Уряд затвердив політичну пропозицію «Нова українська школа»
- 15 грудня 2016, 11:55
14 грудня Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні Уряду представила політичну пропозицію «Нова українська школа», повідомляє "Урядовий портал".
Як зазначила у своєму виступі Міністр, ця політична пропозиція – стратегічний документ, з урахуванням якого розроблятиметься подальша програма діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року.
Згідно з результатами соціологічного дослідження (соцопитування «Школа очима батьків, вчителів та директорів шкіл», Фонд «Демократичні ініціативи», 2015 р.), лише 10% батьків, 15,3% учителів та 8,8% директорів шкіл – погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві – школа не реформувалася більше 50 років, зміни критично необхідні.
«Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням», - пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі, буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил. Такі зміни в рамках 11-річки, без шкоди здоров’ю дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо.
«Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальшого навчання та напрямок свого життєвого розвитку нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12 років загалом. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися», - зазначила Лілія Гриневич.
Концепція «Нової української школи», на основі якої формувалася політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами міжнародного ринку праці, які були озвучені на початку 2016 р. на World Economic Forum. Передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.
Міністр наголосила, що ризики невпровадження реформи дуже високі. Це, зокрема:
- погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
- зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
- втрата науково-технічного потенціалу держави.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що ці тенденції ми спостерігаємо у нашому суспільстві вже зараз, тому зволікати з впровадженням реформи середньої освіти ми не можемо.
Таке рішення публічно підтримали інші члени Кабінету Міністрів, зокрема Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Таким чином, Уряду підтримав політичну пропозицію реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа на період до 2029 року».
МОН вже зробило перші кроки на шляху до впровадження «Нової української школи». Зокрема, в 2016 році було оновлено навчальні програми початкової школи. 40 відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на онлайн-порталі EdEra.
«Вперше за всю історію незалежності надруковано Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі. Такий проект став можливий завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дозволило нам зекономити значні кошти та надрукувати наклад Хрестоматії в обсягу 640 тис. примірників – по 320 тис. на кожен том книжки», - розказала Ліля Гриневич.
Планується, що до кінця року Хрестоматії почнуть надходити до шкільних бібліотек по всій Україні.
Довідково
Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучилися представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі, представники ОТГ тощо. Вона також ухвалена Колегією МОН. Ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти можна за посиланням - «Нова українська школа».
Згідно з результатами соціологічного дослідження (соцопитування «Школа очима батьків, вчителів та директорів шкіл», Фонд «Демократичні ініціативи», 2015 р.), лише 10% батьків, 15,3% учителів та 8,8% директорів шкіл – погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві – школа не реформувалася більше 50 років, зміни критично необхідні.
«Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням», - пояснила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі, буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил. Такі зміни в рамках 11-річки, без шкоди здоров’ю дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо.
«Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальшого навчання та напрямок свого життєвого розвитку нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12 років загалом. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися», - зазначила Лілія Гриневич.
Концепція «Нової української школи», на основі якої формувалася політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами міжнародного ринку праці, які були озвучені на початку 2016 р. на World Economic Forum. Передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.
Міністр наголосила, що ризики невпровадження реформи дуже високі. Це, зокрема:
- погіршення конкурентоспроможності середньої освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;
- зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;
- втрата науково-технічного потенціалу держави.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що ці тенденції ми спостерігаємо у нашому суспільстві вже зараз, тому зволікати з впровадженням реформи середньої освіти ми не можемо.
Таке рішення публічно підтримали інші члени Кабінету Міністрів, зокрема Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Таким чином, Уряду підтримав політичну пропозицію реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа на період до 2029 року».
МОН вже зробило перші кроки на шляху до впровадження «Нової української школи». Зокрема, в 2016 році було оновлено навчальні програми початкової школи. 40 відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на онлайн-порталі EdEra.
«Вперше за всю історію незалежності надруковано Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі. Такий проект став можливий завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дозволило нам зекономити значні кошти та надрукувати наклад Хрестоматії в обсягу 640 тис. примірників – по 320 тис. на кожен том книжки», - розказала Ліля Гриневич.
Планується, що до кінця року Хрестоматії почнуть надходити до шкільних бібліотек по всій Україні.
Довідково
Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучилися представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі, представники ОТГ тощо. Вона також ухвалена Колегією МОН. Ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти можна за посиланням - «Нова українська школа».
