дірка, як і пенсійний фонд. Ми хочемо перейти на пряме фінансування послуг, і це відчиняє двері не лише правильному розподілу фінансів, а й для додаткових джерел фінансування охорони здоров’я, - каже міністр.
- У нас на утриманні перебуває 40 млн квадратних метрів будівель, побудованих, у кращому випадку, у 80-х роках, і які дуже дорого утримувати. Це площа, яка дорівнює половині Естонії! Ми за рахунок своїх 43 млрд грн., які йдуть через міністерство через субвенцію до обласних бюджетів, утримуємо цю інфраструктуру, - продовжує посадовець. – Така система не дозволяє виходити на якісний рівень медицини, бо вона в принципі не орієнтована на якість. Немає конкуренції. Ми хочемо це змінити, перейти на пряме фінансування послуг, і це відчиняє двері не лише правильному розподілу фінансів, а й для додаткових джерел фінансування.
Всі лікарі добре знають, що держава дає лише третину грошей, необхідних для нормальної роботи медичної установи. Зрозуміло, що дві третини десь знаходиться. Грузинські реформатори пропонують розподілити кошти таким чином, щоб на первинну ланку охорони здоров’я, яка є основою всього медичного обслуговування, йшло значно більше грошей.
- У нас є можливість платити сільському лікарю 25 – 26 тисяч гривень зарплати, - заявив Квіташвілі, викликавши бурхливу реакцію присутніх у залі медиків.
Втім, не все так райдужно, як може здатися на перший погляд. Грузія, яка, до речі, за площею приблизно така ж, як і Кіровоградська область, витратила на медичну реформу десять років. Для того, щоб реформи запрацювали, в країні треба було викорінити корупцію, підняти рівень життя населення, реанімувати економіку. Україна поки що знаходиться лише на початку цього непростого шляху.
- Люди звикли, що будь-які зміни починаються завжди в Києві, що головні закони приймають міністри. Так, це все вірно. Але Україна унікальна держава, де зміни можна і потрібно розпочинати й на обласному рівні, - каже колишній міністра охорони здоров’я Грузії Сандро Урушадзе.
Що можна зробити вже сьогодні на рівні Кіровоградщини? Пан Урушадзе запропонував чотири важливих кроки. По-перше, розробити генеральний план розвитку госпітального сектора міста Кіровограда й області, розглядаючи область як єдиний медичний простір. По-друге, дати автономію медичним закладам і змінити форму їх фінансування. А також обов’язково розробити цільову програму охорони здоров’я для соціально незахищених людей, які не мають можливості сплачувати за лікування. Тоді, на його переконання, з’являться відчутні результати реформи.
Ну, а першим кроком до серйозних змін у заскорузлій системі охорони здоров’я нашої області стане відкриття у вересні нинішнього року Кіровоградської філії Донецького медичного інституту, яке допоможе подолати кадрову кризу та виховає нове покоління сучасних лікарів.
- Люди повинні оцінювати, що змінюється. Будь-яка реформа на місцевому рівні повинна відповісти на запитання: як медичний заклад розвиватиметься протягом трьох або п’яти років? Як місцевий бюджет спрацює, коли центральний бюджет уже прийнятий? Що можна зробити для пенсіонерів, які не можуть сплачувати за лікування, для конкретних людей – з прізвищами, іменами й адресами? Тоді люди зрозуміють, що будь-яке бюджетне рішення відобразиться на їх та їхніх родинах.
Олександр Квіташвілі розповів, що гроші на нормальне обслуговування і на розвиток в Україні є, треба лише правильно їх розподіляти, поєднувати державну ті приватну форми фінансування, а також запровадити медичне страхування. Однак сам Квіташвілі категорично проти державної форми медичного страхування:
- Державна страхова компанія – це ще одна чорна дірка, як і пенсійний фонд. Ми хочемо перейти на пряме фінансування послуг, і це відчиняє двері не лише правильному розподілу фінансів, а й для додаткових джерел фінансування охорони здоров’я, - каже міністр.
- У нас на утриманні перебуває 40 млн квадратних метрів будівель, побудованих, у кращому випадку, у 80-х роках, і які дуже дорого утримувати. Це площа, яка дорівнює половині Естонії! Ми за рахунок своїх 43 млрд грн., які йдуть через міністерство через субвенцію до обласних бюджетів, утримуємо цю інфраструктуру, - продовжує посадовець. – Така система не дозволяє виходити на якісний рівень медицини, бо вона в принципі не орієнтована на якість. Немає конкуренції. Ми хочемо це змінити, перейти на пряме фінансування послуг, і це відчиняє двері не лише правильному розподілу фінансів, а й для додаткових джерел фінансування.
Всі лікарі добре знають, що держава дає лише третину грошей, необхідних для нормальної роботи медичної установи. Зрозуміло, що дві третини десь знаходиться. Грузинські реформатори пропонують розподілити кошти таким чином, щоб на первинну ланку охорони здоров’я, яка є основою всього медичного обслуговування, йшло значно більше грошей.
- У нас є можливість платити сільському лікарю 25 – 26 тисяч гривень зарплати, - заявив Квіташвілі, викликавши бурхливу реакцію присутніх у залі медиків.
Втім, не все так райдужно, як може здатися на перший погляд. Грузія, яка, до речі, за площею приблизно така ж, як і Кіровоградська область, витратила на медичну реформу десять років. Для того, щоб реформи запрацювали, в країні треба було викорінити корупцію, підняти рівень життя населення, реанімувати економіку. Україна поки що знаходиться лише на початку цього непростого шляху.
- Люди звикли, що будь-які зміни починаються завжди в Києві, що головні закони приймають міністри. Так, це все вірно. Але Україна унікальна держава, де зміни можна і потрібно розпочинати й на обласному рівні, - каже колишній міністра охорони здоров’я Грузії Сандро Урушадзе.
Що можна зробити вже сьогодні на рівні Кіровоградщини? Пан Урушадзе запропонував чотири важливих кроки. По-перше, розробити генеральний план розвитку госпітального сектора міста Кіровограда й області, розглядаючи область як єдиний медичний простір. По-друге, дати автономію медичним закладам і змінити форму їх фінансування. А також обов’язково розробити цільову програму охорони здоров’я для соціально незахищених людей, які не мають можливості сплачувати за лікування. Тоді, на його переконання, з’являться відчутні результати реформи.
Ну, а першим кроком до серйозних змін у заскорузлій системі охорони здоров’я нашої області стане відкриття у вересні нинішнього року Кіровоградської філії Донецького медичного інституту, яке допоможе подолати кадрову кризу та виховає нове покоління сучасних лікарів.