Пенсія: досвід європейських сусідів
- 10 листопада 2017, 13:26
Нещодавно Верховна Рада прийняла пенсійну реформу, якою передбачено підвищення виплат для окремих категорій пенсіонерів. Редакція нашої газети вирішила дослідити, що таке пенсія в Європі і як живуть пенсіонери сусідніх країн.
Трійку світових лідерів за кількістю осіб пенсійного віку посідають Японія, Швейцарія та Італія. Саме Італію можна вважати країною пенсіонерів. Чому? Середня тривалість життя італійців — 83 роки (пенсійний вік жінок складає 62 роки, чоловіків — 66 років), і у свої 70-75 років переважна більшість італійських пенсіонерів перебуває у чудовій формі, продовжуючи працювати на благо своєї сім’ї. В Україні середня тривалість життя — 70 років; пенсійний вік — 58 років для жінок, 60 — для чоловіків.
ПЕНСІЯ — ЗАСЛУЖЕНИЙ
ВІДПОЧИНОК ЧИ «ПОКАРАННЯ»?
Традиційно, абсолютна більшість людей похилого віку в Італії — достатньо добре вдягнені, енергійні, веселі, безтурботні люди, які йдуть на пенсію, щоб відпочивати, подорожувати та насолоджуватись життям. Не дарма в Італії є такий вислів: «пенсія — це початок нового життя». Вони зовсім не олігархи, вони не мають великих розкішних маєтків та дорогих авто, проте відвідують кафе, бари, розважаються танцями, співають та грають у шахи, карти і навіть вступають до університетів. Усе це роблять вони для того, що наповнити своє помірне, спокійне життя.
В Україні ж люди похилого віку, як правило, є незахищеними, самотніми, потребують догляду. Вони рахують кожну копійку, щоб заплатити за комунальні послуги, купити поїсти, і головне — ліки, які коштують досить дорого.
Пенсіонери заполонили лікарні, торгуються на ринках та, сидячи на лавці біля старої багатоповерхівки, невдоволено говорять про владу. Нинішні пенсіонери також все життя працювали, щоб потім мати змогу жити гідно. — Але ж не так сталося, як гадалося. Прикро? — Проте, така реальність.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА
ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНИ
Варто зауважити, що італійський уряд завжди був достатньо щедрим для пенсіонерів. З 1 січня 2012 року почав діяти закон №214 про пенсії, у зв’язку з чим було здійснено індексацію виплат. Вийти на пенсію можливо — після сплати внесків у 41 рік і 7 місяців жінкам і у 42 роки і 7 місяців чоловікам. Тобто пенсійний стаж в Італії значно більший, ніж в Україні: у нас особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Крім того, в Італії, якщо особа «йде на відпочинок» раніше 62-х років, то її «штрафують»: розмір виплат скорочується на 1%; а для охочих вийти на пенсію до 60 років — 2% виплат, при тому, що вік повноправного виходу на пенсію — 66 років як для працюючих, самостійно зайнятих (селян, підприємців), так і для державних службовців. Також, з метою усунення нерівності між пенсіонерами та їхніми пенсіями, уряд Італії запровадив 15-відсотковий податок для тих осіб, чия пенсія перевищує 200 тис. євро на рік. Тобто ідея оподаткування пенсій не є українською, інша справа, що за кордоном оподатковуються лише дуже високі доходи, у тому числі й пенсії.
Крім того, в Італії було підвищено акцизи (збори) на предмети розкоші: дорогі авто, вілли, яхти, інші предмети розкоші.
В Італії існує декілька видів пенсії:
• за віком для найманих працюючих (хто досяг 66-річного віку й сплачував, або за нього фірма чи установа сплачувала внески), така пенсія становить приблизно 1000 євро;
• за віком для самозайнятих осіб;
• для осіб, які не працювали, не мали змоги працювати або не сплачували внески (приклад: спеціальний фонд домогосподарок) — соціальна пенсія, яка становить 448 євро на місяць (виплачується 13 разів на рік);
• для іноземців (іноземні робітники, які законно працюють і сплачують внески до Інституту соціального забезпечення (ІNPS), мають таке ж пенсійне забезпечення, як громадяни Італії). Отже, наші заробітчани можуть отримувати «італійську пенсію» в Україні, за умови досягнення пенсійного віку й сплати податкових внесків протягом останніх 5-и років. Тоді розмір мінімальної пенсії для працюючих іноземців становитиме 200-500 євро.
Крім того, як вже згадувалось раніше, італійські пенсіонери у своєму віці перебувають у гарній формі завдяки належному харчуванню, відпочинку, спокійному життю, тож більшість з них продовжують працювати й мають змогу заробляти 10-15 євро на годину. Інша ж категорія сеньйорів, які упродовж життя заробили та відкрили собі власний невеликий бізнес: міні-готель, кафе, крамницю або щось подібне, продовжують працювати на себе та одночасно отримують свої зароблені працею пенсії.
У нашій державі пенсіонерів з кожним роком стає все більше: на 10 млн працюючих припадає 12 млн пенсіонерів.
Усі працюючі сплачують ЄСВ (єдиний соціальний внесок) — 22% від своєї зарплати щомісяця в Пенсійний фонд.
Мінімальна пенсія (станом на 1 жовтня 2017) складає 1312 грн.
З 1 листопада пенсія зросла на 140 грн, тож становитиме 1452 грн. Це не дуже допоможе збагатіти нашим пенсіонерам. Середня пенсія в Україні за віком складає 1690 грн ($62), що у 12 разів менше, ніж в Італійській Республіці.
ЩО ПЕНСІОНЕРИ МОЖУТЬ КУПИТИ
В ІТАЛІЇ НА СВОЇ ПЕНСІЇ?
Рівень життя в різних містах Італійської Республіки досить відрізняється в залежності від міста та його розташування (в Україні теж).
Щомісячний фактичний прожитковий мінімум на одну особу в середньому складає від 400 до 1500 євро. Зрозуміло, що це залежить від потреб людини, її місця проживання (тобто вказані суми можуть бути як зменшені, так і збільшені).
Наприклад, на їжу італійцю щомісяця потрібно витратити приблизно 250-500 євро (в залежності від потреб та місця проживання).
Середня заробітна плата складає 1300-2000 євро (посадові особи отримують значно більше: 3000-12000 євро). Слід зазначити, що продукти в Італії високої якості.
Приблизні ціни на деякі види продуктів:
Італійська паста (250 г) — 0,7-3 євро; хліб (500 г) — 1,20-2 євро; десяток яєць — 2-3 євро; курка — 8 євро за 1 кг; рис1 кг — 2 євро; свинина, яловичина — 10-12 євро за 1 кг; сир 1 кг — 11 євро; оливкова олія 1 літр — 4 євро; пляшка вина — 3-5 євро; пиво 0,5 л — 4 євро; пляшка води 1,5 л — 1-2 євро.
Вечеря у середнього рівня ресторані буде коштувати 30-40 євро з особи, у більш дорогому — 50-100 євро.
Комунальні послуги та оренда житла
Вартість комунальних послуг становить 60-200 євро на місяць в залежності від пори року та площі житла.
Наприклад: якщо площа квартири (будинку) 85 кв. м у невеликому місті, то за електроенергію, опалення, воду треба сплатити 80-150 євро на місяць. Послуга збору та вивезення сміття — 300 євро на рік.
На півночі Італії опалення будівлі із загальною площею 100 кв. м у зимовий період — 200 євро на місяць. На півдні Італії — менше, бо клімат тепліший.
Розмови по мобільному — 15 євро на місяць; безлімітний інтернет 25-30 євро.
Більшість італійців, як і європейці, не мають свого житла, у зв’язку із тим, що вони змінюють роботу та переїжджають у різні міста, тож зняти в оренду апартаменти у самому центрі великого міста (однокімнатну квартиру) буде коштувати на місяць 700-850 євро.
Транспорт
На транспортні витрати піде 35 євро на місяць, якщо користуватися громадським транспортом. Таксі коштує 5 євро за посадку й 1,2 євро за кожний кілометр. Авто в оренду — 60 євро за добу, при цьому літр бензину коштуватиме 1,8-1,9 євро.
Медичні послуги
Медичні послуги в Італії платні й недешеві як у державних, так і в приватних клініках. Однак, рівень обслуговування достатньо високий. Безкоштовно можна відвідати лише терапевта, консультації у інших лікарів коштують 20 євро у державних, 70-100 євро у приватних клініках.
Підсумовуючи, можемо побачити, що італійські пенсіонери мають змогу жити повноцінним життям навіть отримуючи мінімальні нарахування.
Скільки необхідно грошей, щоб гідно себе почувати в нашій рідній країні та на що вистачає пенсій — читачі добре знають. Одне зрозуміло, що Україні є куди прагнути та у кого брати досвід. Якщо ж говорити про Італію, то складовими успіху їхньої пенсійної системи є: високі вимоги щодо мінімального трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію (більш ніж удвічі більший від нашого), тобто нероби пенсій не отримають; високі пенсії оподатковуються; для наповнення Пенсійного фонду використовуються не тільки відрахування від зарплат, але й акцизи на предмети розкоші.
Крім того, пенсійна система країни нерозривно пов’язана з економікою і фінансами країни: не може бути високих пенсій в країні зі слабкою економікою і державним боргом, що майже досягнув рівня ВВП. Тому підвищення пенсій українських пенсіонерів прямо залежить від економічного зростання і збільшення відрахувань до Пенсійного фонду.
ПЕНСІЯ — ЗАСЛУЖЕНИЙ
ВІДПОЧИНОК ЧИ «ПОКАРАННЯ»?
Традиційно, абсолютна більшість людей похилого віку в Італії — достатньо добре вдягнені, енергійні, веселі, безтурботні люди, які йдуть на пенсію, щоб відпочивати, подорожувати та насолоджуватись життям. Не дарма в Італії є такий вислів: «пенсія — це початок нового життя». Вони зовсім не олігархи, вони не мають великих розкішних маєтків та дорогих авто, проте відвідують кафе, бари, розважаються танцями, співають та грають у шахи, карти і навіть вступають до університетів. Усе це роблять вони для того, що наповнити своє помірне, спокійне життя.
В Україні ж люди похилого віку, як правило, є незахищеними, самотніми, потребують догляду. Вони рахують кожну копійку, щоб заплатити за комунальні послуги, купити поїсти, і головне — ліки, які коштують досить дорого.
Пенсіонери заполонили лікарні, торгуються на ринках та, сидячи на лавці біля старої багатоповерхівки, невдоволено говорять про владу. Нинішні пенсіонери також все життя працювали, щоб потім мати змогу жити гідно. — Але ж не так сталося, як гадалося. Прикро? — Проте, така реальність.
ПЕНСІЙНА РЕФОРМА
ІТАЛІЙСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ТА УКРАЇНИ
Варто зауважити, що італійський уряд завжди був достатньо щедрим для пенсіонерів. З 1 січня 2012 року почав діяти закон №214 про пенсії, у зв’язку з чим було здійснено індексацію виплат. Вийти на пенсію можливо — після сплати внесків у 41 рік і 7 місяців жінкам і у 42 роки і 7 місяців чоловікам. Тобто пенсійний стаж в Італії значно більший, ніж в Україні: у нас особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
Крім того, в Італії, якщо особа «йде на відпочинок» раніше 62-х років, то її «штрафують»: розмір виплат скорочується на 1%; а для охочих вийти на пенсію до 60 років — 2% виплат, при тому, що вік повноправного виходу на пенсію — 66 років як для працюючих, самостійно зайнятих (селян, підприємців), так і для державних службовців. Також, з метою усунення нерівності між пенсіонерами та їхніми пенсіями, уряд Італії запровадив 15-відсотковий податок для тих осіб, чия пенсія перевищує 200 тис. євро на рік. Тобто ідея оподаткування пенсій не є українською, інша справа, що за кордоном оподатковуються лише дуже високі доходи, у тому числі й пенсії.
Крім того, в Італії було підвищено акцизи (збори) на предмети розкоші: дорогі авто, вілли, яхти, інші предмети розкоші.
В Італії існує декілька видів пенсії:
• за віком для найманих працюючих (хто досяг 66-річного віку й сплачував, або за нього фірма чи установа сплачувала внески), така пенсія становить приблизно 1000 євро;
• за віком для самозайнятих осіб;
• для осіб, які не працювали, не мали змоги працювати або не сплачували внески (приклад: спеціальний фонд домогосподарок) — соціальна пенсія, яка становить 448 євро на місяць (виплачується 13 разів на рік);
• для іноземців (іноземні робітники, які законно працюють і сплачують внески до Інституту соціального забезпечення (ІNPS), мають таке ж пенсійне забезпечення, як громадяни Італії). Отже, наші заробітчани можуть отримувати «італійську пенсію» в Україні, за умови досягнення пенсійного віку й сплати податкових внесків протягом останніх 5-и років. Тоді розмір мінімальної пенсії для працюючих іноземців становитиме 200-500 євро.
Крім того, як вже згадувалось раніше, італійські пенсіонери у своєму віці перебувають у гарній формі завдяки належному харчуванню, відпочинку, спокійному життю, тож більшість з них продовжують працювати й мають змогу заробляти 10-15 євро на годину. Інша ж категорія сеньйорів, які упродовж життя заробили та відкрили собі власний невеликий бізнес: міні-готель, кафе, крамницю або щось подібне, продовжують працювати на себе та одночасно отримують свої зароблені працею пенсії.
У нашій державі пенсіонерів з кожним роком стає все більше: на 10 млн працюючих припадає 12 млн пенсіонерів.
Усі працюючі сплачують ЄСВ (єдиний соціальний внесок) — 22% від своєї зарплати щомісяця в Пенсійний фонд.
Мінімальна пенсія (станом на 1 жовтня 2017) складає 1312 грн.
З 1 листопада пенсія зросла на 140 грн, тож становитиме 1452 грн. Це не дуже допоможе збагатіти нашим пенсіонерам. Середня пенсія в Україні за віком складає 1690 грн ($62), що у 12 разів менше, ніж в Італійській Республіці.
ЩО ПЕНСІОНЕРИ МОЖУТЬ КУПИТИ
В ІТАЛІЇ НА СВОЇ ПЕНСІЇ?
Рівень життя в різних містах Італійської Республіки досить відрізняється в залежності від міста та його розташування (в Україні теж).
Щомісячний фактичний прожитковий мінімум на одну особу в середньому складає від 400 до 1500 євро. Зрозуміло, що це залежить від потреб людини, її місця проживання (тобто вказані суми можуть бути як зменшені, так і збільшені).
Наприклад, на їжу італійцю щомісяця потрібно витратити приблизно 250-500 євро (в залежності від потреб та місця проживання).
Середня заробітна плата складає 1300-2000 євро (посадові особи отримують значно більше: 3000-12000 євро). Слід зазначити, що продукти в Італії високої якості.
Приблизні ціни на деякі види продуктів:
Італійська паста (250 г) — 0,7-3 євро; хліб (500 г) — 1,20-2 євро; десяток яєць — 2-3 євро; курка — 8 євро за 1 кг; рис1 кг — 2 євро; свинина, яловичина — 10-12 євро за 1 кг; сир 1 кг — 11 євро; оливкова олія 1 літр — 4 євро; пляшка вина — 3-5 євро; пиво 0,5 л — 4 євро; пляшка води 1,5 л — 1-2 євро.
Вечеря у середнього рівня ресторані буде коштувати 30-40 євро з особи, у більш дорогому — 50-100 євро.
Комунальні послуги та оренда житла
Вартість комунальних послуг становить 60-200 євро на місяць в залежності від пори року та площі житла.
Наприклад: якщо площа квартири (будинку) 85 кв. м у невеликому місті, то за електроенергію, опалення, воду треба сплатити 80-150 євро на місяць. Послуга збору та вивезення сміття — 300 євро на рік.
На півночі Італії опалення будівлі із загальною площею 100 кв. м у зимовий період — 200 євро на місяць. На півдні Італії — менше, бо клімат тепліший.
Розмови по мобільному — 15 євро на місяць; безлімітний інтернет 25-30 євро.
Більшість італійців, як і європейці, не мають свого житла, у зв’язку із тим, що вони змінюють роботу та переїжджають у різні міста, тож зняти в оренду апартаменти у самому центрі великого міста (однокімнатну квартиру) буде коштувати на місяць 700-850 євро.
Транспорт
На транспортні витрати піде 35 євро на місяць, якщо користуватися громадським транспортом. Таксі коштує 5 євро за посадку й 1,2 євро за кожний кілометр. Авто в оренду — 60 євро за добу, при цьому літр бензину коштуватиме 1,8-1,9 євро.
Медичні послуги
Медичні послуги в Італії платні й недешеві як у державних, так і в приватних клініках. Однак, рівень обслуговування достатньо високий. Безкоштовно можна відвідати лише терапевта, консультації у інших лікарів коштують 20 євро у державних, 70-100 євро у приватних клініках.
Підсумовуючи, можемо побачити, що італійські пенсіонери мають змогу жити повноцінним життям навіть отримуючи мінімальні нарахування.
Скільки необхідно грошей, щоб гідно себе почувати в нашій рідній країні та на що вистачає пенсій — читачі добре знають. Одне зрозуміло, що Україні є куди прагнути та у кого брати досвід. Якщо ж говорити про Італію, то складовими успіху їхньої пенсійної системи є: високі вимоги щодо мінімального трудового стажу, необхідного для виходу на пенсію (більш ніж удвічі більший від нашого), тобто нероби пенсій не отримають; високі пенсії оподатковуються; для наповнення Пенсійного фонду використовуються не тільки відрахування від зарплат, але й акцизи на предмети розкоші.
Крім того, пенсійна система країни нерозривно пов’язана з економікою і фінансами країни: не може бути високих пенсій в країні зі слабкою економікою і державним боргом, що майже досягнув рівня ВВП. Тому підвищення пенсій українських пенсіонерів прямо залежить від економічного зростання і збільшення відрахувань до Пенсійного фонду.
