Актуально

Земля продається. Перше читання.

Земля продається. Перше читання.
13 листопада після п’ятигодинних дискусій Верховна Рада України (240 народних депутатів зі 395) ухвалила в першому читанні проєкт закону №2178-10 про відкриття ринку землі. Які ж правила земельних відносин він змінює? Чи зміниться щось у законопроєкті до другого читання? Як ставляться до продажу землі ті, хто з нею та на ній працює? Та чи підтримує законопроєкт нардеп Олесь Довгий?
Найголовніша ухвалена на сьогодні норма: дозволити купівлю і продаж земельних ділянок сільгосппризначення державної та комунальної власності. Отримувати право власності на землю сільськогосподарського призначення можуть громадяни України, юридичні особи, створені згідно із законодавством України, територіальні громади та держава.

Що стосується іноземців, то в законопроекті йдеться про те, що громадяни іншої держави, а також особи без громадянства можуть отримувати сільськогосподарські ділянки у власність тільки у вигляді спадщини. Але при цьому вони зобов’язані протягом року після отримання у власність провести їх відчуження, тобто продати або яким-небудь іншим чином передати іншій особі з перерахованих вище категорій. Загалом законопроект забороняє іноземцям отримувати право власності на українські землі сільгосппризначення до 1 січня 2024 року.

Однак ця вимога не поширюється на тих сільськогосподарських товаровиробників, які зареєстровані понад три роки тому, і які отримали земельні ділянки в оренду або в емфітевзис (довгострокове, відчужуване та успадковуване речове право на чуже майно, яке полягає у наданні особі користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб з метою отримання плодів та доходів від неї) до набрання чинності цим законом.

Убезпечити українську сільгоспземлю від покупців з Росії вирішили ще й тим, що внесли заборону на право власності на землю до переліку санкцій (доповнивши таким пунктом закон «Про санкції»).

Скільки ж можна мати сукупної площі землі с/г призначення? 35% в межах однієї громади, 8% в межах однієї області і 0,5% в межах України.
Земельні ділянки сільгосппризначення, як і раніше, можна буде мати в постійному або тимчасовому користуванні, у приватній власності або оренді. Однак, крім цього, додасться ще один вид отримання сільгоспземель в своє розпорядження: купівля.

Передбачається, що продаж землі відбуватиметься на земельних аукціонах. Стартова ціна продажу — нормативна грошова оцінка.
Однак громадяни, які мають сільськогосподарські ділянки в постійному користуванні (зокрема ті, які успадкували таке право), а також фермери, які отримали землю в постійне користування, зможуть викупити свої ділянки без аукціону.

Законопроектом передбачено, що всі перераховані нововведення набудуть чинності тільки з 1 жовтня 2020 року. До цього часу Кабмін повинен буде розробити необхідні нормативні акти і привести у відповідність з цим законом існуючі.

Уже відомо, що законопроєкт про обіг земель до другого читання буде доопрацьований — зокрема, будуть внесені правки, згідно з якими іноземці та іноземні компанії отримають змогу купувати українську землю лише за результатами всеукраїнського референдуму та чи буде він — подивимось.

Іванівський сільський голова (Світловодський район) Андрій Рубаненко, який має 10 років стажу роботи землевпорядником сільської ради, 5 років — секретарем сільської ради і п’ятий рік є сільським головою, коментує так ситуацію з ринком продажу землі так: «У мене чималий досвід роботи у сфері земельних відносин, але зараз говоритиму як власник земельної частки (паю). Одразу скажу: я не планую продавати свою земельну частку (пай). Але в той же час я вважаю, що заборона продажу землі, яка діє на цей час, — це порушення моїх громадянських прав. Хто дав право комусь іншому, окрім власника землі, визначати якісь правила, терміни чи суми? Тим більше обмежувати у розпорядженні нею? З яких міркувань, наприклад, визначено, що мінімальний термін, на який укладається договір оренди землі, становить сім років? Це аргументують необхідністю свіозміни, але ж її майже не дотримуються. А якщо я бачу, що моя земля обробляється погано? Чому я повинен чекати так довго, щоб врегулювати цю ситуацію?

Ось іще. У законі сказано так: орендна плата встановлюється від 3 до 12% від нормативної грошової оцінки землі. Але деякі нерадиві фермери використовують цю вилку і платять 3%, і жоден суд не розірве договір оренди за поданням власника землі, оскільки орендар діє в межах закону. Але навіть і 12%... Чому діє цей верхній показник, а якщо я б міг домовитися за вищу ціну? Та хто ж буде платити більше, якщо можна на цілком законній основі платити цю визначену цифру?

А ви знаєте, що фактично земля продається? Ні? А як назвати оформлення договору оренди на 49 років або оформлення заповітів на ім’я орендарів землі? Тож як власник я хочу мати право самому визначити: залишити землю у своїй власності чи продати. Якщо продати, то, знову ж таки, самостійно обрати того покупця, який переконає мене, що буде належним чином обробляти землю, і, звісно, запропонує гідну ціну, за яку купить мою землю. А мораторій на продаж землі — це гра на боці орендарів, орендодавці ж продовжують залишатися у програші. Але я проти продажу землі іноземцям. Хоча б і з патріотичних міркувань».

Світловодчанка, сертифікована інженерка-землевпорядниця Тетяна Гоменюк, яка має 18-річний досвід роботи у сфері земельних відносин: «Я за продаж землі. Причому продаж у комунальну власність громад, яким держава має надати під це кредити, або у власність самої держави зі створенням спеціального банку земель. А вже тоді сільгоспвиробники орендуватимуть землю у громади чи держави. У такому разі власники землі, які на сьогодні здебільшого є людьми похилого віку, отримають значну суму грошей і зможуть їх використати для покращення якості свого життя та достойної старості, а громади чи держава отримуватимуть кошти від здачі землі в оренду. А от продажу та здавання в оренду землі іноземцям допускати не можна, адже тоді саме вони диктуватимуть умови продажу агропродукції і, зрозуміло, не на нашу користь. А таке явище, як матеріальна підтримка села та людей, які в ньому залишились, їм (іноземцям) не відомі взагалі».

Світловодець Анатолій Сербин, який займається вирощуванням сільгосппродукції з 2002 року і має в обробітку 194 га паїв на території Павлівської сільської ради Світловодського району: «Я відповім коротко: якщо орендарям слід буде купувати землю, то я припиню свою фермерську діяльність, адже доходів статків такого розміру, щоб викупити землю, я не маю і ніколи не матиму».

Як 13 листопада проголосував за проект Закону № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» народний депутат України Олесь Довгий?

«Я вважаю відкриття ринку землі надважливим питанням, виваженість підходу до якого може значити як економічний зліт, так і можливий занепад України, — наголошує нардеп. — Переконаний, що прийшов час для цієї важливої дискусії та прийняття дорожньої карти по запуску ринку української землі. Водночас, 13 листопада я не голосував за жоден із запропонованих законопроєктів, тому що не побачив у них наступних ключових пунктів:

x заборона продажу української землі іноземним компаніям (хоча б на перший період);
x кредитна підтримка малого й середнього фермерського господарства та способу отримання ними коштів під державні гарантії для викупу землі, яку вони обробляють;
x механізму підтримки бюджетів місцевих громад, які сьогодні виживають за рахунок податків, пов’язаних з орендою землі.

Сподіваюся, що до розгляду у другому читанні ці прогалини будуть усунені. А до голосування закону в цілому матимемо прогресивний закон на користь українців».

Отож, наразі законопроеєкт прийнято за основу лише у першому читанні. До набрання чинності його відділяє друге та третє читання, над якими працюватимуть законотворці.

Тетяна Юганова
За матеріалами інтернет-виданнь
«Сьогодні», «Економічна правда», «24tv.ua»
фото: Merit Network

"ВК" у PDF